П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23893/21
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 10 серпня 2022 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Одесдембуд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2021 року Приватне підприємство «Одесдембуд» (надалі - ПП «Одесдембуд», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про
- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №3124168/42780479 від 16.09.2021 р.; №3124167/42780479 від 16.09.2021 р.; №3124166/42780479 від 16.09.2021 р.;
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2021 р. №7211;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 09.07.2021 р. на загальну суму 124 683 грн, податкову накладу №9 від 13.07.2021 р. на загальну суму 124 683 грн та податкову накладну №10 від 15.07.2021 р. на загальну суму 124 683 грн, датою їх фактичного подання 29.07.2021 р.;
- зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття рішень №3124168/42780479 від 16.09.2021 р.; №3124167/42780479 від 16.09.2021 р.; №3124166/42780479 від 16.09.2021 р., про відмову у реєстрації податкових накладних №8 від 09.07.2021 р., №9 від 13.07.2021 р., №10 від 15.07.2021 р., оскільки Підприємством було надано повний пакет необхідних первинних документів для реєстрації цих накладних в ЄРПН, які відображають інформацію, вказану щодо відображених у них господарських операцій. Також, позивач вважає необґрунтованим та безпідставним рішення від 22.01.2021 р. №7211, яким встановлено відповідність платника п. 8 Критеріям ризиковості платника податку, оскільки відповідачем жодним чином чи доказом не доведено підстав його прийняття.
Відповідач - ГУ ДПС в Одеській області проти позову заперечував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року позов приватного підприємства «Одесдембуд» задоволено повністю, а також стягнуто судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позву.
В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначає, що позивача правомірно було віднесено до ризикових платників за наслідками встановлення придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості. Платником податку не було надано у відповідності до вимог Порядку №1165 до контролюючого органу інформації та первинних документів з метою розгляду питання про виключення зі списку ризикових платників податків. Рішення контролюючого органу щодо відповідності платника критеріям ризиковості стосовно ПП «ОДЕСДЕМБУД» винесене на думку апелянта відповідно до діючого законодавства та є таким, що відповідає критеріям встановленим ч. 2 ст.2 КАС України. Також, посилаючись на правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 14.05.2019р. по справі №825/3990/14 та від 06.03.2018р. по справі №804/5444/16, зауважує, що платником не було надано документів, передбачених п.5 Порядку №520, які б підтверджували реальність здійснення відображеної у податковій накладній господарської операції, у зв'язку із чим контролюючим органом правомірно було прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Крім того, скаржник також вказує про ненадання платником бухгалтерських документів, які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б підтверджувало настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображених у податковій накладній позивача. Однак, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, надав перевагу доводам платника податку, не прийнявши до уваги доказів відповідача.
За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони про розгляд справи були належним чином повідомлені, у зв'язку із чим, з огляду на приписи ст.313 КАС України та наявність передбачених ст. 311 КАС України підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесанерудбудматеріали».
Так, 09.07.2021 року між ПП «Одесдембуд» (Постачальником) та ТОВ «Одесанерудбудматеріали» (Покупець) укладено договір поставки №09.07.2021 року згідно якого зокрема Постачальник зобов'язується поставити Покупцю арматуру №10 НДЛ, а Покупець прийняти та оплатити її на умовах і у порядку встановлених у Договорі та відповідних рахунках, складених на виконання цього Договору (п.1 Договору) (а.с.48-49).
Відповідно до п.п.2.1 п.2 Договору вартість 1 тони арматури становить 27 105 грн з ПДВ.
Згідно п.п.4.1 та п.п.4.3. п.4 Договору Постачальник здійснює поставку Продукції на умовах само вивозу за адресою: вул. Сахарова, 1 (буд майданчик), селище Крижанівка Лиманського району Одеської області. Датою поставки Продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортними накладними.
