Справа № 242/1193/20
Провадження № 6/242/84/22
25 жовтня 2022 року Селидівського міського суду Донецької області у складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Уварові М.В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, боржник - ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -
До Селидівського міського суду Донецької області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, яке мотивоване тим, що на виконанні приватного виконавця знаходиться виконавче провадження № 63600607 з виконання виконавчого листа № 242/1193/20, виданого 27.10.2020 Селидівським міським судом Донецької області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором № IKAPNLEASG.29686.001 від 04.04.2012 у розмірі 198 136,11 грн., яка складається з наступного: 110 224,63 грн. заборгованість за тілом кредиту; 87 911,48 грн. заборгованість за відсотками; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір у розмірі 1 486,02 грн. Постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження та постановами було накладено арешт на грошові кошти, які були направлені до банківських установ (перелік вказаних у клопотанні), але в них відсутні відкриті рахунки боржника. Також було винесено постанову про арешт майна боржника через те, що за даними МВС за боржником зареєстровані транспортні засоби, які також були оголошені у розшук. З отриманих інформації з: 1) Державної прикордонної служби України відомості про перетин кордону боржником за період з 01.11.2021 по 18.01.2022 відсутні; 2) ГУ ДМС України у Донецькій області відомості щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання боржника відсутні; 3) ДФС - інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорту на обліку в органах ДФС не перебуває. Вказує, що приватний виконавець вже звертався до Селидівського міського суду Донецької області з поданням та ухвалою цього суду від 20.10.2022 було відмовлено у його задоволенні. З посиланням на практику Верховного Суду, Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також судової практики інших судів (перша інстанція) за поданням цього ж приватного виконавця вважає, що боржник був обізнаний про укладення кредитного договору у 2012 році, заперечень у судовій справі не надавав, протягом двох років ухиляється від виконання рішення, маючи змогу його виконати, порушуючи право стягувача на володіння своїм майном, тому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до погашення заборгованості в повному обсязі.
Одночасно з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України в даному поданні приватним виконавцем, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, заявлений відвід всьому складу Селидівського міського суду Донецької області та просить передати подання на розгляд до будь-якого іншого суду загальної юрисдикції, які задовольняють подання, в тому числі до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Вирішуючи заявлений відвід, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України, на яку посилається приватний виконавець у поданні).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Із викладеного слідує, що приватний виконавець, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, яке розглядається негайно, одночасно заявляє відвід не будь-якому конкретному судді (навіть ще не визначеному відповідно до ст. 33 ЦПК України), а всьому складу Селидівського міського суду Донецької області, що не відповідає завданням, визначеним ст. 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Посилання на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 20.10.2022, якою вже було відмовлено у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, суд вважає хибним, оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім цього, ухвала суду як про задоволення, так і про відмову у задоволенні подання державного чи приватного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 30 вересня 2020 р. у справі №488/926/16-ц; від 21 жовтня 2020 р. в справі № 295/6031/18; від 3 березня 2021 р. в справі 522/16061/18.
Згідно положень ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед іншого - заявлення завідомо безпідставного відводу.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього визначені процесуальним законом заходи.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Приймаючи до уваги те, що заявлений відвід є невмотивованим, пов'язаний із незгодою приватного виконавця з попередніми процесуальними рішеннями, суд визнає заявлене клопотання про відвід як дією учасника судового процесу, що суперечить завданню цивільного судочинства, тому таке клопотання є зловживанням заявником своїми процесуальними правами, тому його слід залишити без розгляду з попередженням приватного виконавця щодо подальшого зловживання правами та роз'яснити наслідки такого зловживання.
Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого. ЦПК України зобов'язує суд вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 14, 33, 36-40, 41, 44, 148 ЦПК України, суд, -
Клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід усьому складу Селидівського міського суду Донецької області, викладене в тексті подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - залишити без розгляду.
Попередити приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про недопустимість зловживання процесуальними правами наслідком чого може бути застосування судом заходів процесуального примусу, визначеними ст. 144 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Черков В.Г.