79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" жовтня 2022 р. Справа №8/107
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Плотніцький Б.Д.
секретар судового засідання Гавриляк І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Музичина Ігора Ярославовича б/н від 27.06.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/1503/22 від 30.06.2022)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 (суддя Шкіндер П.А.) винесену за результатами розгляду скарги на дії ДВС Рожнятівського відділу ДВС у Калуському районі
у справі № 8/107
за позовом: Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу, с. Богородчани, Івано-Франківська область
до відповідача: Фізичної особи підприємця Музичина Ігора Ярославовича (надалі ФОП Музичин І.Я.) с. Слобода-Рівнянська, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості в сумі 25 869,88 грн.
за участю учасників справи:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Савчук Р.Р. - адвокат (ордер серії АТ №1025264 від 27.06.2022)
від ДВС: не з'явилися
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2010 позовні вимоги Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємця Музичина І.Я. на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу 24869,88 грн основного боргу, 258,70 грн. державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
05.02.2010 на виконання вказаного рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано відповідний наказ.
13.05.2022 Богородчанський спеціалізований агролісгосп звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з скаргою на дії виконавчої служби в порядку ст.339 ГПК України.
Ухвалою суду від 16.05.2022 прийнято до розгляду скаргу Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу на дії Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судовому засіданні на 31.05.2022.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 у справі №8/107 скаргу Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу на дії Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 15.05.2013 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2010 у справі № 8/107. Зобов'язано державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 34758348 вжити, передбачені Законом України “Про виконавче провадження” заходи, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020 у справі №8/107.
Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що Законом України "Про виконавче провадження" (станом на 15.05.2013) не передбачено такої підстави закінчення виконавчого провадження, як відсутність у боржника майна. Зокрема, Рожнятівським відділом ДВС доказів здійснення заходів щодо розшуку майна ФОП Музичина І.Я. суду не надано, при тому, що за даними погосподарської книги Слобода -Рівнянської сільської ради за боржником рахувався і рахується індивідуальний житловий будинок за адресою 77632, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, село Слобода Рівнянська, вул Вагілевича, 26. Відтак, на думку суду першої інстанцій, постанова державного виконавця Рожнятівського відділу ДВС від 15.05.2013 є незаконною і підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ФОП Музичин І.Я. звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд ухвалою від 16.05.2022 безпідставно поновив Богородчанському спеціалізованому агролісгоспу пропущений строк для подання скарги. Свою позицію суд обґрунтував тим, що позивач дізнався про винесення постанови від 15.03.2013 після отримання 03.05.2022 відповіді на запит № 170 від 24.12.2021. В ухвалі від 03.05.2022 Господарський суд Івано-Франківської області зазначив, що остання не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. З огляду на викладене, скаржник зазначає, що питання щодо поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця є предметом апеляційного перегляду ухвали суду від 31.05.2022 винесеної по суті розгляду скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022 справу №8/107 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Музичина І.Я. на ухвалу Івано-Франківської області від 31.05.2022, розгляд справи №8/107 призначено на 23.08.2022.
23.08.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги ФОП Музичина Ігора Ярославовича на ухвалу Івано-Франківської області від 31.05.2022 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Кордюк Г.Т. у відпустці.
Ухвалою суду від 19.09.2022 розгляд справи № 8/107 призначено на 04.10.2022.
Ухвалою суду від 04.10.2022 розгляд справи № 8/107 відкладено на 18.10.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кордюк Г.Т., справу № 8/107 розподілено до розгляду судді Матущаку О.І., у зв'язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді Плотніцький Б.Д. та Матущак О.І.
В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Рожнятівський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області надіслав клопотання (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4273/22 від 09.08.2022), у якому зазначив, що доводи апеляційної скарги підтримує в повному обсязі, просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу. Окрім того, у вказаному клопотанні Рожнятівський відділ державної виконавчої служби просить здійснювати розгляд справи № 8/107 без участі уповноваженого представника ДВС.
Богородчанський спеціалізований агролісгосп участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. У клопотанні (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4405/22 від 15.08.2022) позивач просив суд ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 у справі №8/107 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Здійснивши розгляд апеляційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Так, приписами ст. 129-1 Конституції України визначено, зокрема, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як зазначалося вище, на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2010 Господарським судом Івано-Франківської області 05.02.2010 видано наказ №232.
Згідно інформації наданої Рожнятівським відділом ДВС на виконання наказу №232 05.12.2012 було відкрито виконавче провадження №34758348.