Підпунктом 6.1 пункту 1 Договору передбачено, що оплата Продукції проводиться Покупцем протягом 20 календарних днів з дня поставки Продукції на банківський рахунок Постачальника.
В період з 09.07.2021 року по 15.07.2021 року ТОВ «Одесанерудбудматеріали» придбало у ПП «Одесдембуд» арматуру №10 НДЛ в кількості 13,8 тон, на загальну суму 374 049 грн. з врахуванням ПДВ, а саме:
- 09.07.2021 року поставлено 4,6 тон (видаткова накладна №2 від 09.07.2021 року(а.с.53), товарно-транспортна накладна №000873 від 09.07.2021 року (а.с.24));
- 13.07.2021 року поставлено 4,6 тон (видаткова накладна №3 від 13.07.2021 року (а.с.51), товарно-транспортна накладна №000874 від 13.07.2021 року (а.с.21));
- 15.07.2021 року поставлено 4,6 тон (видаткова накладна №4 від 15.07.2021 року (а.с.50), товарно-транспортна накладна №000875 від 15.07.2021 року (а.с.20)).
27.07.2021 року ПП «Одесдембуд» направило на адресу ТОВ «Одесанерудбудматеріали» рахунок №27.07.2021 року на оплату 374 049 грн. на підставі якого, цього ж дня, ТОВ «Одесанерудбудматеріали» перерахувало на рахунок ПП «Одесдембуд» 374 049 грн. (а.с.25) також сплата підтверджується відповідною випискою по рахунку 3771 за 01.01.2021 20.09.2021 року (а.с.47).
З підстав вищенаведеного, в рамках здійснення власної господарської діяльності по цим взаємовідносинам, позивачем в день поставки продукції 29.07.2021 року складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №8 від 09.07.2021 року, №9 від 13.07.2021 року, №10 від 15.07.2021 року на отримувача (покупця) ТОВ «Одесанерудбудматеріали» щодо отримання арматури №10 НДЛ по 4.6т згідно кожної податкової накладної (а.с.67-72).
Згідно з Квитанціями від 29.07.2021 року податкові накладні №8 від 09.07.2021 року, №9 від 13.07.2021 року, №10 від 15.07.2021 року прийнято, реєстрація зупинена. У квитанціях зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК податкові накладні №8 від 09.07.2021 року, №9 від 13.07.2021 року, №10 від 15.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з цим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.79, 82-83).
Також, суд першої інстанції встановив, що з метою підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних, на адресу податкової позивачем направлені копії документів (договір, видаткові та товарно-транспортні накладні, докази оплати тощо) та відповідні пояснення, що в свою чергу згідно відзиву на адміністративний позов не заперечується відповідачами.
Проте, 16.09.2021 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №3124168/42780479, №3124167/42780479, №3124166/42780479 про відмову у реєстрації податкових накладних /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8 від 09.07.2021 року, №9 від 13.07.2021 року, №10 від 15.07.2021 року з підстави ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити) (а.с.29-31).
Не погоджуючись з вище прийнятим рішенням ПП «Одесдембуд» направило до центрального органу податкової скаргу на рішення про реєстрацію/відмові в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.09.2021 року №3124168/42780479, №3124167/42780479, №3124166/42780479 (а.с.27-28, 85-87).
Рішеннями від 01.10.2021 року №44551/42780479/2, №44552/42780479/2, №44550/42780479/2 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скарги без задоволення, а оскаржувані рішення без змін (а.с.81, 84, 88).
Також судом першої інстанції було встановлено, що 22.01.2021 року рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №7211 ПП «Одесадембуд» віднесено до платників, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав «є учасником формування схемного ПДВ» (а.с.33).
Не погодившись із прийнятими відповідачами рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами у справі не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.01.2021 року №7211 є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а підприємство позивача належить виключити з переліку ризикових платників.
З приводу рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції зазначив про недоведеність відповідачем наявності достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних ПП «ОДЕСДЕМБУД», в той час як платником було в повній мірі виконано обов'язок щодо надання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій, відображених у направлених на реєстрації податкових накладних.
