Справа № 450/1657/21 Провадження № 1-кп/450/35/22
12 вересня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141270000023 від 08.02.2021р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Свірж, Перемишлянського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодружений, працюючий черговим пульта керування відеонагляду ТзОВ «Рієстра», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
08 лютого 2021 року приблизно о 10 год. 30 хв., ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Vokswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі Львів-Рогатин-Івано-Франківськ (432 км. + 900 м.) поблизу с. Давидів, Львівського району порушив вимоги Р 1 п.п.1.5, 1.10 ( в частині визначення термінів «дорожні умови», «дорожня обстановка»); Р.2 п.2.3 б), д), Р.10 п.10.1, Р.12 п.12.1, Р.13 п.13.1 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він, керуючи вказаним автомобілем своїми діями створив небезпеку для руху, не врахував стан поверхні проїзної частини дороги, яка була вкрита снігом, не врахував дорожню обстановку, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, своїми діями створив загрозу безпеці руху, після зміни напрямку руху та після виконання маневру обгін, не переконався, що це буде безпечно, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не обрав безпечного інтервалу, внаслідок чого втратив керованість автомобіля, без причин технічного характеру, виїхав за межі проїзної частини дороги на праве по ходу його руху узбіччя дороги, де допустив зіткнення з електроопорою. Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, пасажири автомобіля марки «Vokswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 6/21 від 03.03.2021 р. отримав закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеню в базально-стовбурових відділах, субдуральний крововилив справа, субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку та забійні садна голови. Закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню в базально-стовбурових відділах, субдуральний крововилив справа, субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; забійні садна голови відносяться до легкого тілесного ушкодження. ОСОБА_8 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 34/2021 від 11.02.2021 отримав чотири лінійні поверхневі рани, синець на передній поверхні правого коліна, закритий перелом лівої променевої кістки зі зміщенням, відрив шиловидного паростка лівої ліктьової кістки, які викликали тривалий розлад здоров'я і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що визнає усі обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо вчинення ДТП внаслідок порушення ним правил дорожнього руху, що спричинило завдання тілесних ушкоджень потерпілим. У вчиненому щиро розкаюється. Вказав, що частково відшкодував завдану шкоду потерпілим.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе виним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкримінується, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною так як він вчинив порушення Правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та спричинило потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який, щиро розкаюється, котрий раніше не судимий, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
За встановлених обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення є можливим без ізоляції від суспільства та покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Що стосується призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспорту на певний строк, то суд вважає, що дане додаткове покарання до обвинуваченого ОСОБА_4 не слід застосовувати, так як останній отримував право керування транспортними засобами на період з 29.11.2019 р. по 29.11.2021 р. і на час постановлення вироку немає права керувати транспортними засобами, що підтверджується посвідченням водія ОСОБА_4 та довідкою РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області від 08.07.2022 р.
Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.
Речові докази, а саме: автомобіль марки «Volkwagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 із врахуванням розписки слід вважати повернутим законному володільцеві ОСОБА_4 .
Також слід скасувати: арешт, накладений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.02.2021р. на автомобіль марки «Volkwagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 3269,00грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Щодо заявленого цивільним позивачем ОСОБА_6 позову до обвинуваченого ОСОБА_4 із врахуванням заяви про зміну і уточнення позовних вимог від 04.07.2022р., то суд приходить до наступного висновку.
Цивільний позивач ОСОБА_6 звернувся в суд з цивільним позовом у кримінальному провадженні до відповідача ОСОБА_4 , у якому просив стягнути моральну шкоду, завдану злочином. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12021141270000023 від 08.02.2021р., про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Цивільному позивачеві завдано моральну шкоду, яка виражається в тому, що в результаті даної ДТП він знаходився на стаціонарному лікуванні 53 дні у лікувальних закладах, а в подальшому лікувався і продовжує лікуватись амбулаторно по місцю проживання. Позивач з вини цивільного відповідача зазнав, як фізичних так і моральних страждань, оскільки доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між ДТП, яка сталася з його вини та тілесними ушкодженнями отриманими цивільним позивачем.
У судовому засіданні ОСОБА_4 визнано заявлений цивільний позов.
За п. 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв'язку із заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, порушенням звичного способу життя через тривале лікування, тому враховуючи характер немайнових втрат, глибини фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті відповідає сумі в 100 000 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Цивільним позивачем заявлено вимоги про стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Судом встановлено, що позивач поніс витрати зокрема, на оплату судово-психологічної експертизи у розмірі 20 078, 00 грн., що підтверджується договором № 0514-1/21 від 14.05.2021 року актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000031 від 18.06.2021 року; висновком експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи № 473/21 від 18.06.2021 року.
Понесення витрат на правову допомогу підтверджується договором про надання правової допомоги від 20.03.2021 року, ордером, додатком до договору про надання правничої допомоги від 23.03.2021 року, актом надання та приймання юридичних послуг № 1 від 23.03.2021 року на суму 2400, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 23.03.2021 року на суму 2 400, 00 грн., актом надання та приймання юридичних послуг № 2 від 31.03.2021 року на суму 2000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 31.03.2021 року на суму 2 000, 00 грн., актом надання та приймання юридичних послуг № 3 від 11.05.2021 року на суму 3200, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 від 11.05.2021 року на суму 3 200, 00 грн., актом надання та приймання юридичних послуг № 4 від 03.08.2021 року на суму 2000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 4 від 03.08.2021 року на суму 2 000, 00 грн., актом надання та приймання юридичних послуг № 5 від 30.08.2021 року на суму 4 800, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 5 від 30.08.2021 року на суму 4 800, 00 грн.. на загальну суму 14 400,00грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином судові витрати, що складаються з витрат на проведення експертизи у розмірі 20 078, 00 грн. витрати на правничу допомогу у розмірі 14 400, 00 грн., підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази, а саме: автомобіль марки «Volkwagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим законному володільцеві ОСОБА_4 .
Скасувати: арешт, накладений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.02.2021р. на автомобіль марки «Volkwagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 3269,00грн.(три тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 00 копійок) витрат на залучення експерта.
Цивільний позов ОСОБА_6 ,- задоволити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч гривень 00 грн.) грн.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 34 478, 00 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят вісім гривень) грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1