15.05.2013 було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.2 ч.1 ст 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Місцевий господарський суд в обґрунтування оскаржуваної ухвали від 31.05.2022, зазначив, що ч. 1 ст. 49 Закону України ""Про виконавче провадження" (станом на 15.05.2013) не передбачено такої підстави закінчення виконавчого провадження як відсутність у боржника майна, а тому Постанова державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі від 15.05.2013 є незаконною і підлягає скасуванню.
З вищенаведеним суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України ""Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно з ч.3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 18.01.2013) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що 06.08.2015 представник Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу Захаріїв Б.Д. знаходився у відрядженні в Рожнятівському управлінні юстиції, про що свідчить посвідчення про відрядження та відмітка (а.с. 46-47). 06.08.2015 Захаріїв Б.Д. брав участь у проведенні виконавчих дій Рожнятівським відділом ДВС щодо боржника - підприємця Музичина І.Я. В результаті проведених 06.08.2015 виконавчих дій щодо боржника - підприємця Музичин І.Я. було виявлено, належні Музичину І.Я.: індивідуальний житловий будинок загальною площею 42 м. кв., житловою площею 20 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,58 га, що підтверджується засвідченою сільською радою копію погосподарської книги Слобода-Рівнянської сільської ради за 2011-2015 (вказане зазначене у клопотанні Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу, а.с. 43-45).
Таким чином, з наведеного вбачається, що 06.08.2015 Богородчанському спеціалізованому агролісгоспу стало відомо про те, що підстави повернення виконавчого документу та завершення виконавчого провадження були безпідставні. Однак, стягувач повторно не пред'явив виконавчий документ до виконання ДВС.
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 18.01.2013) встановлено, що у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.
Богородчанський спеціалізований агролісгосп не долучив до матеріалів справи жодних доказів оскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.
Окрім того, суд звертає увагу, що з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - 15.05.2013 до моменту звернення з скаргою на дії виконавчої служби (вх.6143/22 від 13.05.2022) минуло 9 років.
З листа Рожнятівського відділу ДВС вбачається, що матеріали виконавчого провадження №34758348 знищені за строком зберігання.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу на дії Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Посилання скаржника на те, що державний виконавець Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі заходів щодо розшуку майна не здійснював, при тому, що за даними погосподарської книги с Слобода-Рівнянської сільської ради за боржником рахувався і рахується індивідуальний житловий будинок за адресою 77632, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, село Слобода-Рівнянська, вул. Вагилевича, 26 (в підтвердження наявності у ФОП Музичина І.Я. майна скаржником подано копію виписка із книги погосподарського обліку (а.с. 31-32)), суд апеляційної інстанції не бере до уваги з огляду на наступне.
Самі погосподарські книги та виписки з них не є правовстановлюючиими документами на об'єкти нерухомого майна.
Правовстановлюючими документами на нерухоме майно є: договори, на підставі, яких набувається право власності (купівлі-продажу, дарування, міни); свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом чи консульською установою України; свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України; судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття права власності на нерухоме майно; інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності на нерухоме майно.
Зокрема, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що численною судовою практикою встановлено, що книга погосподарського обліку слугує підставою для визнання права власності на майно, однак не заміняє цього правовстановлюючого документу.
Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, у зв'язку з тим, що погосподарська книга не є правовстановлювальними документами на об'єкти нерухомого майна, суд не приймає її в якості належного доказу у підтвердження того, що у ФОП Музичина І.Я. наявне майно за адресою: Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, село Слобода-Рівнянська, вул. Вагилевича, 26.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянтом з врахуванням вищенаведених нормам права, належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду про визнання протиправною та скасування постанови від 15.05.2013 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2010 у справі № 8/107, зобов'язання державного виконавця Рожнятівського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 34758348 вжити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020 у справі №8/107, не відповідає нормам чинного законодавства, відтак, її слід скасувати, а апеляційну скаргу ФОП Музичина І.Я. задоволити.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 271, 273, 277, 282, 284, 287,343, 344 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Музичина Ігора Ярославовича задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 у справі №8/107 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу на дії Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
3. Стягнути з Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу (77701, Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, смт. Богородчани, вул. Петраша, буд. 8 А; ідентифікаційний номер 05442352) на користь Фізичної особи підприємця Музичина Ігора Ярославовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2481,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді О.І. Матущак
Б.Д. Плотніцький