Справа № 420/11554/22
26 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6,м. Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в обмеженому розмірі десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату з 01.12.2021 призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації на підставі довідки про грошове забезпечення виданої МВС України № 22/6-2047 від 19.05.2021 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат;
стягнути з ГУПФ України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 992,40грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки пенсія була призначена до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", то до пенсії позивача не може бути застосовано обмежень максимальним розміром, окрім того рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.
Ухвалою суду від 29.08.2022 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження..
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
З 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років.
МВС України на ім'я позивача було виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-2017 вiд 19.05.2021.
Рiшенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 540/2667/21 (набрало законної сили 14.10.2021) зобов'язано ГУ ПФ України в Херсонськiй області здiйснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі оновленої довідки МВС України вiд 19.05.2021 №22/6-2047, починаючи з 01.12.2019 року з урахуванням виплачених сум.
Однак, відповідачем - ГУ ПФУ в Херсонській області, при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду до позивача було застосовано обмеження максимального розміру пенсії, виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (20270,00 грн. з 01.07.2022 року).
Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Приписами частини п'ятої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції станом на 01 січня 2016 року) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (набув чинності 01 січня 2017 року) у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06 грудня 2016 року до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, станом на момент призначення позивачу пенсії, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія повинна виплачуватись позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року №522/16882/17.
Відтак, суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження призначеної позивачу пенсії за по інвалідності максимальним розміром.
Як наслідок, суд також вказує про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити нарахування i виплату призначеної позивачу пенсії по інвалідності без обмеження її максимального розміру та здійснити нарахування та виплату позивачу різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час без обмеження її максимальним розміром починаючи з 01 грудня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6,м. Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в обмеженому розмірі десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії, 6, м.Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату з 01.12.2021 призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з урахуванням індексації на підставі довідки про грошове забезпечення виданої МВС України № 22/6-2047 від 19.05.2021 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат;
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії, 6, м.Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) сплачений судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко