Апеляційне провадження № 22-ц/824/9660/2022
Справа 725/2492/21
Іменем України
28 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Кирильчук І.А. в м. Київ 30 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення штрафних санкцій,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
В квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ТОВ «Нова пошта» на свою користь відшкодування за спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3250 грн. за неналежне виконання публічного договору поштового зв'язку, відшкодування за спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 грн., штраф у розмірі 787,48 грн.
Позов мотивовано тим, що 28 січня 2021 року ОСОБА_1 скористався публічними послугами ТОВ «Нова пошта» та направив до м. Кривий Ріг ОСОБА_3 поштову посилку, яка складалась з 2 вантажних місць, а саме: передній бампер в повній комплектації та правий поріг до автомобіля Mercedes-Benz моделі W210 (у порозі була наявна тріщина, інші пошкодження автомобільних запчастин відсутні). Дану поштову посилку було оглянуто та упаковано представниками відповідача у гофрокартонну упаковку та дерев'яне обрештування, оголошена вартість відправлення становила 6500 грн. При огляді за місцем доставки посилки ОСОБА_3 відмовився отримувати посилку в зв'язку з її пошкодженням, в подальшому посилку повернуто позивачу за накладною № 59000642236666. Після повернення відправлення встановлено, що бампер пошкоджено, а саме у нього відірвані кріплення. Зовнішня (дерев'яне обрештування) та внутрішня (гофрокартон) упаковка прим'яті та пошкоджені, а місце пошкодження бамперу збігаються з місцем пошкодження упаковки. Вищеописане пошкодження бамперу відбулось через те, що в дорозі було зламане обрештування.
Викладені обставини встановлені згідно акту приймання-передачі від 08 лютого 2021 року, складеного ним та представником відповідача.
Враховуючи ту обставину, що подальше використання бамперу неможливе (відсутня можливість його закріпити на автомобілі), а також неможливий ремонт бамперу, оскільки це не забезпечить безпеку його використання, ОСОБА_1 відмовився від отримання пошкодженого відправлення та звернувся з претензією від 08 лютого 2021 року щодо відшкодування йому вартості відправлення та штрафу відповідно до умов надання послуг та публічного договору. 03 березня 2021 року йому на електронну пошту надійшла сканкопія листа, яким відповідач відмовив у задоволенні претензії з підстав, що вантаж на момент відправлення був у використанні та мав пошкодження, жодних доказів на підтвердження підстав відмови відповідачем не надано.
Вказував, що оскільки оголошена вартість відправлення була встановлена в розмірі 6500 грн. за два вантажних місця, а пошкодженим є одне з них, відповідно до п. 4.1.2, 7.2.3 публічного договору, викладеного на офіційному сайті ТОВ «Нова пошта», доведеним є стягнення з відповідача на його користь матеріальних збитків в розмірі 3250 грн. Крім того, оскільки згідно п. 7.2.4 договору передбачено, що у випадку пошкодження відправлення ТОВ «Нова пошта» сплачує замовнику штраф в розмірі 24,23 % від суми відшкодування, то відповідно до даного пункту договору він має право на отримання штрафу в розмірі 787,48 грн.
Посилався на те, що пошкодження відправлення та безпідставна відмова у відшкодуванні претензії призвели до його моральних страждань, він пережив нервове потрясіння і був вимушений для відновлення порушеного права витрачати свій час на поїздки на поштове відділення, до адвоката і суду. Також, в зв'язку з пошкодженням товару, позивач втратив в очах свого покупця ОСОБА_3 статус надійного продавця, і покупець більше не бажає мати з ним справ, відтак ситуація нанесла удар по його діловій репутації.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що в мотивувальній частині рішення суд керувався ст. 909, 917 ЦК України, нормами Статуту автомобільного транспорту УРСР, ст. 13 Закону України «Про транспорт», нормами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Всі перелічені норми стосуються відносин перевезення між клієнтом та перевізником. Однак у матеріалах справи міститься публічний договір, наданий відповідачем, згідно якого відбувається надання послуг саме експедирування, а не перевезення. Відносини експедирування регулюються ст. 929 - 935 ЦК України та Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», відтак судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Вказував, що з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», оскільки ТОВ «Нова пошта» порушило своє зобов'язання, взяті згідно з умовами публічного договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Наголошував, що відповідач у відзиві не заперечує той факт, що вантаж був пошкоджений під час здійснення його перевезення, як зазначено в акті від 08 лютого 2021 року, тобто не заперечує своєї вини пошкодження вантажу в розумінні п. 7.2.3 публічного договору, та не надає доказів на підтвердження вини ТОВ «Нова пошта» за пошкодження вантажу, а відтак має відшкодувати завдані позивачу збитки.
Зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив ту обставину, що автомобільний бампер при прийомі ТОВ «Нова пошта» був лише у вжитку, однак обставину, що такий бампер був пошкоджений, не встановив.
Не погоджувався з висновками суду, що позивачем не доведено факту пошкодження його вантажу перевізником, з огляду на те, що на момент передачі до ТОВ «Нова пошта» бампер не був пошкодженим, а при його поверненні вже мав відповідні пошкодження, встановлені в акті, відтак, таке пошкодження відбулось в період організації ТОВ «Нова пошта» відповідних перевезень вантажу, що доводить пошкодження вантажу саме відповідачем.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
Як встановлено судом, 28 січня 2021 року ОСОБА_1 скористався публічними послугами ТОВ «Нова Пошта» та направив до м. Кривий Ріг ОСОБА_3 поштову посилку, яка складалася з двох вантажних місць, оформивши експрес-накладну № 59000638488999 з оголошеною вартістю 6500 грн., опис: автозапчастини б/у (поріг) має тріщину (а. с. 5).
07 лютого 2021 року відправлення було повернуто ОСОБА_1 від ОСОБА_3 , який відмовився його приймати в зв'язку з пошкодженням, за експрес-накладною № 59000642236666 (а. с. 5).
08 лютого 2021 року ОСОБА_1 та представник ТОВ «Нова Пошта» склали акт приймання-передачі про те, що замовнику (одержувачу) прибуло відправлення: автозапчастини б/у, бампер і поріг, відповідно до експрес-накладної № 59000642236666, одержано 2 вантажних місця; вид упаковки: повітряно-пухирчата плівка, гофрокартон, обрештування; стан зовнішньої упаковки: була у використанні, прим'ята та розірвана; стан додаткової упаковки всередині: була у використанні, прим'ята та розірвана, місце пошкодження відправлення та упаковки збігаються; стан вмісту відправлення: у бампера зламані кріплення; огляд здійснювався в момент отримання відправлення; додаткова інформація: в дорозі розвалилось обрештування, що і стало причиною пошкодження (а. с. 6).
08 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав претензію на адресу ТОВ «Нова Пошта» про те, що в зв'язку з пошкодженням відправлення, що сталося під час надання послуги з організації його пересилання за експрес-накладною № 59000642236666, просить відшкодувати вартість відправлення в розмірі 6500 грн. і сплатити штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору; до претензії додано копію акта приймання-передачі від 08 лютого 2021 року, складеного з представником ТОВ «Нова Пошта» (а. с. 7).
На а. с. 11 знаходиться копія відповіді ТОВ «Нова Пошта» на претензію ОСОБА_1 , згідно якої за результатами перевірки встановлено, що вантаж на момент відправлення був у використанні та мав пошкодження і ТОВ «Нова Пошта» не має правових підстав для задоволення претензійних вимог.
На а. с. 19 наявний оптичний диск з відеозаписом огляду автозапчастини (бампера) моделі W210 перед його відправкою з цілими кріпленнями, а також з відеозаписами в приміщенні відділення ТОВ «Нова Пошта», на яких продемонстроване зламане обрештування та пошкоджену зовнішню упаковку, здійснено огляд бампера моделі W210, розпакованого з пошкодженої упаковки, на якому кріплення дійсно пошкоджені.
На а. с. 35 - 38 знаходиться примірник публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова Пошта», за умовами п. 3.1 якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення й надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1.3 договору ТОВ «Нова пошта» діє як експедитор, що здійснює організацію перевезення відправлень та надає комплекс інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлень.
Згідно п. 1.7 договору відправленням є вантаж, документи або інше майно залежно від того, що вказується у відповідній експрес-накладній та передається відправником експедитору для надання послуг з організації перевезення відправлень.
Згідно п. 2.1 договору, договір укладено відповідно до положень ст. 633, 634 ЦК України.
Згідно п. 3.4 договору шляхом передачі замовником відправлення експедитору для надання послуг, передбачених договором, замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями договору, умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для організації його перевезення, та зобов'язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника.
Згідно п. 4.1.2 договору експедитор зобов'язаний забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі одержувачу за умови дотримання замовником положень договору та умов надання послуг.
Згідно п. 7.2.2 договору у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора, останній повертає замовнику суму, що дорівнює оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення) та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкоджене відправлення замовник повертає експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію.
Згідно п. 7.2.3 договору у разі часткової втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора, останній відшкодовує замовнику відповідну частину оголошеної вартості відправлення.
Згідно п. 7.2.7 договору якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника.
Згідно п. 7.2.8 договору експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.
Згідно п. 7.2.9 договору відповідальність експедитора за збереження відправлення припиняється з моменту його видачі одержувачу та після підписання останнім експрес-накладної. Акт приймання-передачі (у якому фіксуються пошкодження відправлення, нестача тощо), складений після передачі відправлення одержувачу, вважається недійсним.
Згідно п. 7.2.13 договору експедитор не зобов'язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача, внаслідок яких позивачу завдано шкоду, і що вантаж було пошкоджено перевізником.
Апеляційний суд не може погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 611 глави 51 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Такі правові висновки підтримуються на даний час Верховним Судом, зокрема в постанові від 16 лютого 2022 року в справі № 201/2059/20 (провадження № 61-2730св21).
Таким чином, судом першої інстанції в порушення вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України та правових висновків Верховного Суду безпідставно перекладено обов'язок доказування вини заподіювача шкоди на позивача.
При цьому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам, наданим позивачем, на підтвердження факту заподіяння йому шкоди.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 , ним надано дві експрес-накладні, в яких зазначено опис відправлення, зокрема наявність пошкодження на одній із запчастин, що були у використанні, а саме на порозі (а. с. 5), а також складений за участю представника ТОВ «Нова Пошта» акт, в якому зазначені відомості про пошкодження іншої автозапчастини (бамперу) та опис цих пошкоджень, які відповідають відеозапису, наявному на оптичному диску в матеріалах справи; в акті встановлено, що як внутрішня, так і зовнішня упаковка поштового відправлення є пошкодженою і місце пошкодження відправлення та упаковки збігається (а. с. 6).
З урахуванням наданих позивачем доказів та обставин справи доказів судом першої інстанції не здійснено перевірку відповідності дій відповідача умовам публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова Пошта», зокрема, що п. 4.1.2 договору на відповідача як експедитора покладено обов'язок забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі одержувачу за умови дотримання замовником положень договору та умов надання послуг у сукупності з пунктами 7.2.5, 7.2.8 договору, якими передбачено підстави звільнення експедитора від відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення, згідно яких зокрема, експедитор не несе відповідальності за пошкодження відправлення без упаковки або в упаковці, що не забезпечує його цілісності чи не відповідає особливостям відправлення, а також у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій (неушкодженій) упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженням відправлення.
Заперечуючи проти позову, відповідач не спростував факту пошкодження упаковки, які збігаються з пошкодженням відправлення, що встановлено в акті, складеному за участі його представника від 08 лютого 2021 року, що сталося під час організації ним послуг з перевезення, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
При цьому суд першої інстанції встановив, що відправником надано експедитору вантаж, що був у використанні, і з цих встановлених обставин дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено факту пошкодження його вантажу перевізником, що виключає відповідальність ТОВ «Нова Пошта» в пошкодженні вантажу.
Судом першої інстанції не враховано, що перебування вантажу у використанні не тотожне наявності на ньому механічних пошкоджень, про які у експрес-накладній зазначено лише щодо другої автозапчастини - порогу, натомість наявність пошкоджень у вигляді зламаних кріплень або будь-яких інших на іншій автозапчастині (бамперу) у накладній ТОВ «Нова Пошта» жодним чином не відображена і такі пошкодження відсутні на цій автозапчастині до її передання для перевезення ТОВ «Нова Пошта» згідно наявного в матеріалах справи відеозапису.
Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що в акті від 08 лютого 2021 року в графі «додаткова інформація» безпосередньо зазначено, що причиною пошкодження стало пошкодження обрештування в дорозі, що посвідчено підписами обох сторін.
Також суд першої інстанції в мотивувальній частині керувався ст. 909, 917 ЦК України, якими регулюються правовідносини перевезення, Статутом автомобільного транспорту УРСР, Законом України «Про транспорт», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, якими врегульовано розмір відповідальності перевізника, незважаючи на те, що в самому публічному договорі, укладеному сторонами, ТОВ «Нова Пошта» зазначає себе експедитором, а предметом даного договору є організація перевезення відправлення й надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, що відповідає положенням глави 65 ЦК України, якими регулюються правовідносини транспортного експедирування.
