Ухвала
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 302/569/20
провадження № 61-10312ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рішка Сергія Івановича на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сектору з питань реєстрації Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, Першої чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про визнання державної реєстрації речового права на нерухоме майно та свідоцтва на право прийняття спадщини недійсними,
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними (недійсними) та скасовано, а саме: державну реєстрацію речового права на нерухоме майно від 06 березня 2018 року за № 25232587 запису про право власності за власником ОСОБА_3 , здійснену державною реєстраторкою Міжгірської районної державної адміністрації Галай В. В. ; свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 21 червня 2018 року за № 88 державною нотаріускою Першої чернівецької державної нотаріальної контори Мисюк О. М.; рішення державної реєстраторки Першої чернівецької державної нотаріальної контори Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Мисюк О. М. від 21 червня 2018 року, винесені на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 червня 2018 року № 88 про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, записи від 21 червня 2018 року за №№ 26731486, 26732778, 26733990, 26734985 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2021 року змінено й у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми судового збору у розмірі 2 522 грн 40 коп. змінено, визначивши суму, яка підлягає стягненню у розмірі 840 грн 80 коп. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рішко С. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання державної реєстрації речового права на нерухоме майно та свідоцтва на право прийняття спадщини недійсними), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 840 грн 80 коп.*200%.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що при поданні позовної заяви витрати понесені позивачем складали суму у розмірі 840 грн 80 коп.
У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що матеріальне становище заявника не дозволяє їй сплатити судовий збір у повному розмірі. На підтвердження указаних обставин заявником надано підтвердження розміру доходу за 2021 рік, який складає суму у розмірі 23 500 грн 46 коп.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Зважаючи на подані заявницею докази її майнового стану, а також враховуючи, що забезпечення права на касаційне оскарження є однією із основних засад цивільного судочинства, беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору частково.
Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 175 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу сторони за попередній календарний рік та узгоджується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», а від сплати судового збору на суму 506 грн 60 коп. звільнити.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати платіжний документ про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Рішка Сергія Івановича про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Звільнити частково представника ОСОБА_1 - адвоката Рішку Сергія Івановича від сплати судового збору за подання до суду касаційної скарги.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рішка Сергія Івановича на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян