вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" жовтня 2022 р. Справа№ 910/1800/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Гарник Л.Л.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання Дюкаревої І.М.
розглянувши апеляційні скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 в частині відмови у визнанні грошових вимог АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"
у справі № 910/1800/22 (суддя Івченко А.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОК Трейд"
про банкрутство
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.10.2022
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/1800/22 про банкрутство ТОВ "РОК Трейд".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 визнано кредиторами у справі № 910/1800/22 по відношенню до боржника: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" на суму 86 801 365,55 грн, з яких: 83 310,00 грн - перша черга; 86 718 055,55 грн - четверта черга;- Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" на суму 2 613 702,91 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга; 2 608 740,91 грн - четверта черга;- Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" на суму 68 171 900,36 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга; 68 166 938,36 грн - четверта черга;- Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" на суму 22 877 301,10 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги; 22 872 339,10 грн - вимоги четвертої черги;- Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" на суму 3 746 197,23 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга; 3 741 235,23 грн - четверта черга;- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» на суму 14 235,60 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга; 9 273,60 грн - четверта черга. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимогу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" на суму 65 902 812,27 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника. В іншій частині вимог Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс", Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» відмовлено.
Ключовими мотивами ухвали є:
щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс"
- вимога направлена з порушенням умов Договору, кредитором порушено умови договору щодо права вимоги дострокового повернення суми позики, позика надана до 21.11.2024, тому, строк повернення не настав та вказані вимоги не є конкурсними.
щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД»
- кредитором не подано належну транспортну інструкцію, документ без якого неможливе відвантаження (поставка) Товару, то станом на день заявления ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» вимог до ТОВ «Рок Трейд», строк виконання зобов'язання за Договором поставки №ОС-00001 від 01.12.2020 року не настав.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду в частині відмови АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" у визнанні грошових вимог до ТОВ "РОК Трейд" на суму 280 204 309, 88 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" кредитором ТОВ "РОК Трейд" на суму 280 204 309, 88 грн - вимоги четвертої черги.
Ключовим аргументом скарги є:
- суд допустив надмірний формалізм при оцінці заяви з грошовими вимогами до боржника в питанні оцінки строків виникнення права вимоги, оскільки виходячи з неоднозначного трактування договору, пристав на позицію, яка де-факто виключає захист порушених прав кредитора.
Також не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду в частині відмови ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у визнанні кредиторам боржника та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» кредитором ТОВ "РОК Трейд" на суму 15 603 687,60 грн.
Ключовим аргументом скарги є:
- висновок суду про те, що станом на день заявлення кредитором вимог до боржника строк виконання зобов'язань не настав не відповідає обставинам справи.
Відповідно до витягів з повторних протоколів передачі судової справи, справа №910/1800/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Доманська М.Л., Грек Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1800/22.
На виконання ухвали від 02.08.2022 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/1800/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі № 910/1800/22, розгляд справи призначено на 30.08.2022.
Розпорядженням керівника апарату від 29.08.2022 у зв'язку з перебування суддів Грека Б.М. та Доманської М.Л., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/1800/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Гарник Л.Л., Отрюх Б.В.
В судовому засіданні 30.08.2022 колегія суддів оголосила перерву у розгляді справи до 27.09.2022.
В судовому засіданні 27.09.2022 колегія суддів оголосила перерву у розгляді справи до 04.10.2022.
В судовому засіданні 04.10.2022 колегія суддів оголосила перерву у розгляді справи до 18.10.2022.
Розпорядженням керівника апарату від 17.10.2022 у зв'язку з перебування судді Отрюха Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/1800/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Гарник Л.Л., Грек Б.М.Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов'язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
До Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ «УМК» про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р., та подальшою його пролонгацією введено воєнний стан в Україні.
При цьому, слід зауважити, що діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України "Про правовий режим воєнного стану", статтею 12-2 якого визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Отже, положеннями Закону України "Про правовий режим воєнного стану" унормовано, що навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право особи на судовий захист.
До того-ж, у відповідності до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади; характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В умовах російської агресії на території України, кожен державний орган, кожен господарюючий суб'єкт , кожна людина повинні робити все, що в їх силах для досягнення перемоги над ворогом.
У зв'язку з чим, колегія суддів зазначає, що в період воєнного стану основною задачею господарських судів є забезпечення роботи економіки, шляхом вирішення в максимально короткі строки спорів між суб'єктами господарювання, з метою відновлення товарно-грошових відносин між ними, що в свою чергу призводить до наповнення бюджету країни, який в період воєнного стану дає можливість підвищувати обороноздатність країни.
За таких обставин, з урахуванням задач господарських судів, приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, введення в Україні воєнного стану, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в строк, який є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо недопустимості припинення повноважень судів в умовах воєнного стану, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд апеляційної інстанції не визнавалася обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов'язком, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо апеляційної скарги ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД»
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у справі №910/1800/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РОК ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31030276: місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 14, оф. 16/41) та введено процедуру розпорядження майном.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РОК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31030276) здійснено судом 12 квітня 2022 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет, номер публікації 68597.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022, серед іншого, визнано кредиторами у справі № 910/1800/22 по відношенню до боржника в т.ч. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» на суму 14 235,60 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга; 9 273,60 грн - четверта черга, в іншій частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» відмовлено.
Місцевий господарський суд повністю відхилив грошові вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» за Договором поставки №00-00001 від 01 грудня 2020 року в розмірі 15 603 687,60, оскільки станом на день заявлення кредитором вимог до боржника строк виконання зобов'язань не настав.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Кодекс України з процедур банкрутства розділяє кредиторів на конкурсних та поточних. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КзПБ).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог.
Тобто, конкурсні вимоги, як зазначає законодавець, це вимоги по зобов'язанням боржника, що виникли до моменту відкриття справи про банкрутство, і строк виконання цих вимог не пов'язан зі строком виконання зобов'язань по ним. Наприклад, видача векселя зі строком погашення 10 років, вимога виникла до відкриття справи про банкрутство, а не в момент строку погашення.
А поточними кредиторами є учасники справи як за вимогами так і строком виконання по них, які наступили після відкриття справи про банкрутство. При цьому контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (ч. 5 ст. 41 КзПБ)
Виходячи з наведеного, зміни строку виконання по зобов'язанню не робить конкурсного кредитора поточним, оскільки якщо стати на таку позицію, кредитори можуть продовжувати строки виконання по зобов'язанням, змінюючи статус на поточних, що в кінцевому рахунку призведе до зменшення ліквідаційної маси та порушить рівновагу інтересів сторін у справі про банкрутство.
Так з матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2020 року між ТОВ «РОК ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» (Покупець) було укладено Договір поставки №00-00001.
Згідно п.1.1 Договору поставки №00-00001, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.1.2 Договору поставки №0000001, загальна кількість Товарів, що підлягають поставці, одиниця виміру, їх часткове співвідношення (асортимент) за видами, сортами, марками, визначаються за згодою Сторін у специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно пп. 1.2.1 п.1.2 Договору поставки №ОС-00001, партія Товару - кількість Товару, що постачається Постачальником Покупцю на підставі однієї видаткової та/або товарно- транспортної накладної. Обсяг - кількість Товару, який погоджено Покупцем і Постачальником до постачання у відповідній Специфікації на поставку Товару. Обсяг в залежності від кількості Товару постачається як однією, так і кількома партіями.
Згідно п.1.3 Договору поставки №00-00001, права та обов'язки Сторін за цим Договором, визначаються виходячи з його умов.
Згідно п.2.1 Договору поставки №00-00001, Постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, визначеними у специфікації до Договору.
Згідно п.5.2 Договору поставки №0000001, Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту повної попередньої оплати Покупцем його вартості, якщо інші строки поставки не передбачені специфікацією до Договору.
Згідно п.12.2 Договору поставки №0000001, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним, але не довше, ніж до 31.12.2020.
Згідно п.12.3 Договору поставки №00-00001, строк дії Договору буде продовжуватись на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін за 1 (один) місяць до його закінчення не виявить бажання у письмовій формі припинити дію Договору.
На виконання умов Договору поставки №ОС-00001 між Постачальником та Покупцем було укладено Специфікацію №СП-ОС-00001/2 від 01.12.2020 на поставку Карбаміду в кількості 1219 т на загальну суму 15 603 687,60 (п'ятнадцять мільйонів шістсот три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок), строк оплати до 03.05.2021 включно. Також Продавцем було виписано Рахунок-фактура №РТ-00001275 від 30.04.2021.
ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» виконав свої зобов'язання за Договором поставки №00-00001 перерахувавши на рахунок ТОВ «РОК ТРЕЙД» грошові кошти у сумі 15 603 687,60 (п'ятнадцять мільйонів шістсот три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок), що підтверджується платіжними дорученнями: №44605605 від 30.04.2021 на суму 9824000,00 грн. та №44605606 від 30.04.2021 на суму 5779687,60 грн.
Отже, за умовами Договору поставки №00-00001 ТОВ «РОК ТРЕЙД» повинен був поставити Товар в строк до 30 травня 2021 року, але не зробив цього.
Таким чином, ТОВ «РОК ТРЕЙД» не виконав своїх зобов'язань за Договором поставки №00-00001 від 01.12.2020.
31 січня 2022 року між Покупцем та Постачальником було укладено Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2021-31.01.2022 між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» і ТОВ «РОК ТРЕЙД» за договором №00-00001 від 01.12.2020, відповідно до якого заборгованість ТОВ «РОК ТРЕЙДР» перед ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» складає 15 603 687,60 (п'ятнадцять мільйонів шістсот три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок).
На підтвердження вказаних обставин ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» було надано:
Копія Договору поставки №00-00001 від 01.12.2020;
Копія Специфікації №СП-ОС-00001/2 від 01.12.2020;
Копія Рахунку-фактури №РТ~00001275 від 30.04.2021;
Копія платіжного доручення №44605605 від 30.04.2021;
Копія платіжного доручення №44605606 від 30.04.2021;
Копія Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2021 -31.01.2022 між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» і ТОВ «РОК ТРЕЙД» за договором №00-00001 від 01.12.2020.
На виконання вимог ухвали господарського суду м.Києва також було надано копію транспортної інструкції №1 до Договору поставки №00-00001 від 01.12.20р.
Отже, вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» підтверджуються первинними документами (угодами, платіжними дорученнями, рахунками), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором.
За змістом ст. 1 КзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КзПБ.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з КзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Як зазначалось вище, грошові вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» до боржника ґрунтуються на Договорі поставки №00-00001 від 01.12.2020 року, який укладено між кредитором та ТОВ «РОК ТРЕЙД».
При цьому матеріалами справи підтверджується наступне: на виконання цього договору ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» та ТОВ «РОК ТРЕЙД» підписано Специфікацію №СП-ОС-00001/2 від 01.12.2020 до договору поставки №ОС-00001 від 01.12.2020 року на загальну суму 15 603 687,60 грн; ТОВ «РОК ТРЕЙД» виставлено Рахунок-фактуру №РТ-00001275 від 30.04.2021 для здійснення попередньої оплати; ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» здійснило 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок боржника, що підтверджується платіжними дорученнями №44605605 від 30.04.2021р. та №44605606 від 30.04.2021р.; оплачений товар у строк, встановлений договором поставки №ОС-00001 від 01.12.2020 року, ТОВ «РОК ТРЕЙД» не передав (не поставив).
Отже, враховуючи зазначені обставини, положення ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629, 712 ЦК України, є очевидним висновок про ґрунтовність грошових вимог ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД» до боржника за договором поставки №ОС-00001 від 01.12.2020 року в сумі здійсненої 100% попередньої оплати в загальному розмірі 15 603 687,60 грн, а ухвала господарського суду м.Києва від 13.07.2022 в оскаржуваній частині постановлена з порушенням норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Так, господарський суд посилаючись на п.п.5.5 Договору поставки, Транспортну інструкцію № 1 та Специфікацію, вказує: транспортний засіб - Heli CPCD30-GC2, Е14199АІ, тобто, електричний погрузчик, не призначений для перевезення товару, а саме, добрив вагою 1 219 тон, на далеку дистанцію (333 км), а саме з міста Києва до міста Суми. Таке перевезення є технічно не можливим; відповідно до пп. 5.5.5.1 п.5.5 (Особливості поставки Товару на умовах СТР Інкотермс 2010) Договору, Покупець зобов'язаний завчасно надати Постачальнику транспортну інструкцію за правилами визначеними, в пп. 5.4.5.1., 5.4.5.2. Договору. Відповідно до п.п. 5.5.2. Вид транспорту: залізничний; подана Транспортна інструкція № 1 не відповідає вимогам договору поставки № ОС- 00001 від 01.12.2020; оскільки, кредитором не подано належну транспортну інструкцію, документ без якого неможливе відвантаження (поставка) товару, то станом на день заявлення ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» вимог до ТОВ «Рок Трейд», строк виконання зобов'язання за Договором поставки №ОС-00001 від 01.12.2020 року не настав. Вказані вимоги визнанню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду зважаючи на наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до п.5.2 Договору поставки №0000001, Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту повної попередньої оплати Покупцем його вартості, якщо інші строки поставки не передбачені специфікацією до Договору.
Матеріалами справи підтверджується, що повна попередня оплата Покупцем вартості Товару, що є предметом поставки за цим Договором була здійснена 30.04.2021р.
Отже, за умовами Договору поставки №0000001 ТОВ «РОК ТРЕЙД» повинен був поставити Товар в строк до 30 травня 2021 року.
Інші строки поставки специфікацією до Договору не передбачені.
Водночас, відповідно до Транспортної інструкції № 1 до договору поставки № ОС- 00001 від 01.12.2020р., яка складена 05.05.2021р. сторони домовились здійснити поставку Товару, що є предметом поставки з « 14» по «20» травня 2021р. на умовах СРТ - переміщення по території складу (Сумська обл., м.Суми, вул.Скрябіна, 6.38/1), згідно Інкотермс у редакції 2010р. - Вантажоодержувач «ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД»»; Автомобільний перевізник «ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД»»; транспортний засіб «Неіі CPCD30-GC2, Е14199АІ» Водій; Пункт розвантаження: Сумська обл., м.Суми, вул.Скрябіна, 6.38/1.
Відтак, висновок суду про перевезення товару, а саме, добрив вагою 1 219 тон, на далеку дистанцію (333 км), а саме з міста Києва до міста Суми та, як наслідок про не придатність (непризначення) для цього транспортного засобу - Heli CPCD30-GC2, E14199AL тобто, електричного погрузчика, є таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки переміщення мало здійснюватись в межах території складу (Сумська обл., м Суми, вул.Скрябіна, 6.38/1).
Разом з цим, умовами поставки СРТ (англ. Carriage Paid То) (... named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення) - термін Інкотермс 2000 та 2010, передбачено, що продавець доставляє товар названому покупцем перевізнику. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту. При цьому, продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання з моменту передачі товару перевізнику для перевезення до місця призначення.
Вказані положення повністю кореспондуються з умовами Договору поставки №ОС- 00001, зокрема п.5.5.6 та п.5.5.7.
