Провадження № 33/803/1046/22 Справа № 205/3963/22 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
18 жовтня 2022 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Радільчук Наталії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Згідно з оскаржуваною постановою, 27 червня 2022 року о 22:00 год., в м. Дніпро по вул. Маяковського, 3/1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO NUBIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження медичного огляду в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник Радільчук Н.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Радільчук Н.І. звертає увагу, що праціниками поліції був незаконно зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , та поліцейськими безпідставно було складено протокол про адміністративне правопорушення без долученння будь-яких належних доказів, зокрема того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Окрім цього, апелянт вказує, що у протоколі працівниками поліції суть правопорушення сформульовано не чітко, й не зрозуміло, а також не вказано від проходження якого саме огляду на стан сп'яніння відмовився ОСОБА_1 , та не зазначено порядок проходження такого огляду. Разом з цим, сторона захисту наголошує, що в справі відсутні докази складання поліцейськими направлення водія до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, та відсутні докази його відмови від проходження такого огляду. До того ж, захисник зауважує, що ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені працівниками поліції в рапорті не узгоджуються з тими ознаками сп"яніння, які ними ж вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, але цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав. Також, захисник вказує, що суд залишив поза увагою те, що у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом. Разом з цим, апелянт звертає увагу, що місцевий суд у своєму рішенні зазначає, що під час розгляду справи, судом було досліджено відеозапис з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, на якому зафіксовані обставини складання протоколу щодо ОСОБА_1 , але, під час ознайомлення зі справою до проведення судового засідання, диск з відеозаписом був відсутній, а в протоколі не зазначено, що відеозапис долучався як доказ у цій справі, тому не зрозуміло яким чином вищезазначений відеозапис потрапив до суду. З огляду на викладені обставини, на переконання апелянта, постанова підлягає скасуванню, а провадження закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті заявлених у ній вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Перевіривши постанову та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, й належним чином не з'ясував всіх обставини справи, а викладені в постанові висновки суду не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка ставиться в провину ОСОБА_1 полягає, зокрема у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони за ст. 130 КУпАП, є саме керування особою транспортним засобом, та правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли автомобіль почав рухатись.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не підтвердив факт керування транспортним засобом, тоді як відеозапису з нагрудної камери поліцейских не видно, що саме він керував автомобілем DAEWOO NUBIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки відеозйомка розпочинається з розмови працівника поліції із ОСОБА_1 , в той час як транспортний засіб припаркований на узбіччі, а поряд стоїть інша особа.
Окрім того, працівниками поліції закидається ОСОБА_1 у вину порушення вимог п. 2.5 ПДР України через відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та ці вимоги були заявлені у зв'язку з виявленням у водія ознак наркотичного сп'яніння у виді звужені зіниці очей, які не реагують на світло.
З наведеними обставинами суд першої інстанції погодився та вказав їх у постанові, визнаючи вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведеною, при цьому не перевірив належним чином докази на підтвердження законності дій працівників поліції при складанні протоколу та доданих до нього матеріалів й обґрунтованості їх сумнівів щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, досліджуючи наявні докази у справі, апеляційним судом встановлено, що ознака наркотичного сп'яніння, яка була зазначена працівниками поліції в рапорті, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, суперечить і не співпадає з ознаками сп'яніння, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 090953 від 27 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 та не відповідає вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки на відеозаписі відсутні об'єктивні дані, які б ставили під сумнів поведінку ОСОБА_1 , а також вказували б на будь-яку ознаку його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені в рапорті та протоколі про адміністративне правопорушення не узгоджуються між собою, і само по собі не можуть свідчить про їх наявність, а вищезазначений відеозапис не доводить, що ОСОБА_1 мав явні ознаки наркотичного сп'яніння, тому законних підстав для пропонування працівниками поліції пройти ним огляд на стан сп'яніння не було.
Також, за обставин, які були зафіксовані на нагрудну бодікамеру поліцейського, видно, що поліцейськими під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 не було роз'яснено йому права і обов'язки, передбачені законом, що в свою чергу, підтвердив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції та пояснив, що під час складання протоколу, працівники поліції на неодноразову вимогу роз'яснити йому права і обов'язки, в тому числі й порядок проходження огляду на стан сп"яніння, ігнорували його прохання і не звертали на це увагу.
Наведене свідчить, що працівниками поліції було порушено право ОСОБА_1 на захист, передбачене ст. 268 КУпАП, та вимоги п. 11 розділу 2 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06.11.2015 № 1376.
При постановлені оскаржуваного рішення, суд першої інстанції наведені обставини залишив поза увагою, та не перевірив належним чином, чи були обґрунтованими вимоги працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
На переконання суду апеляційної інстанції, суд не надав належної оцінки наведеним вище обставинам та необґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а порушення, допущені поліцейським при складанні протоколу, є істотними та перешкоджають суду дійти до беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.
Отже, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу захисника Радільчук Н.І. в інтересах ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а постанову скасувати із закриттям провадження у справі, на підстаів п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Радільчук Наталії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 , скасувати.
Постановити нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко