Справа № 457/1460/20
провадження №2/457/40/22
15 вересня 2022 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого - судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Т.А.,
представників відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дякона Б.Р. -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про інформаційне обслуговування. За умовами договору Замовник зобов'язаний оплатити послуги Виконавця в розмірі 5% від вартості об'єкта нерухомості, якщо у замовника виникнуть відносини права власності, що визначений у Акті огляду об'єкта нерухомості. Оскільки вартість об'єкта нерухомості, який придбавався відповідачем становила 75 000 доларів США, то послуги Виконавця - 3 750 доларів США, що станом на 04 вересня 2020 року становило 103 840,50 грн. Зазначає, що ним було виконано обов'язки згідно договору в той час, коли відповідачем не було виконано свій обов'язок по оплаті послуг. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 103 840,50 грн.
Відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що така заява є безпідставною та необґрунтованою. Вказує, що нею 15 серпня 2020 року було підписано договір про інформаційне обслуговування, який для підписання було надано ОСОБА_3 , яка представилась представником позивача. В укладеному договорі не було вказівки на об'єкт нерухомого майна, стосовно якого мали надаватись послуги. Після підписання договору ОСОБА_3 , було надано інформацію про квартири, які продаються та запропоновано оглянути. Після такого огляду, за відсутністю подальшої потреби в послугах, нею було направлено позивачу письмове повідомлення про відмову від договору. Після чого, 20 вересня 2020 року від позивача надійшов лист з розрахунком-фактурою на оплату інформаційного обслуговування на суму 101071,00 грн. При цьому в акті вказано що послуги надавав ФОП ОСОБА_1 , проте жодного разу вона його не бачила, не отримувала від нього жодної інформації та консультацій.
Представником ФОП ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказує, що невід'ємною частиною договору є Акт огляду об'єкта нерухомості, в якому і має міститись характеристика об'єкта нерухомості. Зазначає, що дострокове розірвання договору можливе лише за письмовою згодою сторін, а такої згоди позивач не надавав.
Щодо відповіді на відзив, представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Дякон Б.Р. надав заперечення, де зазначає, що Акт огляду об'єкта нерухомості підписувався вже після здійснення такого огляду, а тому його підписання вчинялось не на виконання зобов'язань за договором. Щодо односторонньої відмови від договору, то така передбачена законом.
Представник позивача - адвокат Ткачук Т.А. у судовому засіданні підтримав позовну заяву та доводи викладені у ній. Просив задоволити.
Представник відповідачка - адвокат Дякон Б.Р. у судовому засіданні заперечив щодо позовної заяви та просив відмовити в її задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що інформаційні послуги надавались ОСОБА_2 не позивачем а ОСОБА_3 , і невідомо чи перебувала на той час ця особа в трудових відносинах з позивачем.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Судом встановлено, що між сторонами 15 вересня 2020 року було укладено договір про інформаційне обслуговування № 0762, згідно якого замовник надає виконавцю право здійснити інформаційне обслуговування отримання в оренду (найм, користування) об'єкта нерухомості та/або якщо у замовника виникнуть відносини права власності, замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх у розмірі та на умовах визначених договором (а.с.3).
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 цього Кодексу).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 901 цього Кодексу встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За умовами п.3.1 договору про інформаційне обслуговування від 15 вересня 2020 року №0762 замовник зобов'язаний оплатити послуги виконавця в розмірі 100% від місячної вартості об'єкта у випадку виникнення відносин з користування об'єктом, вказаної у Акті огляду об'єкта нерухомості та/або 5% від вартості об'єкта, якщо у замовника виникнуть відносини права власності визначеної у Акті огляду об'єкта нерухомості, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно Акту огляду об'єкта нерухомості від 17 серпня 2020 року відповідно до договору № 0862 від 15 серпня 2020 року, замовнику ОСОБА_2 ОСОБА_1 надано послуги огляду об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість якої складала 75 000 доларів.
Як зазначено відповідачкою у відзиві на позовну заяву, підписання договору та надання послуг були організовані не позивачем а ОСОБА_3 . Тобто позивачем не надавалось жодних послуг чи консультацій.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача - адвокат Дякон Б.Р. подав до суду клопотання про призначення технічної експертизи документів, а саме договору про надання послуг (виконання робіт) від 01 серпня 2020 року між позивачем та ОСОБА_3 .
Згідно договору про надання послуг від 01 серпня 2020 року укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як замовник, та ОСОБА_3 , як виконавець, виконавець зобов'язується виконувати обов'язки помічника ріелтора.
За клопотанням представника відповідача - адвоката Дякона Б.Р. ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2021 року по справі було призначено технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) у який період часу був виготовлений (надрукований) договір про надання послуг (виконання робіт) від 01 серпня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .? 2) у який період часу був виконаний рукописний текст (цифри та підписи) на договорі про надання послуг (виконання робіт) від 01 серпня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .? 3) чи виконаний рукописний текст (цифри та підписи) на договорі про надання послуг (виконання робіт) від 01 серпня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у той час, яким датований цей документ - 01 серпня 2020 року?.
В подальшому, через неможливість проведення такої експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, проведення такої експертизи було доручено судом, ухвалою від 05 квітня 2022 року,Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлені аналогічні запитання, що і в ухвалі суду від 27 травня 2022 року.
Згідно Листа та клопотання про надання додаткових матеріалів № 1460 від 05 квітня 2022 року, що направлений на адресу суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експертом встановлено недостатність матеріалів для проведення призначеної судом експертизи. Тому для забезпечення проведення такої, необхідно надати порівняльні зразки документів - оригінали достовірно датованих документів, в яких містяться рукописні записи та підписи, та на яких наявні друковані тексти, які друкувались на тому ж самому друкуючому пристрої, за період серпень 2020 року та до квітня 2021 року.
З клопотанням судового експерта щодо надання додаткових матеріалів сторона позивача ознайомлена, однак документів, що просив надати експерт до суду подано не було. Вказані дії сторони позивача суд розцінює як ухилення від подання експертам необхідних матеріалів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 103 ЦПК України одним із способів забезпечення письмових доказів являється висновок експерта, щодо проведення відповідної експертизи, яка призначається судом для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.
Для проведення певного виду експертизи має бути наявність необхідних матеріалів. Згідно ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає, зокрема, суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
За диспозицією ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Таким чином, оскільки від проведення експертизи фактично ухилилася сторона позивача, оскільки не надала експерту оригіналів необхідних документів, що унеможливлює виконання призначеної експертизи, що свідчить про небажання отримати точні висновки щодо існування між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щоб спростувати доводи відповідачки ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, позивач не реалізував своє право на подання доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином, кожен окремо, на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів на підтвердження таких суду надано не було.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: В. І. Марчук