Справа № 759/8253/22 Головуючий 1 інстанція- Бандура І.С.
Провадження № 33/824/2618/2022 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
25 жовтня 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Савченка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопрушення за апеляційною скаргою адвоката Ярошенка Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
мешкає: АДРЕСА_1 , не рацюючого,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,-
Постановою судді Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Відповідно до вказаної постанови 05 червня 2022 року о 00 годині 05 хвилин ОСОБА_1 на проспекті Академіка Корольова 6 у м.Києві керував автомобілем марки «Nissan Leaf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року адвокат Ярошенко С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність та необгрунтованість постанови. Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не повідомлявся судом про розгляд справи, а складена секретарем суду довідка про відправлення йому смс-повідомлення містить номер телефону який йому не належить і ніколи не належав. На його поштову адресу повістки не надходили. Вважає, що суд прийшов до хибних висновків про винність ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в 00 годин він не керував автомобілем,
- 2 -
бо вже була комендантська година, а він підійшов із товаришем до автомобіля, який стояв на узбіччі, щоб забрати свої речі і йти до нього переночувати, бо його будинок поряд. Відеозапис не містить доказів про його зупинку працівниками поліції. Час вказаний на відео не відповідає дійсності та часу складання протоколу.
Також, адвокатом Ярошенком С.М. у скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги з огляду на те, що розгляд справи відбувся без належного повідомлення та участі ОСОБА_1 , копію постанови він отримав лише 31 серпня 2022 року після ознайомлення з матеріалами справи.
Наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги визнаються судом поважними, а тому на підставі ст.294 КУпАП суд поновлює ОСОБА_1 , строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисники адвокат Ярошенко С.М. і фахівець у галузі права ОСОБА_2 апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати постанову суду як незаконну.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників, покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову слід скасувати з наступних підстав.
Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, однією з обов'язкових обставин, яка входить до складу адміністративного правопорушення і підлягає з'ясуванню судом при вирішенні питання про винність особи є встановлення факту керування такою особою транспортним засобом.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки місцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , який не був повідомлений про розгляд справи, що у свою чергу потягло неповне з'ясування судом обставин справи, та всупереч наведеним вимогам КУпАП прийняття необгрунтованого рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.
В обгрунтування підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 155683 від 05 червня 2022 року та відеозапис поліцейського з камери 470194.
Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком місцевого суду, який не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
- 3 -
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
З переглянутого судом відеозапису, вбачається лише фрагмент тривалого спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та їх настійливі пропозиції останньому пройти огляд на стан сп'яніння.
Окрім того, з відеозапису вбачається, що під час тривалого спілкування з поліцією ОСОБА_1 неодноразово звертався до працівників поліції і акцентував їх увагу на те, що він не керував транспортним засобом і вони його не зупиняли, а тому їх претензії до нього бепідставні.
При цьому будь-яких доказів керування ОСОБА_1 автомобілем «NissanLeaf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відеозапис не містить, в тому числі відсутній момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції, що б могло підтверджувати факт керування автомобілем.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив апеляційному суду, що 05 червня 2022 року в другій половині дня він приїхав до свого товариша, який проживає на проспекті Академіка Корольова у м.Києві і служить в ЗСУ і який зображений на відеозаписі разом з ним, де зібралися їх друзі і знайомі, припаркував автомобіль поряд з будинком і вони відпочивали, в тому числі вони на галявині зони відпочинку поряд з будинком жарили шашлики і вживали алкогольні напої. Увечері, з огляду на настання комендантської години і неможливість руху на автомобілі він зі своїм знайомим вирішив піти до нього переночувати, вони разом підійшли до автомобіля, він забрав свої речі і в цей час автомобіль патрульної поліції, який проїжджав мимо, розвернувся, підїхав до них і зупинився поряд. Після розмови з ним працівник поліції, виявивши у нього ознаки сп'яніння, запропонував йому пройти огляд, на що він відповів, що не керував транспортним засобом. Розмова про необхідність пройти тест на стан сп'яніння відбувалася тривалий час з огляду на його заперечення щодо керуванням ним автомобілем, в результаті чого у відношенні нього склали протокол.
Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги за клопотанням ОСОБА_1 та урахуванням того, що він не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи пояснив, що 05 червня 2022 року він у колі друзів в тому числі за участю ОСОБА_1 проводили час на галявині у зоні відпочинку на проспекті Академіка Корольова, де в під'їзді одного будинку на різних поверхах живуть його двоє друзів. Вони відпочивали до темної пори доби, разом з ними був і ОСОБА_1 . Вказав, що ОСОБА_1 не керував автомобілем і не сідав за кермо. З моменту приїзду авто стояло на узбічі дороги. Після настання комендантської години ОСОБА_1 пішов до машини забрати речі і переночувати у цьому ж
- 4 -
будинку у одного із знайомих і в цей час до його авто під'їхала машина поліції.
Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_4 , який пояснив, що мешкає у будинку на АДРЕСА_2 і вказав, що 05 червня 2022 року він разом із друзями, приблизно 5-6 чоловік, де був присутній і ОСОБА_1 , відпочивали на галявині поблизу будинку до темної пори доби. Оскільки настав час комендантської години ОСОБА_1 пішов ще з одним товаришем ОСОБА_5 , який зараз служить в ЗСУ, забрати свої речі з машини і переночувати у нього. В цей час біля машини зупинилася машина ДПС.
Апеляційний суд приймає до уваги пояснення даних свідків, вважає їх логічними, послідовними та такими, що узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 та не викликають сумнівів у суду.
Отже, сукупність встановлених апеляційним судом обставин, а саме:
- відеозапис працівника поліції, який не містить доказів керування ОСОБА_1 автомобілем «Nissan Leaf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і на якому відсутній момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції, що б могло підтверджувати факт керування автомобілем;
- пояснення ОСОБА_1 апеляційному суду, де він заперечив керування ним автомобілем у стані сп'яніння;
- такі ж заперечення ОСОБА_1 , які містяться на відеозаписі поліцейського, де ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд неодноразово звертався до працівників поліції і акцентував їх увагу на те, що він не керував транспортним засобом і вони його не зупиняли, а тому їх претензії до нього бепідставні, що працівниками поліції проігноровано і на що вони відповдіали «суд розбереться»;
- покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили той факт, що як під час відпочинку, так і увечері під час комендантської години, ОСОБА_1 не керував автомобілем, який стояв припаркований на узбіччі дороги, спростовують як обставини, викладені в протоколі про адміністраитвне правопорушення, так і висновки суду про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані сп'яніння.
Таким чином, під час перегляду справи апеляційним судом не знайшов свого підтвердження факт керування ОСОБА_1 автомобілем, що як вище вказувалося є однією з обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складно протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .
При вирішенні апеляційної скарги відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людинияк джерела права.
Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо
- 5 -
вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів.
Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутність ОСОБА_1 , не в повній мірі з'ясував обстаивни справи, не дав належної оцінки відеозапису, доданому до протоколу, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасуванню, а провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити адвокату Ярошенку Сергію Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу адвоката Ярошенка Сергія Миколайовича задоволити.
Постановусудді Святошинського районного суду м.Києва від 18 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягненняскасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду С.І.Савченко