Номер провадження: 22-ц/813/6277/22
Справа № 947/24104/21
Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.
Доповідач Князюк О. В.
25.10.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Князюка О. В.,
суддів: Заїкіна А. П., Таварткіладзе О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
10.08.2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки на його користь матеріальної шкоди у розмірі 180614, 64 грн., з яких: 141925,94 грн. - майнова шкода, 20000 грн. моральна шкода, 6688,70 коп. витрати на проведення будівельно-технічного дослідження, 12000 грн. витрати на правову допомогу, посилаючись на те, що 01.11.2020 року сталася пожежа у квартирі Відповідача, внаслідок ліквідації якої була залита його квартира.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , майнову шкоду завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 141925 (сто сорок одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 94 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 6688 (шість тисяч шістсот всімдесят вісім) грн., витрати на правову допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн., судовий збір у розмірі 1806 (одна тисяча вісімсот шість) грн. 15 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 27.01.2022 року засобами поштового зв'язку "Укрпошта" ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, відповідно до якої відповідач просить рішення суду першої інстанції - скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступні обставини.
Так, апелянт вказує, що судом першої інстанції було порушено норми ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, а саме: не вказано РНОКПП відповідача, не зазначається місце проживання чи перебування відповідача, не надано до позовної заяви її копії та копії документів, що подаються до неї, не зазначається обгрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції грунтується на припущеннях, оскільки позивач пов'язує пожежу в квартирі відповідача з нанесенням шкоди позивачу не наводячи підстав причетності самого відповідача до нанесення шкоди та необхідність відшкодування шкоди саме відповідачем, а не особою яка спричинила пожежу або особою, внаслідок бездіяльності якої було нанесено шкоду, або особою внаслідок дій якої було допущено порушення правил пожежної безпеки, що також могло стати причиною пожежі.
Апелянт наголошує, що з огляду відсутності рішення суду чи жодних відкритих проваджень щодо ОСОБА_1 за фактом пожежі - вину ОСОБА_1 встановлено не було.
Відповідач також не погоджується з розміром матеріальної шкоди, встановленим у висновку експерта судово будівельно-технічної експертизи №21-2918 від 21.07.2021 року з огляду на його необ'єктивність; з вимогою про відшкодування моральної шкоди, з огляду на те, що відповідач не є особою, яка завдала цю шкоду та з розміром витрат на правову допомогу, як неспівмірним.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.02.2022 року провадження у вказаній цивільній справі було відкрито.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.10.2022 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири в житловому комплексі «Альтаїр-1» за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є власницею квартири в житловому комплексі «Альтаїр-1» за адресою: АДРЕСА_2 .
01.11.2020 року сталася пожежа у квартирі АДРЕСА_3 .
Згідно з актом про пожежу від 01 листопада 2020 року, що складений комісією у складі провідного фахівця Київського РВ у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області, майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при приготуванні їжі мешканцями квартири в житловому комплексі «Альтаїр-1» за адресою: АДРЕСА_2 .
Вина відповідача в залитті квартири АДРЕСА_4 , що належить позивачу на підставі права власності, в результаті гасіння пожежі в квартирі АДРЕСА_5 , на 25 поверсі встановлена актом огляду житлового приміщення, складеного «03» листопада 2020 року ТОВ «ФІРМА «НАШ ДОМ» комісією у складі керуючої ЖК «Альтаїр» Купріянової Т.В., інженера ОСОБА_6 , сантехніка ОСОБА_7 , в присутності власника квартири ОСОБА_2 та затверджено директором ТОВ «ФІРМА «НАШ ДОМ» Козленко П.Ю. й головним інженером ТОВ ФІРМА «НАШ ДОМ» Крецул О.М. Згідно з актом огляду квартири в результаті комісійного обстеження квартири за вищевказаною адресою виявлено наступне:
коридор: сліди від затікання на стелі по всьому периметру (на всіх стиках і приляганнях ГК до стін), потік води в кутку ригеля і стіни (близько 1,20 м/п), набухання стиків ламінованого покриття (близько 2,2 M2) зліва від вхідних дверей;
кухня: намокання стиків стелі до стіни по центру лівої стіни (0,6 M2), намокання стиків стелі до стіни по центру правої стіни (0,4 M2);
зала: потік по стінах від стелі до підлоги: справа від входу (в районі вимикача світла), в правому дальньому кутку, в лівому дальньому кутку. Коричневі потьоки під нішею в лівому ближньому куті (0,3 M2), намоклий облуплений правий верхній кут укосу вікна, розбухання намоклих стиків ламінованого покриття (1,8 M2) біля вхідних дверей, намокання і лущення надвіконної частини по всій довжині вікон (близько 1,32 M2) на балконі.
спальня: сліди від затікання на стелі по всьому периметру (на всіх стиках і приляганнях ГК до стін і конструкції кріплення штор уздовж вікна), намокання шпалер на стінах в кутах примикання їх до стелі з потьоками до підлоги по лівій стіні в кутку і посередині. Також в правому дальньому кутку і зліва від дверей. Набухання і деформація нижньої правої частини дверної коробки, набухання стиків ламінованого покриття (близько 1.6 M2) біля вхідних дверей і вздовж усього вікна (1.6 M2).
дитяча кімната: намокання кутів стін, дотичних до стелі. На лівій стіні близько 1,2 M2, на правій близько 1,5 M2, Потьоки від стелі до підлоги на правій стіні і з лівого боку вікна, намокання середнього стику ГК уздовж всієї стелі, набухання стиків ламінованого покриття (близько 1,6 M2) уздовж вікна.
Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири позивач звернувся з заявою до Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз з проханням провести експертне будівельно-технічне дослідження.
У зв'язку з даною заявою між позивачем та Одеським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз в особі директора Чердинцева Ю.Г. було укладено Договір про проведення експертизи № 21-2918 від 31.05.2021 р.
Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 15.07.2021 р. №21-2918 матеріальна шкода внаслідок залиття квартири АДРЕСА_6 , складає: 141 925 грн. 94 коп.
Відповідно до акту №21-2918 здачі-приймання висновку експерта, експертного дослідження оплата за проведення експертного дослідження згідно із договором про проведення експертизи № 21-2918 від 31.05.2021 р. становить 6589 грн. 82 коп. при цьому комісія банку склала 98 грн. 90 коп., разом витрачено 6688 грн. 70 коп.
Мотивувальна частина
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи . У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п.1,2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Даних щодо належного повідомлення ОСОБА_1 на судове засідання призначене на 21.12.2021року матеріали справи не містять.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та дату слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, не відповідає дійсності.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду 21.12.2021 р., а він обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті позовних вимог.
Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування майнової шкоди, які регулюються нормами ЦК України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ч.ч.1,2 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Зважаючи на викладене, в деліктних правовідносинах діє презумпція вини особи, яка заподіяла шкоду, а саме, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, потерпілий надає докази, що підтверджують факт спричинення шкоди за участі відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка, відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, а відповідач відповідно має довести, що шкоди завдано не з його вини.
Обов'язок доказування щодо відсутності вини залиття квартири покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з актом про пожежу від 01 листопада 2020 року, що складений комісією у складі провідного фахівця Київського РВ у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області, майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при приготуванні їжі мешканцями квартири в житловому комплексі «Альтаїр-1» за адресою: АДРЕСА_2 .
Посилання у апеляційній скарзі на те, що складений «Акт» не може бути належним доказом по справі та розгляду судом не підлягає, оскільки складений з грубим порушенням порядку та форми складання акту, апеляційним судом оцінюється критично, з огляду на таке.
Так, існує нормативно визначений Порядок складання акту про залиття, аварії квартир. Він регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4. Як вбачається, в акті повинно бути зазначено причину залиття квартири.
Згідно Додатку № 4 в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
В акті повинен міститись висновок про те хто заподіяв шкоду.
Судом було встановлено, що вказаний акт відповідає вищезазначеним вимогам Закону. Суду апеляційної інстанції відповідачі також не надали жодних переконливих доказів на спростування цього.
Доводи відповідачапро те, що акт не може бути належним доказом по справі не спростовує факту залиття квартири позивача.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності належними та допустимими доказами факту залиття квартири позивача, з вини відповідача.
Посилання представника відповідача на те, що з огляду відсутності рішення суду чи жодних відкритих проваджень щодо ОСОБА_1 за фактом пожежі - вину ОСОБА_1 встановлено не було колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Так, в матеріалах справи наявна відповідь на адвокатський запит ОСОБА_8 від 30.09.2021 року від Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за №6001-6124/6017/1 від 20.10.2021 року, з якого вбачається, що Головне управління надає належним чином завірену копію висновку з дослідження технічної причини виникнення вищевказаної пожежі, разом з тим, сам висновок представником відповідача до матеріалів справи долучено не було.
З відповіді ТОВ «Фірма «Наш дом» на адвокатський запит від 30.09.2021 року за №422 від 25.10.2021 року вбачається, що для надання повної та обгрунтованої відповіді на запит необхідно зазначити конкретну адресу за якою сталася пожежа. Повторного запиту матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи наявний адвокатський запит ОСОБА_8 від 30.09.2021 року скерований до відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1, проте відповіді на вказаний запит долучено не було.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до диспозиції ч.5 ст.212-3 КУпАП відповідальність за правопорушення настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до ЗУ «Про адвокату та адвокатську діяльність».
Отже, відповідачем не надано жодного доказу на спростування встановлених під час обстеження обставин та доказів відсутності її вини у залитті квартири позивача.
Позивачем надано достатньо доказів для висновку про причини залиття квартири та про особу з вини якої таке залиття сталось. Проте вказане відповідачем жодним доказом не спростовано.
Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 15.07.2021 р. №21-2918 матеріальна шкода внаслідок залиття квартири АДРЕСА_6 , складає: 141 925 грн. 94 коп.
Відповідно до акту №21-2918 здачі-приймання висновку експерта, експертного дослідження оплата за проведення експертного дослідження згідно із договором про проведення експертизи № 21-2918 від 31.05.2021 р. становить 6589 грн. 82 коп. при цьому комісія банку склала 98 грн. 90 коп., разом витрачено 6688 грн. 70 коп.
Всупереч ст. ст. 67-81 ЦПК України, відповідач, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не спростував, що шкоду заподіяно не з його вини.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди колегія зазначає наступне.
Спричинення моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що він та члени його сім'ї постійно перебували в емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, через що остання стала непридатною для проживання без проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Через «залиття було порушено звичний та розмірений спосіб позивача та його сім'ї життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання часу для вирішення проблем пов'язаних з усуненням наслідків залиття, зокрема в перший тиждень після залиття, в квартирі була відсутня електроенергія, протягом наступних трьох місяців відчувався запах горіння, вологість, а пліснява наявна й по цей час, що завдає шкоди здоров'ю мешканців квартири. Через всі згадані незручності після затоплення позивач із його сім'єю був вимушений шукати місце для тимчасового проживання, були вимушені змінити звичний спосіб життя, а саме шлях на роботу та навчання, а також переїзди протягом декількох тижнів після затоплення квартири, що перебувала у непридатному до проживання стані.
Враховуючи масштаби пошкоджень, тривалість залиття, порушення прав позивача, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном), що призвели до завдання моральної шкоди, яку позивач оцінює в 20 000 грн.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З урахуванням характеру та ступеня спричинених моральних страждань, виходячи з засад розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ч.1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Ст. 137 ЦПК України передбачає підстави та порядок вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Відповідно до роз'яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Разом із позовною заявою представником позивача було надано угоду № 20-05-2021 від 20.05.2021 року про надання правничої допомоги, додаткова угода № 1 до угоди № 20-05-2021 від 20.05.2021 року про надання правничої допомоги.
Ч.4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути співмірним із рядом критеріїв, які визначені ч.4 цієї статі.
Згідно з ч.5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.137 ЦПК України).
Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, хоча він не був позбавлений такої можливості. З відповідними доказами понесених стороною відповідач був ознайомлений, оскільки приймав участь в розгляді справи.
Указаний висновок відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В свою чергу, керуючись принципом пропорційності, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що оскільки розмір витрат на професійну правничу допомогу погоджений сторонами у фіксованому розмірі, документально підтверджений і клопотань про зменшення таких витрат від відповідача не надходило, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для стягнення професійної правничої допомоги.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові в витрати на правову допомогу у розмірі 12000 грн. та відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1806,15 грн., які суд вважає за необхідне стягнути на його користь.
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , майнову шкоду завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 141925 (сто сорок одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 6688 (шість тисяч шістсот всімдесят вісім) грн., витрати на правову допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн., судовий збір у розмірі 1806 (одна тисяча вісімсот шість) грн. 15 коп.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий: О. В. Князюк
Судді: О.М. Таварткіладзе
А.П. Заїкін