Враховуючи протиправність оскаржуваних рішень, суд першої інстанції також вважав наявними підстави для зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ПП «ОДЕСДЕМБУД» №8 від 09.07.2021р., №9 від 13.07.2021р. та №10 від 15.07.2021р.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Як встановлено п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції, тощо.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів констатує факт відсутності в оскаржуваному позивачем рішенні № 7211 від 22.01.2021р. обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Рішення комісії не містить доказів наявності податкової інформації, розшифровки її змісту, тощо, що в свою чергу у сукупності не дає можливості підтвердити висновок контролюючого органу про правомірність та обґрунтованість прийняття такого рішення.
Водночас, в рядку «Податкова інформація» оскаржуваного позивачем рішення зазначено, що ПП "ОДЕСДЕМБУД» є учасником формування схемного ПДВ.
При цьому, у апеляційній скарзі апелянт зазначає, що серед контрагентів позивача з ознаками ризиковості встановлено реалізацію на ТОВ «Експрес Ліфт» (внесено до переліку ризикових рішенням №216600 від 07.07.2020 року). Крім того, за результатами проведено аналізу діяльності ПП «ОДЕСДЕМБУД» встановлено операції з придбання та реалізації товарів у/на контрагентів з ознаками ризиковості. Серед контрагентів з ознаками ризиковості встановлено реалізацію на ТОВ «Експрес Ліфт».
Колегія суддів такі посилання податкового органу оцінює критично, позаяк , як вірно зауважив суд першої інстанції, в оскаржуваному рішенні від 22.01.2021 року №7211 відповідачем не зазначено суть та характер наявної інформації, що стала підставою для такого висновку, не ідентифіковані конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
До того ж, наведені скаржником у скарзі обставини, в якості підстав для включення позивача до переліку ризикових суб'єктів господарювання не зазначені у самому рішенні, що позбавило позивача можливості надати необхідні документи для спростування таких висновків відповідача. Посилання на конкретні господарські операції із ризиковими контрагентами, в тому числі із вказаним вище, у рішенні податкового органу відсутні. Також, відсутня позначка у колонках «у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».
Разом з цим, ГУ ДПС в Одеській області взагалі не надано до суду протоколу засідання Комісії або витягу з нього, про розгляд матеріалів на включення ПП «ОДЕСДЕМБУД» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, що позбавляє суд можливості надати оцінку порядку прийняття спірного рішення, адже відповідач, в свою чергу, не спростував/не підтвердив висновки здійснені за результатами дослідження підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.
Упродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
За вказаного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.01.2021 року №7211.
Колегія суддів вважає доцільним також звернути увагу на те, що оскаржуване рішення податкового органу породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.
Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв'язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення від 22.01.2021р. №7211 колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на це, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позову в цій частині.
Задоволення позовних вимог у цій частині, на переконання судової колегії, є запорукою того, що права позивача будуть поновлені у законний спосіб.
Відтак, є також вірним висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління ДПС України в Одеській області виключити ПП «Одесдембуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, для відновлення його прав та інтересів.
З приводу рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних ПП «ОДЕСДЕМБУД» №№ №3124168/42780479, №3124167/42780479, №3124166/42780479 від 16.09.2021 року, апеляційний суд зазначає, що згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Із системного аналізу приписів Порядку №1165 слідує, що податковий орган зобов'язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості платника податку з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов'язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно квитанцій про зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних, реєстрація їх була зупинена через встановлення ризиковості позивача з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому без визначення, якому саме з критеріїв, що містяться у вказаному пункті, відповідає позивач та які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.
З даного приводу апеляційний суд вважає за доцільне зауважити скаржнику, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати яким саме критеріям, на його думку, не відповідає платник.
Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачами не надано жодних доказів або, принаймні, обґрунтування/пояснення, на чому ж засновується висновок податкового органу про необхідність зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних відповідно до п. 8 Критеріїв.
Крім того, у квитанції відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги з приводу правовірності прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою їх прийняття відповідачем вказано - ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В апеляційній скарзі апелянт також наголошує на тому, що платником не було надано визначених п. 5 Порядку №520 документів, зокрема зауважив на ненаданні інвентаризаційних описів, що підтверджували б зберігання товарів.
Однак, такі твердження на думку апеляційного є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі матеріалами.
Слід зазначити перш за все, що п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.п. 9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем отримавши квитанції про зупинення направлених на реєстрацію податкових накладних №8 від 09.07.2021 року, №9 від 13.07.2021 року та №10 від 15.07.2021 року, було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарським операціям, щодо яких складено такі накладні.
З наданих до суду первинних документів та тих документів, які надавалися до податкового органу вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яких позивач подав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять.
Відповідачем в свою чергу, під час прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації складеної та направленої позивачем податкової накладної №2 від 10.08.2021р., не спростовано можливості встановити з наданих платником податку документів змісту та обсягу господарської операції, відображеної у вказаній податковій накладній.
Жодних зауважень з приводу наданих документів та пояснень відповідачами у справі, ані під час прийняття спірного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, ані під час розгляду судом першої інстанції цієї справи не зазначалось.
Про такі не йдеться й у апеляційній скарзі.
Надані платником документи не мали дефекту форми, змісту або походження, відтак є такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, відображених у вказаній вище податковій накладній.
Доводи скаржника про ненадання бухгалтерських документів, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10,15,30,31,36,66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку, які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, апеляційний суд оцінює критично, адже, як вірно зазначав суд першої інстанції, п. 5 Порядку № 520 містить вичерпний перелік документів, які можуть бути подані платником податків необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та в цьому переліку відсутні зазначені відповідачем документи.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній перелік документів, які потрібно надати, що прямо передбачено п. 11 Порядку № 1165, а у оскаржуваному рішенні відсутнє підкреслення, яких саме документів не вистачає, яке передбачено формою рішення.
Підсумовуючи викладене, така підстава для прийняття спірних у справі рішень податкового органу як ненадання первинних документів, повністю спростовується матеріалами справи, що в свою чергу свідчить про невмотивованість прийнятих відповідачем рішень.
Колегія суддів також зауважує, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.
Тобто, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, необхідно було спочатку встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій. Однак відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень такого аналізу не здійснив.
Зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку № 520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було.
При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку № 520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні.
Слід зазначити, що перелік наданих позивачем документів не суперечить п. 5 Порядку №520, жодних зауважень з приводу складення/оформлення наданих платником документів з порушенням законодавства контролюючим органом не вказується.
На переконання апеляційного суду, наявними у справі документами, які надавались податковому органу та були досліджені апеляційним судом, поза розумним сумнівом, підтверджується інформація щодо здійснених ПП «ОДЕСДЕМБУД»» господарських операцій, відображених у податкових накладних №8 від 09.07.2021р.. №9 від 13.07.2021р. та №10 від 15.07.2021р. щодо поставки на адресу ТОВ «ОДЕСАНЕРУДБУДМАТЕРІАЛИ» арматури.
До того ж, нормами чинного законодавства передбачено підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є саме ненадання документів та письмових пояснень по податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено. В свою ж чергу, у межах спірних правовідносин, позивач, як було зазначено вище, надав відповідні пояснення та первинні документи, які також подані до суду, та у повній мірі підтверджують господарську операцію, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації відповідну податкову накладну.
Враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, є необґрунтованими доводи скаржника про наявність у відповідача підстав для відмови у реєстрації податкових накладних ПП «ОДЕСДЕМБУД» №8 від 09.07.2021р., №9 від 13.07.2021р. та №10 від 15.07.2021р.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Підсумовуючи усе наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі № 420/23893/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 26 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.