Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 641/1122/22
Провадження № 3/553/840/2022
Іменем України
24.10.2022м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Н.І. Крючко розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
У провадження Ленінського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАп.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11.02.2022 року о 21 год. 06 хв. у м. Харків по вул. Слатіна,19 притягуємий ОСОБА_1 керував транспортним засобом SSANG40HG Korando C200, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився на місці у присутності свідків, за допомогою приладу «Drager», Alcotest 6820, прилад ARSL 03-13, результат якого склав 2,24‰.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання притягуємий ОСОБА_1 не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, розцінює причину його неявки як неповажну. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду за відсутності особи на підставі наявних у справі даних та доказів.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року). Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вважається повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду судової справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.
Оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точку зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, які є логічно узгодженими між собою та без суперечностей.
Судом встановлено, що 11.02.2022 року о 21 год. 06 хв. у м. Харків по вул. Слатіна,19 притягуємий ОСОБА_1 керував транспортним засобом SSANG40HG Korando C200, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Стаття 266 КУпАП детально регламентує порядок проведення огляду осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння. Так, згідно із ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи із змісту п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністра охорони здоров'я, України та Міністра внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю.
Згідно із вказаною Інструкцією, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 було проведено поліцейським у зв'язку із виявленням у водія наступних ознак: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, що узгоджується із вимогами Інструкції № 1452/735від 09.11.2015.
Згідно з висновком тестування на алкоголь від 11.02.2022 року DragerAlkotest 6820, прилад ARJL0313, тест № 1209, результат вмісту алкоголю у видихуваному повітрі у
ОСОБА_1 склав 2,24 ‰, що значно перевищує допустимий показник.
З результатами проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, про що зазначив у акті огляду.
Вказані вище письмові докази узгоджуються з дослідженим в ході розгляду справи записом відеофіксації порушення, згідно з яким ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, з результатом якого погодився та не наполягав на проведенні освідування в умовах медичного закладу.
При цьому на наявних відеофайлах зафіксовані обставини зупинення транспортного засобу, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спілкування з патрульними поліцейськими, проведення огляду та складення протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 було повідомлено виявлені у нього ознаки сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснено процедуру тощо.
Зазначені вище докази є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей) та у своїй сукупності об'єктивно дають суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом».
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Із змісту частини другою згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України, в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401,283,294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко