Справа № 462/5718/22
25 жовтня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Пилип'юк Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дмитрук Р.-А.Р.,
представника заявника - Фис У.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити йому наступні тимчасові обмеження:
1) заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 .
2) заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
3) заборонити ОСОБА_2 наближатися на визначену відстань до місця проживання АДРЕСА_1 , інших місць частого відвідування ОСОБА_1 на 600м;
4) заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Заяву обгрунтовує тим, що проживає разом із донькою, ОСОБА_3 , 2003 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що сімейне життя не склалося і шлюб між сторонами розірвано 21.02.2008 року. Кривдник ОСОБА_2 18 років зловживає алкогольними напоями, що супроводжується скардалами, нецензурною лайкою, образами, моральним приниженням, погрозами фізичної розправи, погрожує здійснити підпал квартири, розбиває двері, фізичне насилля, тощо, у зв'язку із чим заявниця неодноразово була змушена викликати працівників поліції, в результаті чого працівниками поліції приймались термінові заборонні приписи стосовно кривдника ОСОБА_2 , однак безрезультатно. Тому, з метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї просить подану заяву задоволити та застосувати обмежувальний припис у вигляді заборони ОСОБА_2 перебувати у місці її проживання, заборонити ОСОБА_2 в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_4 , заборонити йому наближатися на 600 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалого особою, заборонити особисто і через третіх осіб переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на шість місяців.
У судовому засіданні представник заявниці вимоги заяви підтримала у повному обсязі з мотивів, викладених у заяві про видачу обмежувального припису та просила таку задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 на виклик суду не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час, день та місце судового засідання, зокрема судом двічі вживались заходи для повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду шляхом телефонограми.
Положеннями ч. 9, 11 ст. 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відтак, беручи до уваги стислі строки розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності заінтересованої особи -
ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями п. 2, 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема: колишнє подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
При цьому, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 02.12.2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано /а.с. 11/.
Від шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_3 /а.с. 6/.
Як вбачається із матеріалів справи 08.06.2021 року, 22.07.2021 року, 23.07.2021 року, 08.10.2021 року, 04.09.2021 року, 08.10.2021 року, 17.04.2022 року, 23.05.2022 року, 22.07.2022 року, 23.08.2022 року, 03.09.2022 року, 26.06.2022 року було прийнято термінові заборонні приписи стосовно кривдника ОСОБА_2 .
Згідно змісту термінових заборонних приписів щодо ОСОБА_2 працівниками поліції зафіксовано факти неодноразового вчинення ним домашнього психологічного та фізичного насильства щодо заявниці ОСОБА_1 , що проявлялось у застосуванні ОСОБА_2 фізичної сили, нецензурних висловлювань, погроз до потерпілої.
Відповідно до термінових заборонних приписів стосовно кривдника вжито заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Разом з тим, 23.05.2022 року щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушеня, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення 23.05.2022 року ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо ОСОБА_1 .
За змістом ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування). Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Положеннями ст. 26 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб та ін.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, тобто оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до ст.ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд приходить до переконання, що заявником доведено обставини систематичного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , а тому існує ризик продовження чи повторного вчинення насильства та загроза настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи. Такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
Враховуючи наведе вище, суд погоджується із доводами наведеними заявницею та з метою застосування дієвого та ефективного захисту її інтересів, а також недопущення повторного випадку домашнього насильства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та видачі обмежувального припису ОСОБА_2 .
Однак, з аналізу встановлених судом фактичних обставин справи, та із врахуванням того, що надалі на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням (частина п'ята статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), суд приходить до переконання, що обмежувальний припис ОСОБА_2 слід видати на строк 4 місяці, а тому заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 5, 9, 12, 19, 20, 81, 82, 141, 258, 259, 264, 265, 350-1-350-6, 350-8, 353, 354 ЦПК України, Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задоволити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 4 (чотири) місяці, яким:
- заборонити йому перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити йому вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби звязку особисто і череез третіх осіб;
- заборонити йому наближатися на визначену відстань до місця проживання АДРЕСА_1 , інших місць частого відвідування ОСОБА_1 на 600 м.;
- заборонити йому особисто і через третіх осіб переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Допустити рішення суду до негайного виконання. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Повідомити про прийняте рішення Відділ поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтерсована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_3 , паспорт: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Г.М. Пилип'юк
Оригінал рішення.