Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 жовтня 2022 року Справа№200/4333/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 11.01.2022 року № 635-21988/т-15/8-0500/22, від 22.02.2022 року № 4431-2147/т-15/8-0500/22 на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку-один місяць служби за три місяці періоду безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року, період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року та перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 14 грудня 2021 року.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 11.01.2022 року № 635-21988/т-15/8-0500/22, від 22.02.2022 року № 4431-2147/т-15/8-0500/22 на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку-один місяць служби за три місяці періоду безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року, період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року та перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 14 грудня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Позивач зазначає, що з 01.07.2020 року йому проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статі 42 Закону, з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії, з урахуванням страхового стажу 40 років 1 місяць 22 дні , у тому числі 11 років стажу роботи за списком № 1.
Позивач зазначає, що йому стало відомо, що відповідачем при призначенні та перерахунку пенсії періоди проходження військової служби враховано до його страхового стажу в одинарному розмірі, а також не враховано до його пільгового стажу період роботи на шахті ім. О.Ф. Засядько на підставі наданої довідки від 28.05.2018 року за №284-о/к, у зв'язку з чим він 14 грудня 2021 року, через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок йому пенсії, надав усі необхідні документи, але Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області було прийнято рішення № 635-21988/т-15/8-0500/22 від 11 січня 2022 року про відмову в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що статтею 59 Закону №1788 не передбачено зарахування участі в антитерористичній операції (далі-АТО) операції об'єднаних сил (далі-ООС) в пільговому обчисленні. Крім того період прийняття безпосередньої участі в АТО/ООС, забезпеченні їх проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України не зараховується до пільгового стажу у кратному розмірі, а саме - один місяць служби за три місяці, оскільки Україну не віднесено до «Переліку держав і періодів бойових дій на їх територіях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року №63. Також рішенням № 4431-2147/т-15/8-0500/22 від 22.02.2022 року Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області було відмовлено зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на шахті ім. О.Ф. Засядько, тому що довідка видана підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній Україною території, у зв'язку з чим управління не має можливості здійснити перевірку достовірності її видачі. Позивач не погоджується з рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного пенсійного законодавства, у зв'язку з чим позивач наполягав на задоволенні його позовних вимог.
Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач через канцелярію надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пільгову пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).
14.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області. 11.01.2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано роз'яснення стосовно порядку подання заяви на перерахунок, та законних підстав для здійснення такого перерахунку. 22.02.2022 року ГУ ПФУ було надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26.01.2022 року, в якій позивачу зазначено, що згідно заяви від 15.12.2021 року №6889 проведено перерахунок пенсії по звільненню з 03.11.2021 та працевлаштуванню з 01.12.2021. Позивачу було повідомлено про неможливість врахування довідки №284-о/к від 28.05.2018 року, а відповідно і зарахування періоду роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 р. по 31.05.1994 р. до пільгового стажу, так як вищезазначена довідка видана підприємством, яке тимчасово знаходиться на непідконтрольній території України, отже не має можливості здійснити перевірку достовірності її видачі.
15.07.2022 року на підставі особистої заяви від 01.07.2022 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу і заробітній платі відповідно до зазначеної статті Закону №1058. За результатами перерахунку страховий стаж враховано по 31.05.2020, що складає: 40 років 1 місяць 22 дні з додатковим зарахуванням 11 років пільгової роботи по Списку №1. Заробітна плата для обчислення врахована з 01.07.2000-31.05.2020 за даними персоніфікованого обліку, його середньомісячний розмір в результаті перерахунку згідно постанови КМУ від 22.02.2021 №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” становить 18010,67 грн. (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки з коефіцієнтами підвищення * 3,31896 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Відповідач також наголошує, що період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі так, як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три - не передбачено Законом № 1058. Зазначений період враховується в пільговому обчисленні при визначенні вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям відповідно до ЗУ від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
З огляду на зазначене відповідач вважає, що відмова управління у зарахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу позивача є правомірною та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Щодо тверджень позивача стосовно рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в здійсненні перерахунку від 11.01.2022 року №635-21988/т-15/8-0500/22, №4431-2147/т-15/8-0500/22 від 22.02.2022 року відповідач зазначає, що 14.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо перерахунку пенсії. Листом 635-21988/т-15/8-0500/22 від 11 січня 2022 року позивачу було надано роз'яснення, що порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 визначено, що заява про перерахунок подається заявником до територіального Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізити) з використанням кваліфікованого електронного підпису. Заява про перерахунок пенсії повинна відповідати Додатку 1 Порядку 22-1. Додатково позивачу повідомлено, що відповідно до ст. 59 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ робота, незалежно від віку, в тому числі як вільнонайманого складу у військових частинах, і служба, крім військової служби, передбаченої статтею 57 цього Закону, в роки Великої Вітчизняної війни та в інші періоди ведення бойових дій, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, а час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, - у потрійному розмірі. Враховуючи вищезазначене, статтею 59 Закону №1788 не передбачено зарахування участі в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил в пільговому обчисленні. Період прийняття безпосередньої участі в АТО/ООС, забезпечені їх проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України не зараховується до пільгового стажу у кратному розмірі, а саме - один місяць служби за три місяці, оскільки Україну не внесено до “Переліку держав і періодів бойових дій на їх територіях”, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1994 №63.
Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до Закону № 1058 та Порядку № 22-1 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Проте, позивач з заявою встановленої форми до пенсійного органу не звертався. Відповідач наголошує, що ОСОБА_1 14.12.2021 року та 26.01.2022 року звертався до ГУ ПФУ із заявою-зверненням. На думку відповідача зазначені заяви-звернення не є належною заявою для перерахунку пенсії з огляду на приписи Порядку та ст.44 Закону№1058, а лист наданий позивачем на його звернення не є рішенням ГУ ПФУ, а є лише відповіддю на відповідне звернення. Оскільки позивач не звертався до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії, визначеною додатком 2 до Порядку №22-1, є неприйнятними доводи позивача, що листи-відповіді підтверджують звернення позивача до ГУ ПФУ з заявою та що листи-відповіді фактично є рішенням про відмову в перерахунку пенсії.
На підставі викладеного, управління приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягають задоволенню, оскільки позов подано передчасно.
Щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що право на наступний перерахунок по стажу і заробітній платі ОСОБА_1 набуде 15.07.2022 року, за особистою відповідною заявою.
Враховуючи вищенаведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України. що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
28.12.2018 року ОСОБА_1 видано посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що позивачу з 08.04.2018 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує, що на підставі заяви позивача від 15.07.2020 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу і заробітній платі з 01.07.2020 року відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.12.2021 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою, відповідно до якої просив призначити/перерахувати та обрахувати йому пенсію і виплачувати її на підставі поданої заяви відповідно до вимог чинного законодавства, згідно пункту 2.3 розділу 2 Положення та організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, яким передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три, оскільки проходив службу в Збройних Силах України та брав безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Луганській та Донецькій області, перебуваючи безпосередньо в районах та період здійснення зазначених заходів.
Листом від 11.01.2022 року № 635-21988/т-15/8-0500/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, визначено, що заява про перерахунок подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізити) з використанням кваліфікованого електронного підпису. Відповідно заява про перерахунок пенсії повинна відповідати Додатку 1 Порядку 22-1.
Додатково повідомлено, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 робота, незалежно від віку, в тому числі як вільнонайманого складу у військових частинах, і служба, крім військової служби, передбаченої статтею 57 цього Закону, в роки Великої Вітчизняної війни та в інші періоди ведення бойових дій, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, а час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, - у потрійному розмірі. Враховуючи вищезазначене, статтею 59 Закону №1788 не передбачено зарахування участі в антитерористичній операції (далі - АТО)/операції об'єднаних сил (далі - ООС) в пільговому обчисленні.
Крім того наголошено, що період прийняття безпосередньої участі в АТО/ООС, забезпечені їх проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України не зараховується до пільгового стажу у кратному розмірі, а саме - один місяць служби за три місяці, оскільки Україну не внесено до “Переліку держав і періодів бойових дій на їх територіях”, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1994 року № 63.
26.01.2022 року позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою про перерахунок пенсії від 14.12.2022 року.
Листом від 22.02.2022 року № 4431-2147/т-15/8-0500/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що з 08.04.2018 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 3, 4 статті 42 Закону №1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії. Якщо відпрацьований період після попереднього перерахунку складає менше 24 місяців, проводиться перерахунок тільки по стажу. Відповідно до р.5 пункту 4 статті 42 Закону №1058 з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. На підставі Вашої заяви від 15.07.2020 проведено перерахунок по стажу і заробітній платі відповідно до зазначеної статті Закону №1058 з 01.07.2022. В результаті перерахунку страховий стаж враховано по 31.05.2020, що складає 40 років 1 місяць 22 дні з додатковим зарахуванням 11 років пільгової роботи по списку №1. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована з 01.07.2000 по 31.05.2020 за даними персоніфікованого обліку, середньомісячний розмір в результаті перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році становить 18010,67 грн (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки з коефіцієнтами підвищення х 3,31896 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Отже, право на наступний перерахунок по стажу і заробітній платі ОСОБА_1 набуває з 15.07.2022. Для перерахунку пенсії необхідно буде надати відповідну заяву.
Згідно заяви від 15.12.2021 року № 6889 проведено перерахунок пенсії звільненню з 03.11.2021 та працевлаштуванню з 01.12.2021.
Також повідомлено, що на підставі долученої до заяви довідки від 28.05.2018 №284-о/к період роботи на шахті ім. ОСОБА_2 зарахувати до пільгового стажу неможливо так як довідка видана підприємством, яке тимчасово знаходиться на непідконтрольній Україною території та немає можливості здійснити перевірку достовірності її видачі.
Період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі так, як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом №1052.
Зазначений період враховується в пільговому обчисленні при визначенні вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач вважаючи відмову відповідача в перерахунку пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку - один місяць служби за три місяці періоду безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року, період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно із преамбулою Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Позивач у позовній заяві наголошує, що відповідач не зарахував до загального трудового стажу періодів його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року у трикратному розмірі, що на його думку є протиправним.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Так, Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що 03.10.2017 року між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини НОМЕР_4 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посаді осіб рядового складу строком на три роки.
01.09.2020 року між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини НОМЕР_4 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посаді осіб солдатського складу строком на 1 рік.
Відповідно до військового квитка НОМЕР_5 ОСОБА_1 встановлено, що позивач з 03.10.2017 року по 01.10.2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 10.08.2021 року №14/5230 встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Крім того, згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 26.07.2021 № 14/5000 встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненні, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Як підтверджено матеріалами справи, періоди проходження позивачем військової служби, з яких позивач безпосередньо брав участь в антитерористичної операції з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року, зарахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачеві до загального та пільгового стажу роботи лише в одинарному розмірі.
При цьому зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Такий правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року в адміністративній справі № 348/347/17 та постанові від 30 липня 2019 року в адміністративній справі № 346/1454/17.
За таких обставин, на думку суду, наявні правові підстави для зарахування до загального трудового стажу для призначення пенсії за віком з урахуванням положень ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року.
З огляду на вищезазначене, не зарахування до загального трудового стажу позивача періодів його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року у трикратному розмірі є протиправним.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року на підставі довідки від 28.05.2018 року № 284-о/к, оскільки вона видана підприємством, яке тимчасово знаходить на непідконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим управління не має змоги здійснити її перевірку, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки від 28.05.2018 року № 284-о/к, виданої Шахтою ім. О.Ф. Засядько, встановлено, що позивач у період з 18.10.1993 року по 19.10.1993 року проходи навчання в учбовому пункті за тарифною ставкою підземного робочого, з 20.10.1993 року по 31.05.1994 року виконував гірничі роботи по видобутку вугілля на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті , що передбачена списком № 1 розділу 1 код КП 1010100а.
Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що останній вчиняв будь-які дії для перевірки інформації вказаної у довідці уточнюючої пільговий характер роботи та пільгові умови праці, необхідні для призначення пенсії від від 28.05.2018 року, виданої Шахтою ім. О.Ф. Засядько.
Суд зазначає, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.
Крім того, суд вказує на те, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.
Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність, у зв'язку з неможливістю відповідачем перевірити інформацію вказану у спірній довідці.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не врахована довідка від 28.05.2018 року № 284-о/к, видана Шахтою ім. О.Ф. Засядько, а отже позивач має право на зарахування до пільгового стажу періодів роботи на Шахті ім. О.Ф. Засядько з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року.
Враховуючи викладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивач не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії встановленого Порядком № 22-1 зразка, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 14.12.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок відповідно до якої просив призначити/перерахувати та обрахувати йому пенсію і виплачувати її на підставі поданої заяви відповідно до вимог чинного законодавства, згідно пункту 2.3 розділу 2 Положення та організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, яким передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три, оскільки проходив службу в Збройних Силах України та брав безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Луганській та Донецькій області, перебуваючи безпосередньо в районах та період здійснення зазначених заходів.
Суд зазначає, що вказана заява позивача була розглянута відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та роз'яснено позивачу, що заява про перерахунок пенсії не відповідає Додатку 1 Порядку 22-1, а також повідомлено про неможливість зарахування до пільгового стажу у кратному розмірі, а саме - один місяць служби за три місяці періоду безпосередньої участі в АТО/ООС, забезпечені їх проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Проте, суд вказує на те, що позивач звернувся до управління із заявою від 14 грудня 2021 року, відповідно до якої просив провести перерахунок пенсії.
Відповідно у даних правовідносинах спірним є форма та зміст заяви, з якою позивач звернувся до Пенсійного органу з метою перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 44 Закону № 1058 визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч. 5 статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно п. 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Відповідно до п. 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно п. 4.10 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.
Отже, після отримання відповідної заяви від позивача про перерахунок пенсії відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення.
Дослідивши заяву позивача від 14 грудня 2021 року, суд дійшов висновку, що заява позивача відповідає вимогам Порядку № 22-1 та безпідставно не була розглянута відповідачем по суті та за результатами її розгляду не було прийнято відповідне рішення.
Суд зазначає, що зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів, які подаються при перерахунку пенсії.
Суд наголошує, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача з заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.
Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що «зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року № 748/696/17.
Як встановлено судом, заява позивача від 14.12.2021 року розглянута у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», однак суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки заява позивача містить вимогу про перерахунок пенсії.
Крім того, суд зазначає, що заява представника позивачки фактично розглянута не була, а отже рішення про перерахунок або відмову про перерахунок пенсії відповідачем прийнято не було.
Отже, твердження позивача про прийняття відповідачем рішень про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 11.01.2022 року № 635-21988/т-15/8-0500/22 та № 4431-2147/т-15/8-0500/22 від 22.02.2022 року є безпідставним, оскільки фактично відповідач розглядав заяви позивача про перерахунок пенсії від 14.12.2021 року та від 26.01.2022 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та надав листи - відповіді від 11.01.2022 року № 635-21988/т-15/8-0500/22 та № 4431-2147/т-15/8-0500/22 від 22.02.2022 року, як це передбачено зазначеним Законом.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме, визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо не розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії по суті та не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 14.12.2021 року, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Стосовно вимоги позивача зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 14 грудня 2021 року, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, правовідносини щодо призначення, перерахунку пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом виконавчої влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши орган виконавчої влади дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті рішення.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта на користь позивача, окрім випадків, коли для прийняття такого рішення виконані всі умови, визначені законом.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
У зв'язку з наведеним, а також враховуючи те, що заява позивача від 14.12.2021 року про перерахунок пенсії була розглянута як заява подана в порядку Закону України «Про звернення громадян» та відповідно рішення за її розглядом відповідач не приймав, суд вважає що найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 14 грудня 2021 року зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони , відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, до пільгового стажу період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року відповідно до довідки 28.05.2018 року № 284-о/к, виданої Шахтою ім. О.Ф. Засядько.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо не розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії по суті та не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 14.12.2021 року, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 14 грудня 2021 року зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, до пільгового стажу період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року відповідно до довідки 28.05.2018 року № 284-о/к, виданої Шахтою ім. О.Ф. Засядько.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 11.01.2022 року № 635-21988/т-15/8-0500/22, від 22.02.2022 року № 4431-2147/т-15/8-0500/22 на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку-один місяць служби за три місяці періоду безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року, період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року та перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 14 грудня 2021 року - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо не розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії по суті та не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 14.12.2021 року, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення/перерахунок пенсії від 14 грудня 2021 року зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі в проведенні Операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони , відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 03.10.2017 року по 26.10.2017 року, з 07.05.2018 року по 11.05.2018 року, з 12.05.2018 року по 26.08.2018 року, з 05.09.2018 року по 02.10.2018 року, з 14.11.2018 року по 15.11.2018 року, з 05.07.2019 року по 14.10.2019 року, з 30.10.2019 року по 25.03.2020 року, з 15.11.2020 року по 11.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 16.06.2021 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, до пільгового стажу період роботи на шахті імені ОСОБА_2 з 30.10.1993 року по 31.05.1994 року відповідно до довідки 28.05.2018 року № 284-о/к, виданої Шахтою ім. О.Ф. Засядько.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 25 жовтня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська