Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3737/22
Провадження № 1-і/553/18/2022
Іменем України
26.10.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
У провадження до Ленінського районного суду м. Полтави надійшло клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
В клопотанні прокурором вказулось про те, що на розгляді у Ленінському районному суді м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 12022221140000565 від 28.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурором у клопотанні вказулось про те, що 27.06.2022 року, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебувала у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , а саме на кухні, під час конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , що виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку свого діяння, бажаючи настання смерті ОСОБА_6 , знаходячись позаду останнього, тримаючи в руках дитячу пелюшку, виконану з тканини, накинувши її на шию ОСОБА_7 із застосуванням власної фізичної сили, затягнула вищевказану дитячу пелюшку і стала утримувати доти, поки ОСОБА_6 не перестав подавати ознак життя. Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 настала смерть ОСОБА_6 .. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 10-12/2495-ДМ/22 від 30.06.2022 року причиною смерті ОСОБА_6 є гостре порушення кровообігу; крововилив в ділянці правого судинно - нервового пучка шиї, здавлення шиї.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що свїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В клопотанні прокурором вказулось про те що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що ОСОБА_4 , може: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкоого злочину, враховуючи передбачене заокном покарання, це може спонукати обвинувачену переховуватися від органу досудовоого розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім цього, в зв'язку з введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій у м. Хакрові та Харківській області, даний факт може спонукати ОСОБА_4 до втечі до іншого мітса, населедного пункут, щоб переховатися від суду.
Крім цього, можна дійсти висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може здійснювати тиск та незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 , який є батьком ОСОБА_4 , та потерпілу ОСОБА_9 , яка є свекрухою, по даному кримінальному провадженні, з якими перебуває у родинних відносинах та спробувати таким чином уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
Відповідно до статті 331 ч.ч. 1, 3 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні,
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , посилаючись на те, що прокурором не наведено ризиків, наведений лише фактаж. Захисником обвинуваченого вказувалось про те, що в обгрунтування клопотання прокурором зазначено лише те, що обвинувачена вчинила особливо тяжкий злочин, тому, з урахуванням викладеного прохав змінити на більш м'який захід забезпечення кримінального провадження не пов'язаний з триманням під вартою.
В судовому засіданнні обивнувачена ОСОБА_4 підтримала думку захисника.
Судом встановлено, що на розгляді у Ленінському районному суді м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 12022221140000565 від 28.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_10 27.06.2022 року, близько 23 год. 00 хв. перебувала у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , а саме на кухні, під час конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , що виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку свого діяння, бажаючи настання смерті ОСОБА_6 , знаходячись позаду останнього, тримаючи в руках дитячу пелюшку, виконану з тканини, накинувши її на шию ОСОБА_7 із застосуванням власносї фізичної сили, затягнула вищевказану дитячу пелюшку і стала утримувати доти, поки ОСОБА_6 не перестав подавати ознак життя. Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 настала смерть ОСОБА_6 .. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 10-12/2495-ДМ/22 від 30.06.2022 року причиною смерті ОСОБА_6 є гостре порушення кровообігу; крововилив в ділянці правоого судинно - нервового пучка шиї, здавлення шиї.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що свїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
судом встановлено, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що ОСОБА_4 , може: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкоого злочину, враховуючи передбачене заокном покарання, це може спонукати обвинувачену переховуватися від органу досудовоого розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім цього, в зв'язку з введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій у м. Хакрові та Харківській області, даний факт може спонукати ОСОБА_4 до втечі до іншого мітса, населедного пункут, щоб переховатися від суду.
Крім цього, можна дійсти висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може здійснювати тиск та незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 , який є батьком ОСОБА_4 , та потерпілу ОСОБА_9 , яка є свекрухою, по даному кримінальному провадженні, з якими перебуває у родинних відносинах та спробувати таким чином уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до положень ст.ст. 131,132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосування з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогам ст. 178 КПК України передбачені обставини що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкості покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосувались раніше та інші обставини.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
З огляду на вище викладене суд, вислухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Аналізуючи ризики, визначені ст. 177 КПК України, суд враховує те, що їх дійсну та реальну наявність було встановлено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу вперше, та суддею/судом під час йоого продовження, тому на даний час встановлені ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.
Так, при обранні під час досудового слідства заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та при продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий, що обвинувачена ОСОБА_4 може:
1)п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2)п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків;
Вказані ризики обгруновуються тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, враховуючи передбачене законом покарання, це може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій в м. Харкові та Харківській області, може спонукати ОСОБА_4 до втечі до іншого міста, населеного пункту, щоб переховуватися від органу досудового розслідування.
Окрім цього, можна дійти висновків, що ОСОБА_4 може здійснювати тиск та незаконно впливати на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню.
Про те, що обвинувачена може переховуватись від суду, свідчить й така обставина, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України" Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Здобуті докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю з підстав зазначених судом вище.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, котрі не зменшились та продовжують існувати і на даний час, а інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання вказаним ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої, де в рамках кримінального провадження за обвинуваченням останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 331, 615 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити, з утриманням в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", строком на 60 днів, починаючи з 26 жовтня 2022 року по 24 грудня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченою особою, яка утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідча суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1