Тобто, поданою Транспортною інструкцією № 1 до договору поставки № ОС-00001 від 01.12.2020р., складеною 05.05.2021р., визначено порядок виконання зобов'язань ТОВ «Рок Трейд» з поставки оплаченого Товару виключно в межах території складу (Сумська обл., м.Суми, вул.Скрябіна, 6.38/1) в узгоджений Сторонами строк з 14.05.2021 по 20.05.2021р. перевізнику, яким є ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», що повністю відповідає вимогам договору поставки № ОС-00001 від 01.12.2020р. Слід відзначити, що така Транспортна інструкція підписана зі сторони Боржника без будь-яких зауважень, що свідчить про прийнятність такого порядку виконання Боржником.
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, висновок суду про те, що станом на день заявлення ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» вимог до ТОВ «Рок Трейд», строк виконання зобов'язання за Договором поставки №00-00001 від 01.12.2020 року не настав, не відповідає обставинам справи.
Колегія суддів зауважує, що оскільки право вимоги ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» до боржника виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство такі вимоги є конкурсними та мають бути включені до реєстру кредиторів боржника та погашенні в порядку черговості. Якщо стати на позицію суду першої інстанції та припустити, що право вимоги у апелянта до боржника виникає після відкриття справи про банкрутство, такий кредитор стає поточним, а отже, його вимоги будуть погашатися в обхід черговості інших кредиторів.
Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №910/1800/22 підлягає скасуванню в оскаржуваній частині, оскільки постановлена із невірним застосуванням норм матеріального права, а самі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Щодо апеляційної скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13 липня 2022 року у справі № 910/1800/22 (надалі по тексту - «Оскаржувана ухвала») визнано кредитором у справі № 910/1800/22 по відношенню до Боржника Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЬЮЧЕ ІНВЕСТМЕНТС» на суму 3 746 197,23 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга; 3 741 235,23 грн - четверта черга. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимогу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЬЮЧЕ ІНВЕСТМЕНТС» на суму 65 902 812,27 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника. В іншій частині у визнанні вимог Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЬЮЧЕ ІНВЕСТМЕНТС» було відмовлено.
Так, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд свою відмову у визнанні заявлених AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЬЮЧЕ ІНВЕСТМЕНТС» (надалі по тексту - «Кредитор») грошових вимог на суму 280 204 309,88 грн. обґрунтував тим, що відповідно до умов /договору на надання позики № 35-11/21 від 22.11.2021 (надалі по тексту - «Договір»), вимога кредитора від 21.12.2021 р. до боржника була направлена з порушенням умов договору. Тому кредитором порушено умови договору щодо права, вимоги дострокового повернення суми позики, позика надана до 21.11.2024р, тому, строк повернення не настав та вказані вимоги не є конкурсними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, зважаючи на таке.
Кодекс України з процедур банкрутства розділяє кредиторів на конкурсних та поточних. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КзПБ).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог.
Тобто, конкурсні вимоги, як зазначає законодавець, це вимоги по зобов'язанням боржника, що виникли до моменту відкриття справи про банкрутство, і строк виконання цих вимог не пов'язан зі строком виконання зобов'язань по ним. Наприклад, видача векселя зі строком погашення 10 років, вимога виникла до відкриття справи про банкрутство, а не в момент строку погашення.
А поточними кредиторами є учасники справи як за вимогами так і строком виконання по них, які наступили після відкриття справи про банкрутство. При цьому контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (ч. 5 ст. 41 КзПБ)
Виходячи з наведеного, зміни строку виконання по зобов'язанню не робить конкурсного кредитора поточним, оскільки якщо стати на таку позицію, кредитори можуть продовжувати строки виконання по зобов'язанням, змінюючи статус на поточних, що в кінцевому рахунку призведе до зменшення ліквідаційної маси та порушить рівновагу інтересів сторін у справі про банкрутство.
Так, відповідно до п. 7.4. Договору Позикодавець за цим Договором має право вимагати від Позичальника повернення суми позики, визначеної у пункті 2.1. цього Договору, до закінчення строку, на який надається позика, а саме строку зазначеному в пункті 6.1. Договору. Про вимогу дострокового повернення позики Позикодавець зобов'язаний письмово повідомити Позичальника не менше як за 5 днів.
