Справа № 953/16016/21 Номер провадження 33/814/581/22Головуючий у 1-й інстанції Губська Я.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
27 жовтня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Журавля Дениса Миколайовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАПта застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 07 серпня 2021 року о 02-35 год. в м. Харкові по вул. Леся Сердюка б.49 керував автомобілем «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6820 прилад №0219, результат тесту показав вміст алкоголю у видихаємому водієм повітрі становить 0,98 проміле.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 «а» Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив адвокат Журавель Д.М., діючий в інтересах ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що пояснення свідків не можуть бути визнані належними доказами судом, оскільки у їх поясненнях не зазначені які саме ознаки алкогольного сп'яніння були у ОСОБА_1 , а також свідками виступала одна родина, що викликає сумніви у їх неупередженості.
Вказував, що ОСОБА_1 не роз'яснені його права при складанні протоколу, не роз'яснено правові наслідки при відмові від проходження огляду у медичному закладі.
Також вказував, що не було оформлено та видано направлення до закладу охорони здоров'я.
Крім того зазначав, що газоаналізатор Драгер показав позитивний результат лише після третьої спроби.
Зазначав, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Зауважував, що працівниками поліції не доведення факту керування ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року та закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи у судове засідання не з'явився, при цьому не повідомив причину неявки.
Крім того, його адвокат Журавель Д.М. також не з'явився у судове засідання
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає перешкод щодо розгляду справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи
Проте апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст. 251, 252 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та доведеності долученими до протоколу доказами його вини у вчиненні даного правопорушення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №271597 від 07 серпня 2021 року вбачається, що 07 серпня 2021 року о 02-35 год. в м. Харкові по вул. Леся Сердюка б.49 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6820 прилад №0219, результат тесту показав вміст алкоголю у видихаємому водієм повітрі становить 0,98 проміле.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 «а'Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів результат огляду ОСОБА_1 складає 0,98% проміле, з якими ОСОБА_1 не погодився.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП ХОР «ОНД» ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Так поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №271597 від 07 серпня 2021 року, а саме за порушення п.2.9 а) ПДР за керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Пункт 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно вимог частини 5 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у порушенні п. 2.9 а) є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу адвоката Журавля Дениса Миколайовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль