Справа №:755/10572/22
Провадження №: 1-кс/755/2095/22
"26" жовтня 2022 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 перевіривши виконання вимог ст. 234 КПК України за клопотанням старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про проведення обшуку у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2022 за № 12022100040001759, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, установив :
26.10.2022 до слідчого судді цього місцевого суду, у порядку ст. 234 КПК України, надійшло указане клопотання слідчого про обшук, котре погоджене прокурором Дніпровської окружної міста Києва ОСОБА_3 .
Надалі, того ж дня прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної міста Києва ОСОБА_4 подав заяву про залишення вказаного звернення без розгляду, з огляду на що слідчий суддя дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання […]. Сторони кримінального провадження мають рівні права […]. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав […]. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень […].
Зокрема, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням (ч. 3 ст. 244 КПК України).
Тобто, системний аналіз положень КПК України свідчить, що подання того чи іншого клопотання у конкретному кримінальному провадженні є правом особи, а не обов'язком через, що реалізується нею на власний розсуд.
Таким чином, право подачі заяви про залишення такого клопотання без розгляду також являється таким правом, оскільки полягає у вільній реалізації свого права у спосіб передбачений КПК України та саме в такій спосіб на думку особи їй буде надано ефективний спосіб захисту в національному органі.
Щодо учинення дії (подачі заяви про залишення звернення без розгляду) прокурорами групи прокурорів, котрі не погоджували саме звернення, то слід відмітити, що згідно з параграфом 2 глави 3 розділу 1 та пунктом 19 частини першої статті 3 КПК прокурор є суб'єктом кримінального процесу зі сторони обвинувачення.
Відповідно до частин першої та другої статті 37 КПК прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Прокурор здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку до його завершення. Те саме стосується й прокурорів, які включені до складу групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні. Тобто в конкретному кримінальному провадженні, за загальним правилом, характер діяльності прокурорів, які входять до складу групи, містить ознаку постійності.
Прокурори, які включені до складу групи прокурорів, і в такий спосіб знаходяться в єдиному організаційно-процесуальному утворенні, спрямовані на досягнення єдиної мети, виконують загальні завдання. Крім того, всі прокурори, які входять до складу групи прокурорів, мають однакові процесуальні права і обов'язки, а отже, однаковий процесуальний статус.
Ще однією ознакою групи прокурорів виступає єдність процесуального статусу.
Група прокурорів у кримінальному провадженні діє як єдиний процесуальний суб'єкт - прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов'язків прокурора відповідно до норм КПК України (див. постанову ВП ВС від 27 листопада 2019 року в справі № 629/847/15-к).
На підставі викладеного розуміння сутності групи прокурорів можна зробити висновок, що прокурор - член групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні володіє всім обсягом прав прокурора (оскільки він визначений керівником органу прокуратури для здійснення таких повноважень у цьому провадженні) незалежно від того, чи брав він участь у ньому на попередніх етапах.
Повноваження прокурора (в т.ч. того, який входить у групу прокурорів) в межах конкретного кримінального провадження не припиняються і жодною нормою кримінального процесуального закону України не звужуються.
У ключі чого, Велика Палата Верховного Суду в справі № 629/847/15-к констатує, що всі прокурори, визначені у групі прокурорів для здійснення процесуального керівництва (за винятком старшого прокурора, на якого, крім іншого, покладається додаткове повноваження з керівництва діями інших прокурорів групи), є взаємозамінні та рівнозначні між собою в межах визначеного кримінального провадження.
Відповідно певні дії учиненні в установленому законом порядку одним з прокурорів, який входять до групи, можуть бути доповнені чи змінені іншим прокурором із числа зазначених у групі і вважається єдиним процесуальним рішенням (дією, документом тощо), що указує на те, що сам відвід заявлений компетентною на те особою у розумінні указаних норм КПК.
З положень ч. 6 ст. 9 вказаного Кодексу випливає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, беручи до уваги положення ст. 7, ч. 2 ст. 8, ч. 5 і ч. 6 ст. 9 КПК України, клопотання про обшук залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 234, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив :
клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про проведення обшуку у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2022 за № 12022100040001759, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишити без розгляду.
Ухвала, яка набрала законної сили в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом України, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Слідча суддя ОСОБА_1