Дане право Позикодавця у Договорі нічим не обумовлено (не встановлено у цьому пункті жодної умови, за якої виникатиме таке право). Отже, Позикодавець має право вимагати виконання зобов'язання у будь-який момент.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - «ЦК України») якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Фактично Договір встановлює два альтернативні строк і термін виконання відповідного зобов'язання: термін до 21.11.2024 р. відповідно до п. 6.1. Договору та строк, який пов'язується з моментом вимоги відповідно до п. 7.4. Договору.
У даній справі Кредитор/Позикодавець вирішив використати своє право саме на дострокове виконання зобов'язання Позичальником.
Посилання на « 5 днів» у п. 7.4. Договору не стосується 18.12.2021 р., оскільки ніде у Договорі немає прив'язки цього терміну з правом на дострокове виконання зобов'язання.
Суд помилково зазначив в оскаржуваній ухвалі, що вимога повинна бути відправлена за 5 днів після моменту порушення зобов'язання. Пункт 7.4. Договору не встановлює обмеження щодо надсилання вимоги виконати зобов'язання. Крім того, зазначений пункт не встановлює обмеження щодо строку, протягом якого після отримання вимоги Боржник/Позичальник має виконати зобов'язання, хоча суд першої інстанції протлумачив це положення Договору так, ніби виконати зобов'язання Позичальник повинен саме не раніше 5 днів після отримання вимоги. Далі суд першої інстанції стверджує, що надання Кредитором/Позикодавцем Боржнику/Позичальнику строк у 3 дні на виконання вимоги є порушенням умов договору.
Однак з такою позицією суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вказівка Кредитором/Позикодавцем у вимозі на строк виконання у три дні не заперечує правомірність всієї вимоги. Якщо, на думку суду, строк в три дні на повернення суми позики і є неправомірним, то такий строк не мав би застосовуватися на практиці, а застосуванню підлягав би строк у 5 днів чи строк у 7 днів відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Більше того, на підтримку даної позиції потрібно звернутися до положень Додаткової угоди 1 від 24.11.2021 до Договору на надання позики № 35/11-21 від 22.11.2021 (надалі по тексу - «Додаткова угода»). Відповідно до абз. 2 і 3 п. 7.11. Додаткової угоди при направленні Кредитором/Позикодавцем такої вимоги про дострокове повернення позики відповідно до ст. 212, 611, 611 Цивільного кодексу України, всі зобов'язання за Договором, терміни виконання з якими не настали, вважаються такими, що настали в зазначену у вимозі дату. Не пізніше такої вказаної у вимозі дати Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю суму Позики в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний термін користування позикою, повністю виконати інші зобов'язання за Договором.
Підтвердженням даної позиції є також те, що відповідно до п. 7.4. Договору йде мова лише за повернення суми позики, а відповідно до п. 7.11 Додаткової угоди йде мова за повернення суми позики і сплати процентів за фактичний термін користування позикою.
Отже, не можна констатувати, що положення п. 7.4. Договору також застосовуються до п. 7.11. Додаткової угоди. Як наслідок, строк у 5 днів не повинен був застосовуватися у відповідній вимозі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 45 КзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вже було з'ясовано, що право вимоги дострокового повернення позики і сплати процентів з'явилося у Кредитора/Позикодавця з моменту порушення Позичальником умов договору відповідно до п. 7.11. Додаткової угоди.
Тут варто зазначити, що за своєю суттю заява кредитора від 02.05.2022 р. з грошовими вимогами до боржника також є вимогою в розумінні п. 7.11. Додаткової угоди.
