Справа № 355/267/19
Провадження № 2/355/2/22
25 жовтня 2022 року
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Котенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 02.11.2010 у розмірі 27 927,43 грн.
Позовні вимоги обгрунтована тим, що відповідачі є спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , яка підписала заяву про видачу картки Банку, приєдналась до Умов та Правил надання продукту кредитних карт та встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 500 грн. 00 коп.
Разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за вісдсутності позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
На виконання вимог п. п. 2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.
13.03.2019 у відповідь на запит Відділ обліку та мониторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, до суду надійшла відповідь про те, що відповідача була знята з місця реєстрації у зв'язку зі смертю.
Ухвалою суду від 15.03.2019 суддею Коваленко К.В. відкрито провадження у справі.
05.06.2019 ухвалою суду зобов'язано Баришівський районний відділ державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області надати суду належним чином завірену копію актового запису про смерть ОСОБА_4 , яка проживала в с. Рудницькі Баришівського району, Київської області.
11.06.2019 від Баришівський районний відділ державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла копія актового запису про смерть №18 від 14.12.2016, складеного на ОСОБА_4 .
11.10.2019 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 22.10.2019 та у зв'язку з систематичною неявкою позивача у судове засідання, явку представника АТ КБ «ПриватБанк» визнано обов'язковою.
22.10.2019 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та просив суд витребувати з Баришівської районної державної нотаріальної контори інформацію, чи заводилася спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , якщо заводилась то надати суду належним чином завірену копію спадкової справи.
22.10.2019 ухвалою суду витребувано з Баришівської районної державної нотаріальної контори інформацію, чи заводилася спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , якщо заводилась то надати суду належним чином завірену копію спадкової справи.
25.10.2019 від Баришівської районної державної нотаріальної контори надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 25.10.2019 про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
03.12.2019 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та просив витребувати з Рудницького старостинського округу Баришівської ОТГ інформацію про зареєстрованих з ОСОБА_4 осіб на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
03.12.2019 ухвалою суду витребувано з Рудницького старостинського округу Баришівської ОТГ інформацію про зареєстрованих з ОСОБА_4 осіб на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
17.12.2019 з Рудницького старостинського округу Баришівської ОТГ надійшла довідка про зареєстрованих з ОСОБА_4 осіб на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
22.01.2020 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив суд стягнути зі спадкоємців ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.11.2010.
03.02.2020 ухвалою суду, з урахуванням уточненої позовної заяви, замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
04.03.2020 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та просив суд витребувати у Баришівського районного відділу державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області надати суду належним чином завірену копію актового запису про смерть ОСОБА_1 , який проживав в с. Рудницьке Баришівського району, Київської області.
04.03.2020 ухвалою суду витребувано у Баришівського районного відділу державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином завірену копію актового апису про смерть ОСОБА_1 , який проживав в с. Рудницьке Баришівського району, Київської області.
12.03.2020 від Баришівського районного відділу державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла копія актового апису про смерть ОСОБА_1 , який проживав в с. Рудницьке Баришівського району, Київської області.
06.04.2020 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
17.06.2020 представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У зв'язку з неявкою відповідачів у судове засідання справа неодноразово відкладалась.
У зв'язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_5 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 494 від 05.07.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С.
Ухвалою суду від 10.12.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С., призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та відповідачі в судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили. В процесі розгляду справи сторони про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції, електронних листів та публікації оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
02.11.2010 між ОСОБА_4 та позивачем підписано заву б/н, згідно якої відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 500,00 грн.
Відповідно до вищевказаної угоди ОСОБА_4 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна/GOLD» у розмірі 2 500,00 грн.
18.02.2019 році Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 .
В процесу розгляду справи стало відомо що позивач померла.
Відповідно до копії Актового запису про смерть №18 від 14.12.2016 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 роки.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 25.10.2019 спадкова справи після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
Відповідно до довідки №589 від 12.12.2019 виданої Рудницьким старостинським округом Барищівської селищної ради Баришівського району Київської області в житловому будинку в с. Рудницьке, разом з померлою ОСОБА_4 , були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до копії актового запису про смерть №19 від 27.11.2017 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 роки.
З отриманих в процесі судового розгляду документів суд встановив, що після смерті ОСОБА_4 , спадкоємці померлого не звертались до нотаріуса із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини, що підтверджується відповіддю Баришівської районної нотаріальної контори від 25.10.2019.
Позивач вважає, що саме відповідачі у справі є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті спадкодавця постійно з ним проживали, отже, відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, тобто автоматично прийняли спадщину.
Доказів того, що відповідачі у даній справі дійсно на момент смерті спадкодавця постійно з ним проживали, позивач суду не надав.
Окрім довідки Рудницького старостинського округу Барищівської селищної ради Баришівського району Київської області, яким надано відомості з погосподарської книги №05 ОПО 0408 про те, що відповідачі зреєстровані за однією адресою зі спадкодавцем, суд інших доказів не має.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша-друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).
Також статтею 1241 ЦК України встановлено право осіб на обов'язкову частку у спадщині.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦПК України).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентовані приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, спадкової маси, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором встановленого законом строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вивчивши надані матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів щодо кола спадкоємців, спадкової маси на час відкриття спадщини (спадкової маси), на підтвердження того, що саме входило до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 та вартості одержаного у спадщину майна спадкоємцями, і що вартість спадкового майна, яке прийнято спадкоємцями, є достатньою для задоволення вимог кредитора та стягнення заборгованості спадкодавця в межах вартості майна одержаного у спадщину.
Крім того, як встановлено матеріалами справи, спадкоємці ОСОБА_4 не звертались до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.11, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: В. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