вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" жовтня 2022 р. Справа№ 920/1025/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Козир Т.П.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 (повний текст рішення складено та підписано 23.11.2021)
у справі № 920/1025/21 (суддя Заєць С.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія", м. Охтирка, Сумська обл.
про стягнення 79 052,47 грн,
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2022 року до Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" (далі - ТОВ "Брокенергія", відповідач) про стягнення 79 052, 47 грн збитків, нарахованих на підставі пунктів 3.13. та 5.7. Договору № 1013/1819-ЕЕ постачання природного газу від 08.10.2018, пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору в частині споживання у березні та квітні 2019 року природного газу в обсязі, погодженому сторонами.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21 у задоволені позову відмовлено.
В обґрунтування прийнятого судового рішення місцевий господарський суд зазначив, що право постачальника вимагати на підставі Правил постачання природного газу та укладеного договору від споживача відшкодування збитків за використання меншого/більшого обсягу від замовленого об'єму природного газу не звільняє позивача від тягара доказування понесених збитків.
Разом з цим судом першої інстанції зазначено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов'язань за договором, а погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов'язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги, рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить висновків щодо правової природи збитків, застосованих сторонами в тексті Договору і в Правилах постачання природного газу, виконання імперативних приписів яких зумовило застосування терміну "збитки", а також не надано оцінки відповідним доводам позивача щодо спеціального правового регулювання, пов'язаного з впровадженням відповідальності за недотримання процедури споживання визначеного в договорі обсягу природного газу.
Позиції інших учасників справи.
07.02.2022 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За твердженням відповідача, передбачений у Договорі №1013/1819-ЕЕ постачання природного газу від 08.10.2018 порядок розрахунку збитків за відсутності факту реально понесених збитків не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
06.05.2022 АТ "НАК "Нафтогаз України" подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/6994/20 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 73 762 092,24 грн. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що правовідносини, що винесені на розгляд об'єднаної палати у справі №904/6994/20 є подібними до даної справи. Зокрема, на розгляд суду винесене питання чи право стягнення АТ "НАК "Нафтогаз України" збитків передбачених 1 розділом VІ Правил постачання природного газу кореспондуються з обов'язком доведення таких збитків та їх розмірів належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним Кодексом.
З огляду на те, що станом на день розгляду даної справи, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято остаточне рішення у справі №904/6994/20 (постанова від 17.06.2022), колегія суддів залишає без розгляду клопотання АТ"НАК "Нафтогаз України" про зупинення провадження у даній справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 до надходження матеріалів справи №920/1025/21.
31.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1025/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 клопотання АТ "НАК "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі № 920/1025/21 залишено без розгляду.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21.
Призначено до розгляду апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі № 920/1025/21 за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Сітайло Л.Г. у відпустці для догляду за дитиною.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022, справу №920/1025/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №226 від 6 березня 2019 року "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в АТ "НАК "Нафтогаз України".
Згідно п.1 Статуту АТ "НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №1044 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №226) АТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - Компанія) утворена на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998 року №151 "Про реформування нафтогазового комплексу України". Тип Компанії - приватне акціонерне товариство. Найменування Компанії: повне українською мовою - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
З огляду на викладене, назви АК "НАК "Нафтогаз України" та Публічне акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судом рахуються, як дві назви однієї юридичної особи, яка є позивачем у справі, і використовуються по тексту як рівнозначні.
08.10.2018 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ТОВ "Брокенергія" (Споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу №1013/1819-ЕЕ (далі - договір), відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2018 році природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва електричної енергії.
Шляхом підписання додаткових угод №1 від 19.10.2018, №2 від 27.10.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 28.11.2018, №5 від 26.03.2019, сторонами було неодноразово внесено зміни до договору постачання природного газу №1013/1819-ЕЕ від 08.10.2018.
28.11.2018 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ТОВ "Брокенергія" (Споживач) було укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу №1013/1819-ЕЕ від 08.10.2018, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти розділи 1-12 договору у новій редакції.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.1, 3.8 договору Постачальник передає Споживачу з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 5801,162 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2018 року - 101,162 тис.куб.метрів, листопад 2018 року - 900 тис.куб.метрів, грудень 2018 року - 1200 тис.куб.метрів, січень 2019 року - 1200 тис.куб.метрів, лютий 2019 року - 1200 тис.куб.метрів, березень 2019 року - 1000 тис.куб.метрів, квітень 2019 року - 200 тис.куб.метрів.
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.13 договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1. Договору);
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц- ціна природного газу за цим Договором; К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5 (п. 3.13.2. Договору).
Умовами п. 5.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Відповідно до п. 5.7 Договору відшкодування Постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином:
- Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;
- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до п. 11.2 договору, пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5), п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. 3 підп. 2 п. 6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення збитків за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного природного газу у березні та квітні 2019 року.
Відповідно до п. 2.1., в редакції додаткової угоди № 4 від 28.11.2019, Постачальник передає Споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 1200 тис.куб.метрів.
В свою чергу, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 у березні 2019 року ТОВ "Брокенергія" прийняло від АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ у обсязі 801,840 тис.куб.метрів.
Отже, в березні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 197,16 тис.куб.метрів (на 19,82%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1. Договору.
Також, згідно з п. 2.1., в редакції додаткової угоди №4 від 28.11.2019, Постачальник передає Споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 200,0 тис.кубметрів.
Актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 року у квітні 2019 року ТОВ "Брокенергія" прийняло від АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ у обсязі 47,005 тис.кум.метрів.
Тобто, у квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 152,995 (на 76,50%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1. Договору.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 Договору.
Згідно з п. 6.3 договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1 Договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2019. АТ "НАК "Нафтогаз України" направило на адресу ТОВ "Брокенергія" Акт-претензію від 21.05.2019 №26-1539-19 про відшкодування збитків за березень 2019 року у розмірі 533791,44 грн.
Також, 21.06.2019 позивачем на адресу відповідача направлено Акт-претензію від 13.06.2019 №26-2201-19 про відшкодування збитків за квітень 2019 року у розмірі 400680,67грн.
Листами № 26/10-3092-19 від 07.11.2019 та № 26/10-4019-19 від 22.11.2019 позивач повідомив відповідача про здійснення перерахунку суми збитків, зазначених в актах-претензіях відповідно № 26-1539-19 від 21.05.2019 та № 26-2201-19 від 13.06.2019. Відповідно даних листів перерахована загальна сума збитків становить 79052,47 коп. (за березень 2019 р 45335,71 грн., за квітень 2019 р.- 33716,76 грн.).
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу №1013/1819-ЕЕ від 08.10.2018, недотримання відповідачем обсягів природного газу у березні та квітні 2019 року, що стало підставою для нарахування збитків за недотримання обсягів фактично спожитого газу та подальшого звернення до Господарського суду Сумської області.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків та не доведено втрат, спричинених відхиленням відповідачем від обумовлених обсягів спожитого природного газу у березні та квітні 2019 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до положень пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) x Ц х K,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
К- коефіцієнт, який визначається постачальникові та не може перевищувати 0,5.
Пунктом 3.13. Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.11.2018 №4) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1. Договору);
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц- ціна природного газу за цим Договором; К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Отже, Правила постачання природного газу та Договір передбачають право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення обсягу використання замовленого об'єму природного газу.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За приписами частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.
Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).
Відтак, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 25.03.2021 у справі №910/4608/20.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що передбачений у Договорі порядок розрахунку збитків, за відсутності факту реально понесених збитків, не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.
При цьому, посилання позивача на те, що порядок відшкодування збитків, завданих суб'єктам ринку природного газу у правовідносинах між постачальниками та споживачами природного газу імперативно регулюються Розділом 6 Правил постачання природного газу, застосування яких є обов'язковим до даного виду правовідносин, є безпідставним, оскільки Правила постачання регламентують порядок розрахунку збитків, в той час як у відповідності до загальних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Вказане право на стягнення збитків зі споживача (передбачене пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу) не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
У той же час, ані нормами Закону України "Про ринок природного газу", ані нормами Правил постачання природного газу позивача не звільнено від обов'язку доведення наявності збитків, протиправності поведінки відповідача та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/4608/20, відступити від якої колегія суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.06.2022 у справі №904/6994/20 не вбачала підстав.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов'язань за договором, а погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов'язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.
Отже, встановивши відсутність доказів, які б свідчили про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню.
У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для задоволення позову АТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі.
Отже, рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21 про відмову у задоволенні позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2021 у справі №920/1025/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №920/1025/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
Т.П. Козир