Справа № 450/4763/21 Провадження № 2/450/532/22
"22" вересня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н.Б,
при секретарі Гев'як Ю.С.
за участі позивача ОСОБА_1
представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про предмет спору : стягнення з відповідачів на користь позивача солідарно 60 000 доларів США заборгованості за договором позики,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): 01.12.2020 року між ОСОБА_1 з однієї сторони і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики. Згідно умов договору, Відповідачами було позичено кошти в сумі 60 000 доларів США, що еквівалентно 1 612 800, 00 гривень. Вказану суму грошей, в повному обсязі, відповідачі повині були повернути до 01.02.2021 року. Факт отримання та передачі вказаних коштів підтверджується розписками від 01.12.2020 року, що написані власноруч кожним із відповідачів. Станом на день подання позовної заяви до суду, свої зобов'язання за договором позики відповідачами не виконано. Даний факт підтверджується вимогою від 08.02.2021 року, вимогою від 05.03.2021 року та письмовою відповіддю відповідачів на вимогу від 15.03.2021 року. Згідно умов договору позики від 01.12.2020 року, а саме згідно п. 4.1-4.5, сторонами договору було обумовлено альтернативний спосіб виконання зобов'язань позичальниками, а саме в рахунок погашення заборгованості, вони мали можливість передати Позикодавцю, шляхом нотаріально засвідченої умови договору, право власності на належні відповідачам земельні ділянки, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 4623686600:02:001:1181, що належить ОСОБА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 4623686600:02:001:1180, що належить ОСОБА_4 . Щодо такої можливості виконання зобов'язань відповідачі були повідомлені вимогою від 05.03.2021 року, однак у своїй відповіді на вказану вимогу від 15.03.2021 року відмовились передавати позивачеві вказані земельні ділянки, та вказали, що такі будуть продаватись. По теперішній час, сума позики позивачу відповідачами не повернута. У зв'язку з цим змушений звернутись в суд за захистом своїх законних прав та інтересів. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив такі задоволити в повному обсязі.
Представник відповідачів - ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав заявлені позовні вимоги. Вказав, що кошти було одержано відповідачами, однак у них не було матеріальної можливості повернути вказані кошти.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
09.11.2021 року запити щодо доступу до персональних даних; 09.11.2021 року ухвала суду про повернення заяви про вжиття заходів забезпечення позову; 12.11.2021 року клопотання представника позивача про усунення недоліків; 19.11.2021 року заява про забезпечення позову; 19.11.2021 року ухвала суду; 21.12.2021 року відповідь на запити щодо доступу до персональних даних; 22.12.2021 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 21.02.2022 року заява відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи у його відсутності; 21.02.2022 року заява позивача про розгляд справи у його відсутності; 21.02.2022 року заява представника відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності; 21.02.2022 року ухвала суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 28.03.2022 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 28.03.2022 року заява позивача; 20.04.2022 року клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи; 20.04.2022 року ухвала суду про відкладення розгляду справи; 17.05.2022 року заява представника відповідачів про відкладення судового розгляду справи; 17.05.2022 року ухвала суду про відкладення розгляду справи; 14.06.2022 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 14.06.2022 року ухвала про відкладення розгляду справи; 11.07.2022 року клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи; 11.07.2022 року ухвала про відкладення розгляду справи.
Суд заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.12.2020 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 (позичальник 1) та ОСОБА_4 (позичальник 2) отримали від позивача ОСОБА_1 (позикодавець) грошові кошти у розмірі 60 000,00 доларів США, що в еквіваленті становило 1 612 800, 00 грн., строк надання позики становить два місяці з моменту реальної передачі всієї грошовї суми - до 01.02.2021 року. Однією з істотних умов договору була домовленість про повне повернення суми позики, а саме позичальники зобов'язувались повернути кошти позикодавцю до 01.02.2021р., які одержали 01.12.2020 року, що підтверджується розписками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.12.2020 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 01.12.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець ОСОБА_1 передав позичальникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 60 000, 00 доларів США, що в еквіваленті становило 1 612 800, 00 грн., а позичальники прийняли кошти із зобов'язанням повернути вказану суму до 01.02.2021 року, про що складено боргову розписку.
Згідно положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, відповідачі, прийнявши на себе зобов'язання повернути позивачу грошові кошти, отримані у позику, зобов'язані виконати відповідне зобов'язання в порядку та у строк, що вказані в розписках.
В ч. 1 ст. 13 ЦК України вказано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виключно позивачу належить обрання способу захисту порушеного права, пред'явлення вимог до відповідача у валюті позики чи в її еквіваленті.
Так в ч. 2 ст. 1047 ЦК України вказано, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення з позовом до суду відповідачі не виконують взяті на себе за договором позики від 01.12.2020 року зобов'язання, грошові кошти у розмірі позики на загальну суму 60 000 доларів США позивачу не повернуто, що вбачається із вимог від 08.02.2021 року, 05.03.2021 року та відповідями на вимогу від 15.03.2021 року, тому дана заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики від 01.12.2020 року підлягають до задоволення, та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу за договором позики від 01.12.2020 року на загальну суму 60 000 доларів США.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати, які складаються із судового збору, підлягають розподілу у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 заборгованість за договором позики в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 5675, 00 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 5675, 00 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач : ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 30.09.2022 року.
СуддяН. Б. Добош