Справа № 355/183/21
Провадження № 2/355/144/22
25 жовтня 2022 року
Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Котенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Баришівка Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Баришівська селищна рада Баришівського району Київської області про позбавлення права користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить припинити право користування квартирою шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона зі своїм братом разом вже не проживає з 2011 року, а тому як наймач квартири позивач бажає зняти відповідача з реєстрації місця проживання.
02.03.2021 до суду надійшла відповідь від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про підтвердження місця реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Баришівського районного суду Київської області Коваленка К.В. від 10.03.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
05.04.2021 від представника Баришівська селищна рада Баришівського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
У зв'язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 910 від 13.08.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С.
Ухвалою суду від 22.10.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С.
15.11.2021 від представника Баришівська селищна рада Баришівського району Київської області надійшло клопотання про визнання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.
08.12.2021 від представника позивача надійшло клопотання про вступ у справу, долучення доказів та доповнень до позовної заяви.
22.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про завершення підготовчого судового засідання.
22.02.2022 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
24.10.2022 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 проживає позивач, її дочка ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Однак ОСОБА_2 не проживає в даній квартирі з 2011 року.
Відповідно до копії ордеру на жиле приміщення №01 від 05.09.2013, ордер на квартиру АДРЕСА_3 виданий на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки №42 від 02.02.2021 виданої Лукашівським старостинським округом Київської області вищевказана квартира перебуває на балансі селищної ради, але рахунки по оплаті комунальних послуг відкриті на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки №10 від 06.01.2021 виданої Лукашівським старостинським округом Київської області зареєстровані та проживають за адресою: квартира АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до Актів обстеження матеріально-побутових умов проживання від 03.09.2020, 25.11.2020, 20.01.2021 та 16.11.2021 встановлено що ОСОБА_2 фактично не проживає за адресою: квартира АДРЕСА_3 , його речей в квартирі немає.
Довідкою №496 Лукашівського старостинського округу Броварського району Київської області від 16.11.2021 підтверджено те, що звернень від ОСОБА_2 , про те, що його не допускають до помешкання квартири АДРЕСА_3 не було.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд повинен встановити відповідність визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням критеріям, що викладені в п.2 ст.8 Конвенції.
За порівняльним аналізом ст. 383, 391, 405 ЦК України та ст. 150, 156 у поєднанні зі ст. 64 Житлового кодексу України слід дійти до висновку що положення ст. 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на житлове приміщення, будинок, квартиру, тощо, від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не були і не є членами його сім'ї.
Згідно зі ст. 405 ЦК член сім'ї (в тому числі колишній член сім'ї) власника будинку втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Тобто, в даному випадку втручання у право відповідача здійснюється згідно з законом.
Позивач, обґрунтовуючи позовну заяву, вказала, що вимоги мотивовані усуненням перешкод у реалізації нею права користування та розпоряджання належного їй нерухомим майном, тобто - метою втручання останнього є захист інтересів власника, що підпадає під виняток передбачений п. 2 ст. 8 Конвенції.
Аналізуючи баланс інтересів між власником майна та відповідачем по справі, суд враховує, що позивачеві належить спірна квартира на праві приватної власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 317 ЦК України, проживання у будинку, що є об'єктом права приватної власності, за своєю юридичною природою є складовою права користування нею як об'єктом власності.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно приписів ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки вони містять у собі інформацію щодо предмета доказування, логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для визнання відповідача, таким що втратив право на користування житловим приміщенням.
Суд звертає увагу і на той факт, що тривала відсутності відповідача у спірній квартирі (з 2011 року), об'єктивно свідчить про зміну його місця проживання, а тому визнання за ним втрати права на користування жилим приміщенням не буде свідчити про втрату ним житла взагалі і в свою чергу буде захищати права наймача спірного житла - позивача по справі.
Вказані обставини свідчать, що «втручання у право відповідача» є співрозмірним із переслідуваною законною метою, а відповідно є «необхідним у демократичному суспільстві», а відтак - позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 391, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Баришівська селищна рада Баришівського району Київської області про позбавлення права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права користування квартирою АДРЕСА_3 та зняти його із реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Червонописький