Отже, Кредитор/Позикодавець реалізував своє право на пред'явлення вимоги двічі - при пред'явлення власне вимоги до Позичальника від 21.12.2021 р. і при поданні заяви кредитора від 02.05.2022 р. з грошовими вимогами до Боржника у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Борг за судовим рішенням, який є достатньо встановленим для погашення, є «майном» в розумінні Європейського суду з прав людини (див. Грецькі нафтопереробні заводи «Країн» та Стратіс Адреатис проти Греції (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece), § 59; Бурдов проти Російської Федерації (Burdov v. Russia), § 40; Герасимов та інші проти Російської Федерації' (Gerasimov and Others v. Russia), § 179; Юрій Миколайович Іванов проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), § 45; Стрільців та інші справи «Новочеркаських військових пенсіонерів» проти Російської Федерації' (Streltsov and other "Novocherkassk military pensioners" cases v. Russia), § 58).
Для того, щоб «очікування» було «правомірним», воно повинно мати більш конкретний характер, ніж проста надія, у його основі має бути норма права або правовий акт, наприклад, рішення суду щодо майнових інтересів, про які йдеться (див. Копецьки). проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia) [ВП], §§ 49-50; Компанія "Чентро Еуропа 7 С.Р.Л." § 173; Сагінадзе проти Грузії (Saghinadze and Others v. Georgia), § 103; Сіні проти Італії (Ceni v. Italy), § 39;.
Право вимоги є окремим активом, який також підлягає захисту в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відмова захистити такий актив судом першої інстанції є порушення зазначених положень Конституції України і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд першої інстанції допустив надмірний формалізм при оцінці заяви з грошовими вимогами до боржника (а саме в питанні оцінки строків виникнення права вимоги), оскільки, виходячи з неоднозначного трактування Договору, пристав на позицію, яка де-факто виключає захист порушених прав Кредитора/Позикодавця.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, nn. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, n. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У правовій позиції в постанові від 26.09.2018 р. у справі № 295/10621/13-ц Верховний суд наголосив, що застосовуваний спосіб захисту цивільних прав та інтересів позивача має відповідати критерію ефективності відновлення порушеного права, що є неприпустимим в разі запровадження істотного дисбалансу між правами та інтересами особи, яка просить застосувати такий спосіб захисту, та правами й інтересами іншої особи, стосовно якої такі примусові заходи належить застосувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до абз. З пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Кредитори при подачі заяв з кредиторськими вимогами до боржника повинен бути впевнений у своїх законних очікуваннях. Натомість дії суду першої інстанції суперечать цьому принципу.
Зважаючи на викладене вище, можна констатувати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме: ст. 45 КзПБ, ст.ст. 530, 611 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Додаткового протоколу № 1 та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме: неповно з'ясував усі обставини справи, а також не дотримання завдань господарського судочинства закріплених в ст. 2 ГПК України.
Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №910/1800/22 підлягає скасуванню в оскаржуваній частині, оскільки постановлена із невірним застосуванням норм матеріального права, а самі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 187 від 03.03.2022 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 466 від 19.04.2022, № 480 від 19.04.2022, № 719 від 24.06.2022) колегія зауважує таке.
У судових засідання колегія суддів зобов'язувала учасників справи надати відомості щодо наявність підстав, які свідчать проте, що кредитори або учасники справи мають відношення до держави-агресора Російської Федерації.
Колегія наголошує, що сторони апеляційного провадження проінформували апеляційний суд щодо відсутності у сторін будь-яких активів, які мають стосунок до держави-агресора Російської Федерації, матеріали справи також не містять доказів того, що учасники справи «створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації (п.1 Постанови КМУ № 187)».
У зв'язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв'язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 в частині відмови у визнанні грошових вимог АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у справі № 910/1800/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 в частині відмови у визнанні грошових вимог АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє ТОВ "КУА та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у справі № 910/1800/22 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
3. Визнати АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" кредитором ТОВ "РОК Трейд" на суму 280 204 309, 88 грн - вимоги четвертої черги.
4. Визнати ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» кредитором ТОВ "РОК Трейд" на суму 15 603 687,60 грн.
5. Справу №910/1800/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
6. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:
"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді Л.Л. Гарник
Б.М. Грек
Повний текст складено 25.10.2022