Справа № 755/9822/22
Провадження №: 3/755/5409/22
"26" жовтня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №217611 від 12.09.2022 року, ОСОБА_1 12.09.2022 року о 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство щодо свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме щтовхалась, ображала нецензурною лайкою, чим завдала фізичних та психологічних страждань та завдала шкоду психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та повідомила, що жодного домашнього насильства вона відносно свого чоловіка - не вчиняла. Починаючи з серпня 2022 року чоловік весь час провокує вдома конфлікти, оскільки вони перебувають в процесі розірвання шлюбу та постійно розпочинає сварки, а потім починає все знімати на свій телефон, чим чинить відносно неї постійний психологічний тиск та вчиняє домашнє психологічне насильство, у зв'язку із чим 12.09.2022 року нею було викликано працівників поліції. Вказала, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №217611 від 12.09.2022 року, наявний в матеріалах справи відрізняється від протоколу який був вручений під підпис особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так в у верхньому правому куті протоколу, що направлений працівниками поліції до суду містить надпис - «ЄО №46227», проте в протоколі врученому ОСОБА_1 даний запис відсутній, що свідчить про те, що після написання нею пояснень та підписання протоколу, поліцейським було внесено додаткові записи, а це в свою чергу є порушенням п.7 розд. II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом № 1376 від 06.11.2015 МВС України.
Крім того, в протоколі серії ВАБ №217611 від 12.09.2022 року вказано, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, проте не вказана частина статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Степанчук О.М. просила закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Диспозицією частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення тих самих дій, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника правоохоронного органу, письмові пояснення ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 .
Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №217611 від 12.09.2022 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, якою серед іншого передбачено необхідність зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за якою саме частиною статті 173-2 КУпАП кваліфікуються дії ОСОБА_1 .
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП спростовується показаннями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Також ОСОБА_1 в судовому засіданні надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №217611 від 12.09.2022 року, яка містить відмінність від протоколу, направленого до суду, у зв'язку із чим суд визнає протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №217611 від 12.09.2022 року недопустимим доказом.
Крім того, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів (пояснення свідка) на підтвердження вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 1 чи ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 173-2 КУпАП, так як її вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 173-2 ч.1, 247 ч.1 п.1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: