Справа № 274/5894/22
Провадження № 1-кс/0274/1305/22
Іменем України
24.10.2022 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Северодонецьк, Луганської області, громадянину України, українцю, з середньою спеціальною освітою, непрацюючому, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, поданого в рамках кримінального провадження № 12022060480000776 від 19.10.2022 р.-
21.10.2022 р. слідча СВ Бердичівського РВП ОСОБА_5 за погодженням з прокурором звернулася до суду із зазначеним клопотанням, згідно якого просить застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, а саме: своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Санкцією ч. 2 ст. 121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Також в клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи те, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Райківська виправна колонія №73», де вчинив дане кримінальне правопорушення, тому існують ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки з ними спільно проживає; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказаний факт було внесено 19.10.2022 р. до ЄРДР за № 12022060480000776 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 121 КК України та розпочате досудове слідство.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні. Зазначив, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого покладається на розсуд суду.
Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у провадженні № 12022060480000776 від 19.10.2022 р.
19.10.2022 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 18.10.2022 р. близько 16 год 00 хв засуджений ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_8 , які відбувають покарання в ДУ «Райківська ВК №73», яка розташована за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Райки, вул. Центральна, 1, перебували на першому поверсі житлового приміщення відділення СПС №7 вказаної установи. В цей час та місці між ними виник словесний конфлікт. В ході даного конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , взяв до рук металопластикову трубу, яка знаходилася в підсобному приміщенні даного відділення, та зайшов до спального місця, де проживав ОСОБА_7 , та наніс близько двох ударів даною трубою в область голови ОСОБА_7 . Від вказаних ударів ОСОБА_7 впав. Продовжуючи свої злочинні дії, продовжив наносити удари вказаною трубою по спині, голові та сідницях ОСОБА_7 . В ході нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 просив припинити вказані дії, однак ОСОБА_9 продовжував наносити удари даною трубою по різних частинах тіла. Після цього конфлікт припинився та ОСОБА_4 допоміг підвестися на ноги ОСОБА_7 та вийшов з житлового приміщення відділення СПС №7 ДУ «Райківська ВК №73», а ОСОБА_7 залишився на своєму спальному місці.
18.10.2022 р. о 17 год 45 хв фельдшером медичної частини ДУ «Райківська ВК №73» було констатовано смерть ОСОБА_7 .
Смерть ОСОБА_7 настала від травматичного шоку та травми з залученням декількох ділянок тіла.
Своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, які були досліджені в ході судового засідання, а саме:
- протокол огляду місця події в спальному приміщенні СПС №7 ДУ «Райківська виправна колонія №73»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 ;
- лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 №1970;
- протокол огляду місця події в ізоляційній ділянці №10 ДУ «Райківська виправна колонія №73»;
- протокол огляду місця події в спальному приміщенні, що розташоване у відділенні №7 ізоляційної дільниці №10 ДУ «Райківська виправна колонія №73»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 ,
- інші матеріали кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 р. № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
При цьому, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Також в судовому засіданні встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
В судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину - у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Раніше неодноразово судимий, притягався до кримінальної відповідальності за ряд умисних тяжких злочинів, характеризується негативно, має ряд доган, заохочень немає, тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Райківська виправна колонія №73», де вчинив новий тяжкий умисний злочин, та проживає в одному спальному приміщенні зі свідками події. Зазначене свідчить про існування ризику, передбаченого п. 3. ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними їхніх показів.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.
Також враховуючи ті обставини, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, відтак, можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий та прокурор в судовому засіданні.
При цьому, при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає, що інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на даний час не може бути застосований до підозрюваного, оскільки останній відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Крім того, слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий умисний злочин, направлений на позбавлення життя людини, основними свідками в даному кримінальному провадженні є свідки, з якими він проживає в одному спальному приміщенні, на яких він може впливати з метою зміни їх показів, таким чином намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин, злочин є насильницьким, життя людини є найвищою соціальною цінністю, тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за доцільне не обирати розмір застави в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, - 60 днів.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту ОСОБА_4 - з 10 години 16 хвилин 24 жовтня 2022 року по 10 годину 16 хвилин 22 грудня 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1