[1]
28 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Щетніцького Р.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Щетніцького Р.В. на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 29.06.2022 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно постанови, 10.02.2022 року о 02 год. 00 хв. по вул. Інститутській, 57 в м. Буча Київської області водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Ауді» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, який від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
На дану постанову захисник Щетницький Р.В., діючи в інтересах ОСОБА_3 (який згідно свідоцтва про шлюб обрав прізвище ОСОБА_4 а.с. 45), подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 29.06.2022 року, а провадження в справі стосовно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, оскільки суд розглянув справу без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
При цьому апелянт зазначає, що ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, що підтверджується наявним у справі відеозаписом, на якому зафіксовано, що останній зазначає працівнику поліції про те, що він зараз спілкується зі своїм адвокатом і лише після розмови прийме рішення щодо проходження огляду в закладі охорони здоров'я, при цьому вказує про бажання пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак працівники поліції не забезпечили проведення огляду водія ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу та безпідставно склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за нібито відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, тобто поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія ОСОБА_3 до закладу охорони здоров'я, що свідчить про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Щетніцького Р.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 та апеляційні доводи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, з огляду на наступне.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та прийняв рішення, зміст якого відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №327000 від 10.02.2022 року (а.с. 1), в якому зазначено, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння (дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук), при цьому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; письмовими поясненнями цих, які засвідчили відмову водія ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 4); даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння, в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння виявлені поліцейським (а.с. 2); даними рапорту поліцейського БПП в с. Чайки УПП в Київській області Міщука О.О. щодо обставин вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення (а.с. 3), а також даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції (а.с. 6), які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна оцінка, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року), огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я і не може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а тому доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівники поліції не забезпечили проведення огляду водія ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу не ґрунтуються на вимогах закону.
Апеляційні доводи захисника про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП, так як після зупинки водія ОСОБА_3 останній не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки згідно даних відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції (а.с. 6), поліцейський неодноразово пропонував водію ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, посилаючись на наявність у останнього відповідних ознак такого стану, а тому, хоча ОСОБА_3 і зазначав, що погоджується пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, проте зафіксовані на вказаному відеозаписі дії водія ОСОБА_3 , який тривалий час розмовляв по телефону, посилаючись на необхідність отримання правової допомоги, та вказував, що необхідно зачекати його адвоката, фактично свідчать про його небажання проходити такий огляд, що вірно було розцінено працівниками поліції, як відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, дані зафіксовані на вказаному відеозаписі повністю спростовують доводи апелянта та свідчать, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння.
Апеляційні посилання на відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія ОСОБА_3 до закладу охорони здоров'я також є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння, в якому поліцейським зазначені ознаки наркотичного сп'яніння виявлені у водія ОСОБА_3 (а.с. 2).
За викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_3 пункту 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Ірпінського міського суду Київської області від 29.06.2022 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі його захисника, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника Щетніцького Р.В. в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2022 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду І.М. Сілкова
Справа №367/1152/22; Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Провадження № 33/824/2072/2022
Головуючий у І інстанції - Кухленко Д.С.
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.