Відтак, судом першої інстанції застосовано закон, який не підлягав застосуванню, та не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, відтак судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Визначаючи розподіл тягаря доведення, апеляційний суд приймає до уваги, що у такій категорії спорів позивач звільняється від обов'язку доведення вини відповідача, проте зобов'язаний довести наявність інших елементів цивільно-правової відповідальності особи за завдання іншій особі шкоди в результаті вчинення протиправних дій або бездіяльності.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 по суті, апеляційний суд виходить з того, що при складанні експрес-накладної № 59000638488999 від 28 січня 2021 року відправник ОСОБА_1 , передавши вантаж для перевезення, уклав з відповідачем ТОВ «Нова Пошта» публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщений на офіційному сайті відповідача.
При отриманні вантажу за адресою одержувача та перевірці цілісності вантажу було виявлено його пошкодження (у бампера зламані кріплення), про що складено акт приймання-передачі від 08 лютого 2021 року, в якому одержувач ОСОБА_1 та представник ТОВ «Нова пошта» також засвідчили факт пошкодження упаковки і її стан - була у використанні, прим'ята та розірвана, а також що місце пошкодження відправлення та упаковки збігаються (а. с. 6).
Крім того, в акті в графі «додаткова інформація» безпосередньо зазначено, що причиною пошкодження стало те, що в дорозі розвалилося обрештування, що посвідчено підписами обох сторін.
З урахуванням наведеного та досліджених судом доказів позивачем доведено неправомірність дій відповідача, заподіяння шкоди у вигляді пошкодження автозапчастини та наявність причинно-наслідкового зв'язку між ними, а відповідач не довів відсутність своєї вини, оскільки пошкодження вантажу виникло саме під час перевезення та в межах передбаченої ЦК України та публічного договору ТОВ «Нова пошта» цивільно-правової відповідальності експедитора.
Згідно положень 7.2.2., 7.2.3. публічного договору, у разі повної втрати або повного пошкодження відправлення з вини експедитора, останній повертає замовнику суму, що дорівнює оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі часткової втрати або часткового пошкодження відправлення з вини експедитора, останній відшкодовує замовнику відповідну частину оголошеної вартості відправлення.
Так, у експрес-накладній зазначено оголошену вартість 6500 грн. за два вантажних місця, з яких одне було пошкоджене з вини відповідача. Доказів, що оголошена вартість більша за фактичну вартість, відповідачем не надано івідправлення було прийняте відповідачем саме за цією оголошеною вартістю.
Отже, відповідно до згаданого пункту 7.2.2. відповідач має повернути позивачу суму 3250 грн., що дорівнює половині оголошеної вартості відправлення.
Крім того, оскільки згідно з п.п. 7.2.4 договору передбачено, що у випадку пошкодження відправлення ТОВ «Нова пошта» сплачує замовнику штраф в розмірі 24,23 % від суми відшкодування, то відповідно до положення даного договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 24,23 % від 3250 грн., що становить 787,48 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Нова Пошта», прийнявши на себе зобов'язання із перевезення вантажу, взяті на себе зобов'язання виконало неналежним чином, допустивши пошкодження вантажу.
Із урахуванням зазначеного апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем, внаслідок пошкодження вантажу, переданого перевізнику, позивачу завдано моральної шкоди.
Таким чином, позивачем доведено наявність складу цивільно-правового правопорушення, а саме: наявність такої шкоди, протиправної поведінки відповідача і причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача.
Враховуючи завдані позивачу душевні страждання, характер неправомірних дій відповідача, апеляційний суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що з ТОВ «Нова Пошта» на користь позивача підлягає стягненню 1000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди. Такий розмір відшкодування відповідає обсягу спричинених страждань позивачу, є достатнім для відновлення його прав, а також відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Оскільки позивачем в суді першої інстанції понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 1750 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи договором про надання правничої допомоги, актом виконаних робіт та квитанцією, апеляційний суд відповідно до ст. 141 ЦПК України здійснює перерозподіл судових витрат, при цьому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1750 грн., а також судовий збір в дохід держави в розмірі 2270 грн. пропорційно задоволенню позовних вимог та апеляційної скарги, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в усіх інстанціях відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення штрафних санкцій задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (м. Київ Столичне шосе 103 корпус 1 поверх 9 код ЄДРПОУ 31316718) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3250 грн., моральної шкоди в розмірі 1000 грн.,штраф в розмірі 787,48 грн., та судові витрати в розмірі 1750 грн., а також в дохід держави судовий збір в розмірі 2270 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.