Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 жовтня 2022 року № 520/28049/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344), щодо не проведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.2021 перерахунку призначеної пенсії з врахуванням довідок від 27.11.2019 року № 193, від 27.11.2019 року № 194, від 27.11.2019 року № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки, здійснення виплати з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області(код ЄДРПОУ: 14099344), провести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.2021 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням архівних довідок від 27.11.2019 року №193, від 27.11.2019 року № 194, від 27.11.2019 року № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки і здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії відповідно до наданих архівних довідок, оскільки вказані документи видані на непідконтрольній українській владі території. Однак, на думку позивача така позиція відповідача суперечить законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини, оскільки до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, про що зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові Верховного Сулу у справі № 235/2357/17. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що архівні довідки від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки, видані установами, які зареєстровані всупереч діючому на території України законодавству, та є такими які не можуть розцінюватись відповідачем в якості документа, які згідно законодавства України мають юридичну силу та можуть створювати правові наслідки.
Позивач, скориставшись правом на надання відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується відповідачем.
01.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, з врахуванням довідок про заробітну плату від 27.11.2019 № 193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки.
Листом від 15.12.2021 № 2000-0221-8/158522, ГУ ПФ України в Харківській області відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, з врахуванням довідок від 27.11.2019 № 193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 року № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки, згідно якого вказано, що відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь - який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків. Оскільки довідки від 27.11.2019 № 193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, видані відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки, то вони є недійсними і не створюють жодних правових наслідків для органів Пенсійного фонду України.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення'до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення"встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі регламентованийстаттею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, згідно з частиною 1статті 40 Закону № 1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другоїстатті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цимЗакономвизначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цимЗаконом- на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 41 Закону № 1058-IVдо заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1).
За змістом пп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (форма і зміст довідки визначено Додатком 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року (додаток 1).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Пунктом 2.23 Порядку № 22-1 визначено, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 15.12.2015 року по справі № 2- а/576/29/14 та Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 року по справі №527/1655/17.
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіями.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території України згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФ України в Харківській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням довідок від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, у зв'язку з тим, що відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який документ, виданий такими органами або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Суд погоджується з доводами ГУ ПФ України в Харківській області області, що дійсно спірні довідки від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, видані відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні частині Луганської області.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З урахуванням цих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що в контексті оцінки архівних довідок від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, виданих закладом, що знаходяться на окупованій території, як доказів, застосуванню підлягають так звані «Намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН), а саме: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Суд бере до уваги те, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.
Так, у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справах "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] " (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).
Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на належне пенсійне забезпечення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.07.2019 (справа №654/1278/17), від 18.03.2020 (справа № 243/6299/17), від 03.06.2021 (справа № 264/1627/17).
Відповідно до частини 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією території Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації його права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Також, суд зауважує, що довідки від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195 містять суму заробітної плати з розшифруванням за період роботи позивача з 1981 року по 2022 рік.
Крім того, період роботи позивача з 1981 року по 2022 рік, за який було нараховано заробітну плату, підтверджується, зокрема, трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 , яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Відтак, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку наданих довідок у зв'язку із фактичним знаходженням установи та первинних документів на тимчасово окупованій території не може бути підставою для відмови у прийнятті вказаних довідок, оскільки така відмова призведе до порушення гарантованого Конституцією України права позивача на пенсійне забезпечення.
У зв'язку із вищенаведеним, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги по суті питання є обґрунтованими.
Водночас, у ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; (…). Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, то перерахунок пенсії позивачу може бути проведений з 01.01.2021.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.2021 перерахунку призначеної пенсії з врахуванням довідок від 27.11.2019 № 193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки, здійснення виплати з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.2021 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням архівних довідок від 27.11.2019 №193, від 27.11.2019 № 194, від 27.11.2019 № 195, виданих відділом по забезпеченню життєдіяльності села Новоборовиці адміністрації міста Свердловська і Свердловського району Луганської народної республіки і здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Шляхова