Справа № 450/4142/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/821/22 Доповідач: ОСОБА_2
25 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 липня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні подання органу пробації про звільнення засудженої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування покарання,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
вищенаведеною ухвалою відмовлено у задоволенні подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 липня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженої ОСОБА_7 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор покликається на те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 37 КВК України стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана особою з інвалідністю першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання у виді громадських робіт. Зазначена норма закону є імперативною. Оскільки ОСОБА_7 надала довідку від лікаря про те, що станом на 12 травня 2022 року перебуває на 36 тижні вагітності, провідний інспектор Львівського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації у Львівській області» обґрунтовано звернулась до суду з поданням про звільнення засудженої від відбування призначеного покарання.
Як зазначає апелянт, місцевий суд не врахував, що за наслідками вагітності ОСОБА_7 народила дитину, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16 червня 2022 року, виданим Ставчанським старостинським округом №1 Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області.
Прокурор звертає увагу на те, що подання органу пробації від 19 травня 2022 року судом розглянуто лише 25 липня 2022 року, при цьому порушено процедуру розгляду цієї справи, оскільки про розгляд не повідомлено Пустомитівську окружну прокуратуру, засуджену та орган виконання покарань.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів та просила таку задовольнити.
Засуджена ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченої ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, дослідивши матеріали кримінальної провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, без призначення покарання. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2018 року за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, яке ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2020 року замінено на покарання у вигляді 50 годин громадських робіт, та остаточно призначено покарання обвинуваченій ОСОБА_7 у виді 50 годин громадських робіт. Зазначений вирок суду ніким не оскражувався та набрав законної сили.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КВК України стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана особою з інвалідністю першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.
Як слідує з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 червня 2022 року, актовий запис №16, виданого Ставчанським старостинським округом Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_10 , батьками якого є: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Таким чином, з огляду на те, що на момент звернення вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року до виконання, ОСОБА_7 була вагітною, провідний спеціаліст органу з питань пробації 19 травня 2022 року скерував до суду подання про звільнення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт.
Втім, наведене залишилось поза увагою місцевого суду, який у своєму рішенні дійшов хибного висновку про те, що оскільки станом на день розгляду справи - 25 липня 2022 року - ОСОБА_7 не є вагітною, відсутні підстави для звільнення засудженої від відбування покарання.
Колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 37 КВК України має імперативний характер, відтак підлягає обов'язковому застосуванню.
Також колегія суддів бере до уваги те, що подання органу з питань пробації було скероване до суду під час вагітності ОСОБА_7 - 19 травня 2022 року, втім, розгляд такого був проведений лише 25 липня 2022 року. При цьому народження дитини жінкою, що перебувала у стані вагітності, є закономірним фізіологічним процесом завершення вагітності, однак завершення цього фізіологічного процесу не може спростувати факту перебування особи, засудженої до покарання у виді громадських робіт, у стані вагітності під час виконання вироку суду.
Покликання місцевого суду на те, що на момент ухвалення вироку засуджена ОСОБА_7 вже була вагітна, однак не повідомила про це, не спростовує факту необхідності застосування щодо неї вимог ч. 3 ст. 37 КВК України.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що засуджена ОСОБА_7 не підлягає звільненню від відбування покарання у виді громадських робіт, а тому подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання - задоволенню через його обґрунтованість та відповідність вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 липня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні подання органу пробації про звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання провідного інспектора Львівського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 про звільнення засудженої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4