Справа №754/15207/21 Головуючий у І інстанції Скрипка О.І.
Провадження №22-ц/824/8807/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
26 жовтня 2022 року Київський апеляційний суду у складі колегії суддів судової палати уз розгляду цивільних справах у складі:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року у справі Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних,
У жовтні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду першої інстанції з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30 квітня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 008-2008-1399, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 144 677,00 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 12,45 % річних. Відповідачем було порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року у справі № 754/17624/13-ц було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 1277 409,31 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн. Рішення набрало законної сили 27 грудня 2013 року.
Рішення суду ОСОБА_1 не виконано, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 115176,82 грн.
На підставі викладеного в позові, банк просив суд першої інстанції стягнути з відповідача вказану заборгованість та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у вигляді 3% річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 06 вересня 2018 року по 06 вересня 2021 року в розмірі 115176 грн. 82 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно прийняте за неповного з'ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначає, що у відповідача відсутні підстави для подання позовної заяви про стягнення трьох відсотків річних, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є добросовісним боржником та вичерпала всі розумні можливості врегулювати між сторонами питання погашення заборгованості у позасудовому порядку.
Крім того, вказує, що АТ «Універсал Банк» не надавав актуальні реквізити для оплати заборгованості, не надав жодної відповіді на звернення, не виступив з ініціативою щодо врегулювання заборгованості, чим створив неможливість добровільного погашення заборгованості.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «Універсал Банк», в якому зазначає, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним і таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
На підставі викладеного у відзиві, АТ «Універсал Банк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року було призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.
Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідача існує невиконане грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року, що набрало законної сили, щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 1277409,31 грн., а також судові витрати в розмірі 1820,00 грн.
Рішення суду набрало законної сили.
Позивач шляхом подання цього позову пред'явив відповідачу вимогу в порядку частини другої статті 625 ЦК України про сплату інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочення грошового зобов'язання.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов'язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням 3 % річних.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до положень статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України. Отже, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
З огляду на зазначене, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Така правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (№ 686/21962/15-ц).
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем належним чином не було виконано взяті на себе зобов'язання внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1277409,31 грн., що підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року.
Однак у зв'язку із зволіканням ОСОБА_1 із виконання рішення суду першої інстанції, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, а отже, АТ «Універсал Банк» вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов'язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням 3 % річних.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» щодо стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги у переважній більшості є аналогічними доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву, та не спростовують висновків суду першої інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване судове рішення повною мірою відповідає вказаним вимогам та не може бути скасовано з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу АТ «УніверсалБанк» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст., 367, 369, 374, 375 України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року у справі Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач
Судді: