25 жовтня 2022 року Справа № 280/4576/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166, ЄДРПОУ 44118663) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області від 25.01.2021 за №0143827-2405-0829 та від 29.01.2021 за № 0000379-2405-0829, якими ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2019, 2020 рік та заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області визначати ОСОБА_1 податкове повідомлення рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості за 2021, 2022 рік та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області відкликати листи № 11271/6/08-01-13-04-03 від 22.02.2022 та № 11271/6/08-01-13-04-03 від 22.02.2022 направлені на адресу АТ «МОТОР-БАНК».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач перевищив свої повноваження, взявши на себе функцію суду, самостійно визначив незаконність частини речення в абз 1 підпункту 2.5.2. Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 (зі змінами та доповненнями), а саме: « за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів», самостійно визначив ставку податку на належне позивачу майно у розмірі, що «становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування» та сформували податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, чим порушили п. 10 ст. 59, п. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 19 Конституції України та пп. 10.1.1, п. 10.1. п 10. 3 ст. 10, пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Ухвалою від 09.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на без виклику сторін. Відповідачу надано п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву
Відповідач позов не визнав, 23.08.2022 до суду надійшов відзив на позов (вх. №32341), в якому відповідач зазначає, що підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 Положення про податок на нерухоме майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (далі Положення), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 25.01.2015 №5 «Про встановлення податку на майно», зі змінами, внесеними рішенням від 26.02.2016р. №30 встановлено пільги із сплати податку, базою оподаткування якого є об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, а саме: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів. Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 цього ж Положення встановлено нульову ставку податку для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метри. Підпунктом 2.5.2 пункту 2.5 Положення зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 21.12.2016р. №49, встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості з 01.01.2017 року на рівні 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Згідно підпункту 266.5.1. пункту 266.5. ПКУ ставки податку для об'єктів житлової га/або нежитлової нерухомості, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1.5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податковою) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Типи об'єктів житлової нерухомості визначені підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ІІКУ, зокрема, будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на житлові будинки, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах тощо. Отже, ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються за рішенням місцевих рад, залежно від місця розташування та типів таких об'єктів, а не від бази оподаткування (загальної площі) об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток. Згідно даних ІТС «Податковий блок» на дату формування податкового повідомлення- рішення, за громадянкою ОСОБА_1 значилась власником 1 об'єкта житлової нерухомості: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа - 74,31 кв. метрів. Таким чином, були винесені податкові повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням рішення Запорізької міської ради від 25.01.2015р. № 5 (зі змінами, внесеними рішеннями від 26.02.2016р. №30, від. 21.12.2016р. №49): від 25.01.2021 № 0143827-2405-0829 на суму 597,16грн. за 2019 рік: від 29.01.2021 №0000379-2405-0829 на суму 675,86 грн. за 2020 рік є чинними та підлягають сплаті протягом 60 днів з дня вручення (п.п.266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ГІКУ). Направлено за адресою: АДРЕСА_2 засобами поштового зв'язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення та повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 12.03.2021. Таким чином. ППР вважаються врученими 12.03.2021. З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області відкликати лист від 22.02.2022 № 11271/6/08-01-13-04-03, направлений на адресу ВТ «МО'ГОР-БАНК» повідомляємо, що даний лисі був направлений на адресу АГ «МОТОР-БАНК» з метою здійснення інформування платників податків про суми податкового боргу. Крім того повідомляємо, що законодавством не заборонено здійснення інформування платників податків про наявність податкового боргу. Вважає що дії контролюючого органу були правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є власником однієї трикімнатної квартири загальною площею 74, 31 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області згідно даних ІТС «Податковий блок» винесено податкові повідомлення-рішення: від 25.01.2021 № 0143827-2405-0829 на суму 597,16грн. за 2019рік та від 29.01.2021 № 0000379-2405-0829 на суму 675,86 грн. за 2020 рік, якими визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач ознайомилася з листа № 1954/6/08-01-13-05 від 14.01.2022 Головного управління державної податкової служби у Запорізької області до АТ «МОТОР-БАНК» з інформацією про наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом за кодом класифікації 18010200 у сумі 1273,02 грн.
31.01.2022 позивачем було направлено до Державної податкової служби України (копія до Головного управління ДПС у Запорізькій області) скаргу на податкові повідомлення-рішення, а також на протиправні дії щодо направлення листів з зазначенням неправдивої інформації на адресу установи де вона працює
Результатів розгляду скарги у встановлені законодавством строки позивач не отримала.
ГУ ДПС у Запорізькій області повторно надіслало листа № 11271/6/08-01-13-04-03 від 22.02.2022 (отриманий 06.05.2022) на адресу АТ «МОТОР-БАНК» з повідомленням відомостей щодо заборгованості позивача перед бюджетом.
12.05.2022 позивач звернулася до Державної податкової служби України зі зверненням, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» в електронному вигляді з додатковими поясненнями та зазначенням, що позивачем не було отримано від них рішення про розгляд скарги від 31.01.2022.
20.06.2022 позивач отримала поштою від ДПСУ рішення про результати розгляду обох скарг за № 462710/99-00-06-01-04-09 від 16.06.2022. Відповідно до рішення ДПСУ залишила без змін податкові повідомлення рішення (ППР) ГУ ДПС у Запорізькій області від 29.01.2021 за № 0000379-2405-0829, від 25.01.2021 за № 0143827 - 2405-0829 (додаток 8), а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернулася до суду із даним позовом про їх скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Згідно з ст. 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
За приписами пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі, якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
У відповідності до п. 12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, крім іншого:
12.4.1.встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;
12.4.2.визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;
12.4.3.прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Пункт 12.5 ст. 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК.
Так, згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 та 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пунктом 266.4 ст. 266 ПК України врегульовано питання встановлення та застосування пільги із сплати цього податку.
Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Підпунктом 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)", яке опубліковано шляхом розміщення на офіційному сайті міськради (надалі - Положення).
До вказаного «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Зазначені Рішення Запорізької міської ради судом протиправними та нечинними не визнавались.
Пунктом 2.4. Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати цього податку.
Так, відповідно до підпункту 2.4.1. п. 2.4 Положення база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а)для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
б)для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
За пп. 2.4.2 п. 2.4 Положення міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
В абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення (зокрема, з урахуванням змін внесених Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 21.12.2016 за №49) зазначено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів.
Враховуючи наведене, оскільки у ОСОБА_1 у приватній власності перебуває лише одна квартира загальною площею 74,31 кв.м. у м. Запоріжжі, то для його квартири встановлена нульова ставка податку.
Зазначене підтверджується й інформацією розміщеною на офіційних порталах Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України.
Так, на офіційному порталі Державної фіскальної служби України розміщена наступна інформація: «… Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у м. Запоріжжя визначені Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами, внесеними рішеннями від 30.06.15 №5, від 26.02.16 №30, від 25.08.16 №50, від 21.12.2016 №49). Рішення Запорізької міської ради розміщені на офіційному сайті міської ради. У м. Запоріжжя ставка податку для об'єктів житлової нерухомості складає - 1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр (у 2019 році - 37,23 грн.). … Для фізичних осіб база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується: - для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; ... Згідно рішення Запорізької міської ради, якщо у власності фізичної особи перебуває квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується. При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується лише з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), залишок метражу оподатковується за ставкою - 37,23 грн. …».
На офіційному порталі Державної податкової служби України розміщена наступна інформація: «… Якщо площа квартири у м. Запоріжжя більше 60 кв.м. Чи сплачується податок? Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні особи, якщо площа житла перевищує встановлений ліміт. Особливістю сплати податку на нерухомість фізичними особами є те, що податок сплачується за минулий базовий податковий (звітний) період, із застосуванням минулорічних ставок і пільг. Як визначено Податковим кодексом, для фізичних осіб база оподаткування об'єктів житлової нерухомості зменшується: - для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; Рішенням Запорізької міської ради у м. Запоріжжя ставка податку для об'єктів житлової нерухомості складає - 1% розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік за 1 кв. метр (у 2020 році цей розмір - 41,73 грн.). Якщо у власності фізичної особи перебуває квартира (квартири), загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується. При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), залишок метражу оподатковується за ставкою - 41,73 грн. …».
Також, аналогічне наведене в офіційному виданні Державної фіскальної служби Україні - журналі «Вісник. Офіційно про податки».
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 25.01.2021 за № 0143827-2405-0829 у сумі 597,16 грн. та від 29.01.2021 за № 0000379-2405-0829 у сумі 675,86 грн, прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області всупереч приписів пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області визначати ОСОБА_1 податкове повідомлення рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості за 2021, 2022 рік та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області відкликати листи № 11271/6/08-01-13-04-03 від 22.02.2022 та № 11271/6/08-01-13-04-03 від 22.02.2022 направлені на адресу АТ «МОТОР-БАНК» суд виходить з того, що визнавши протиправними та скасувавши податкові повідомлення рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості, суд прямо вказав державному органу на протиправність такого підходу у його роботі.
Наявність таких висновків суду саме по собі виконує дисциплінуючу функцію стосовно учасника справи, позаяк суб'єкт владних повноважень у будь-якому разі зобов'язаний діяти виключно в межах закону та власних повноважень.
Слід зазначити, що суд не може достовірно спрогнозувати можливість порушення відповідачем прав позивача у подальшому, оскільки вони можуть і не мати місця у майбутньому.
Таким чином, суд не застосовує вказаний позивачем спосіб захисту "на майбутнє", оскільки недопустимість вищезазначених дій податкового органу чітко вбачається зі змісту рішення.
Враховуючи зазначене, вказана вимога не підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166, ЄДРПОУ 44118663) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС Запорізький області від 25.01.2021 за № 0143827-2405-0829 у сумі 597,16 грн. та від 29.01.2021 за № 0000379-2405-0829 у сумі 675,86 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25 жовтня 2022 року.
Суддя О.О.Артоуз