Єдиний унікальний номер справи 183/6692/22
Провадження № 1-кс/183/1644/22
25 жовтня 2022 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22022220000002476 від 23 липня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у Литві, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, який працює на посаді генерального директора ТОВ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», депутату Куп'янської районної ради VIII скликання, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,-
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1112 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області слідчим СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 за погодженням з заступником керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , подане клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянину ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого за ст. 1112 КК України. Ураховуючи особу підозрюваного, вважали наявними ризики, визначені п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні письмово, а також заперечував, стосовно доводів сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, відмовивши у клопотанні сторони захисту щодо застосування домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити у його задоволенні. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосування електронного засобу контролю, посилаючись на необґрунтованість повідомленої її підзахисному підозри, невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, та зазначаючи про необґрунтованість ризиків, зазначених прокурором. Просила зважити на поганий стан здоров'я підозрюваного, який переніс операції на серці, має пожиттєво приймати ліки, проте зазначила, що підтверджуючі документи на теперішній час надати не може. Зазначила, що ОСОБА_6 , під час окупації м. Куп'янськ Харківської області, робив усе можливе задля збереження свого життя та життя працівників, збереження майна підприємства, отримання працівниками заробітної плати, а укладення договорів не означає поставку товару, таким чином підозрюваний «відтягував час».
Підозрюваний ОСОБА_6 під час судового розгляду обставини кримінального правопорушення, викладені у клопотанні, не визнав, заперечував проти його задоволення, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснив, що у нього була можливість залишити все і виїхати, проте він вчиняв дії задля збереження роботи підприємства, інших великих підприємств, зокрема щодо збереження великої рогатої худоби, збереження робочих місць, заробітної плати працівників; укладав договори під примусом, дотримуючись певної тактики, знаючи, що реалізація продукції реально не відбудеться через недотримання певної дозвільної процедури. Просив урахувати 3 проведені йому на серці операції, те, що він є інвалідом ІІ групи, тобто стан здоров'я, у зв'язку з яким він не може утримуватися у СІЗО.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до таких висновків.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи у порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на теперішній час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, останній раз Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
23 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002476 за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень внесено відомості про те, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений період, але не раніше 03 березня 2022 року за адресою свого проживання забезпечував представників ЗС РФ та інших військових формувань матеріальними ресурсами, а саме продовольчими товарами власного виробництва та виробничими площами, що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, визначеного ч. 4 ст. 111-1 КК України.
20 жовтня 2022 року постановою заступника керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 23 липня 2022 року № 22022220000002476 з ч. 4 ст. 111-1 КК України на ч. 1 ст. 111-2 КК України та внесено зміни до ЄРДР.
24 жовтня 2022 року о 17 год. 15 хв. громадянина ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. 25 жовтня 2022 року громадянину ОСОБА_6 у присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні діяння, кваліфікованого за ст. 111-2 КК України та того ж дня вручено клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, громадянин України ОСОБА_6 підозрюється у тому, що у нього, перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Куп'янськ Харківської області, будучи генеральним директором ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», який зареєстрований за юридичною адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Ломоносова, будинок 26, ЄДРПОУ підприємства 00418141, у період часу з кінця квітня 2022 року, але не раніше 23.04.2022, до вересня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі агресору. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території м. Куп'янськ Харківської області, ОСОБА_6 31.05.2022 добровільно почав надавати продукцію ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» незаконно створеній «Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области». Надалі, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на пособництво державі-агресору, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв'язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними формуваннями держави-агресора, перебуваючи на території м. Куп'янськ Харківської області на підставі Договору поставки, який уклав з «Военно-гражданской администрацией Купянского района Харьковской области» надав вказівку працівникам свого підприємств надавати продукцію для поставки її незаконним формуванням РФ.
Вирішуючи клопотання по суті виходжу з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, а також приймаючи до уваги не визнання підозрюваним обставин кримінального правопорушення, зазначених у клопотанні, у взаємозв'язку з надами ним під час судового розгляду поясненнями, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 111-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6. ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 , будучи раніше не судимим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Також слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний, будучи генеральним директором ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», має безпосередній доступ до документації та обладнання ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також, може вплинути на свідків, деякі з яких є його підлеглими, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях.
У той же час в судовому засіданні не доведений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчому судді стороною захисту не надано будь-яких доказів щодо стану здоров'я підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя ураховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України щодо неможливості застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з урахуванням пред'явленої підозрюваному ОСОБА_6 підозри за ст. 111-2 КК України, з огляду на що клопотання сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає не доцільним визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (кримінальне провадження від 23 липня 2022 року № 22022220000002476) - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 грудня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Г. Є. Майна