Справа № 357/7966/22
2/357/2786/22
Категорія 69
іменем України
20 жовтня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Сокур О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, посилаючись на наступні обставини.
10 липня 2010 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. Даний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , видане відділом РАЦС по місту Бердянську Бердянського МРУЮ Запорізької області, актовий запис № 285. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , видане відділом ДРАЦС по м. Бердянську Бердянського МРУЮ Запорізької області, актовий запис № 1041.
На даний момент відносини з чоловіком зіпсувались. Сторони проживають окремо один від одного, шлюбних стосунків не підтримують. Дитина проживає разом із позивачем. Відповідач не бажає в добровільному порядку сплачувати аліменти.
Відповідач молода і здорова людина. На даний момент являється військовослужбовцем і проходить службу в ЗСУ, а саме у в/ч НОМЕР_3 м. Біла Церква. А тому має стабільне і значне грошове забезпечення.
У відповідача немає яких-небудь обставин, що мають істотне значення і можуть бути підставою для звільнення від обов'язку сплачувати аліменти. У нього відсутні інші малолітні діти, крім їхньої доньки, а також інші особи не перебувають на його утриманні. Відповідач не являється інвалідом та за станом здоров'я може утримувати дитину.
Просила суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення донькою повноліття (а.с. 1-2).
Ухвалою судді від 08 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 15-16).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву, яка зареєстрована судом 28.09.2022 року за вх. № 34376, в якій просила справу за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечувала проти винесення заочного рішення (а.с. 20).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, яке було призначено на 28 вересня 2022 року о 11 год. 00 хв., не з'явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівником пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 24).
28 вересня 2022 року судове засідання було відкладено на 20 жовтня 2022 року о 10 год. 30 хв., у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про його належне сповіщення (а.с. 21).
Відповідачу ОСОБА_2 було вдруге направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 20.10.2022 року о 10 год. 30 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, на адресу суду не повернувся поштовий конверт, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь - кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ч. 1 ст. 131 ЦПК України).
Також, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дат відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
А тому, відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про виклик до суду на інформаційному веб-сайті судової влади України, на 10 годину 30 хвилин 20 жовтня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 у справі про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення (а.с. 23).
Отже, суд вважає, що були застосовані всі заходи для сповіщення відповідача про розгляд цивільної справи та приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 про слухання справи, яке було призначено на 20 жовтня 2022 року був повідомлений завчасно, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.
З боку відповідача ОСОБА_2 жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило. Також, не надходив і відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.
Ухвалою суду від 20.10.2022 року постановлено провести розгляд даної цивільної справи в заочному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 10 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 285 (а.с. 3).
Згідно з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 06 грудня 2011 року, актовий запис № 1041, серії НОМЕР_4 , вбачається, що батьками неповнолітньої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).
З наявної у матеріалах справи копії довідки від 02.04.2022 року № 3248-5000680561 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 . Також, з наявної у матеріалах справи копії довідки від 02.04.2022 року № 3248-5000680250 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Оскільки, відповідач не надає матеріальної допомоги неповнолітній донці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище дитини та матері, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 вересня 2022 року і до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З 1 січня 2022 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» ставки судового збору змінюються.
Як визначено у Законі, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір", що діє на час звернення до суду та складає 992 грн. 40 коп. та оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 179, ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 82, 206, 133, 141, 211, 247, 263, 265, 273, 280-289, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства», ст. 51 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенцією ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, - задовольнити.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Рокине, Рокитнянського району, Київської області, РНОКПП - неможливо ідентифікувати, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Бердянськ, Запорізької області, РНОКПП - НОМЕР_5 , паспорт, серії НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 вересня 2022 року і до досягнення нею повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Рокине, Рокитнянського району, Київської області, РНОКПП - неможливо ідентифікувати, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір на користь держави в сумі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , паспорт, серії НОМЕР_6 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - неможливо ідентифікувати).
Повне заочне судове рішення складено 20 жовтня 2022 року.
Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов