Постанова від 17.10.2022 по справі 753/20666/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/20666/20 Головуючий у 1 інстанції: Коренюк А.М.

Провадження № 22-ц/824/10802/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Приходька К.П., Стрижеуса А.М.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Постернака Олександра Геннадійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Зазначила, що їй на праві власності належить автомобіль «Lexus IS 250», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль незаконного, без її згоди був відчужений низці осіб. Останньою із них є відповідачка ОСОБА_1 , яка здійснила відчуження автомобіля на підставі договору купівлі-продажу укладеного 18.02.2017 року в територіальному сервісному центрі МВС № 8045 РСЦ МВС в м.Києві. Відповідно до п.3.1 договору купівлі-продажу за домовленістю сторін ціна автомобіля склала 456 783,50 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2020 року визнано недійсним правочин, вчинений на підставі довідки рахунку серії ААЕ №391101 від 19 жовтня 2015 року, яку видано фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , за яким право власності на транспортний засіб LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску набув ОСОБА_4 , а також витребувано транспортний засіб LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на її користь. На виконання вказаного судового рішення Святошинським районним судом м.Києва виданий виконавчий лист № 759/13846/17 про витребування транспортного засобу LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, із чужого незаконного ОСОБА_1 . Постановою приватного виконавця Коновалова О.С. від 07.09.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62969947 по виконанню вказаного виконавчого листа. Вжитими виконавцем заходами по виконанню рішення суду, оголошеного розшуку автомобіля встановлено, що автомобіль у ОСОБА_1 відсутній. На підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист повернутий стягувачу. Оскільки відповідачка не виконала рішення суду - не повернула їй автомобіль, вона має відповідно до ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 1166 ЦК України відшкодування його вартості. ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 425 710,00 грн., як збитки від втрати відповідачкою автомобіля у розмірі проведеної оцінки.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києвавід 21 липня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 425 710,00 грн. збитків від втрати автомобіля, 4 257,10 грн. судового збору, а всього 429 967,10 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у позові ОСОБА_2 . Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Суд безпідставно відхилив клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та розглянув справу за її відсутності, у суду були відсутні підстави для розгляду справи у спрощеному порядку. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі в справі третіх осіб. Суд не звернув уваги на те, що автомобіль LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , був придбаний ОСОБА_2 в кредит, який виданий на підставі кредитного договору від 20 червня 2008 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». В подальшому усвідомлюючи неможливість офіційно переоформити автомобіль ОСОБА_2 просто передала його ОСОБА_5 . Вважає, що даний судовий процес був ініційований ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за відчуження заставного майна. 29 березня 2017 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» передало право вимоги за укладеним з ОСОБА_2 кредитним договором і договором застави ТОВ «Фінансова компанія АлькорІнвест», а останнє передало право вимоги на користь ОСОБА_6 . Відтак, кінцевим вигодонабувачем транспортного засобу є саме ОСОБА_6 . Наголошує на тому, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на заподіяння шкоди позивачці. Відповідачка офіційно з дотриманням всіх норм придбала транспортний засіб, до його витребування на підставі рішення суду вона розпорядилася транспортним засобом та передала його за довіреністю ОСОБА_7 , який після цього зник та більше на зв'язок не виходив. У ОСОБА_1 була відсутня вина у тому, що виконавцем не вдалося відшукати вказаний транспортний засіб. Вважає, що даний позов міг бути поданий ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , якому вона передала транспортний засіб. Суд безпідставно взяв до уваги надану позивачкою довідку ФОП ОСОБА_8 про визначення вартості автомобіля станом на 12 лютого 2020 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у ОСОБА_8 відповідної кваліфікації, а також відхилено наданий відповідачкою висновок експерта від 30 грудня 2021 року №173_5799.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 19 червня 2008 року транспортний засіб LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 16).

19 жовтня 2015 року на підставі довідки-рахунку від 19 жовтня 2015 року, виданої ФОП ОСОБА_3 , транспортний засіб LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_4 .

В подальшому автомобіль ще декілька разів переоформлявся на інших осіб.

18 лютого 2017 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в територіальному сервісному центрі МВС № 8045 РСЦ МВС в м.Києві, право власності на вказаний автомобіль набула ОСОБА_1 . Відповідно до п.3.1 договору за домовленістю сторін ціна автомобіля склала 456 783 грн. 50 коп. (а.с. 17).

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року визнано недійсним вчинений на підставі довідки рахунку серії ААЕ №391101 від 19 жовтня 2015 року, яку видано фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , правочин за яким право власності на транспортний засіб LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску набув ОСОБА_4 . Витребувано транспортний засіб LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (а.с. 19-26).

В даній справі суд встановив, що транспортний засіб марки LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, вибув із володіння власника ОСОБА_9 не з її волі. Договорів про відчуження майна позивачка не підписувала, довіреностей на розпорядження автомобілем не давала.

На виконання вказаного судового рішення Святошинським районним судом м.Києва виданий виконавчий лист № 759/13846/17 про витребування транспортного засобу LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, із чужого незаконного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (а.с. 27).

Постановою приватного виконавця Коновалова О.С. від 07.09.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62969947 по виконанню вказаного виконавчого листа.

За результатом вжитих виконавцем заходів по виконанню рішення суду, оголошеного розшуку автомобіля встановлено, що автомобіль у ОСОБА_1 відсутній. На підставі п.6 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист повернутий стягувачу (а.с. 27- 29).

Відповідно до довідки про оцінку транспортного засобу від 23 листопада 2020 року, виданої ФОП ОСОБА_8 , середня ринкова ціна автомобіля LEXUS IS 250, 2008 року випуску, станом на 12.02.2020 року становить 425 710,00 грн. (а.с. 32).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 в сумі 425 710,00 грн. збитків, що визначена згідно з наданою оцінкою про ринкову вартість транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідачка ОСОБА_1 не виконала рішення суду про повернення позивачці ОСОБА_2 транспортного засобу LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску. Примусове виконання рішення суду неможливе, оскільки виконавцем встановлено, що транспортний засіб у ОСОБА_1 відсутній. При цьому ОСОБА_1 не надала суду доказів того де знаходиться транспортний засіб, власником якого є позивачка. Порушене право ОСОБА_2 має бути захищене шляхом присудження виплати відповідачкою грошової компенсації вартості транспортного засобу згідно наданої оцінки.

Колегія суддів відхиляє доводи представника ОСОБА_1 , що автомобіль LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , був придбаний ОСОБА_2 за рахунок кредитних коштів, а даний судовий процес ініційований з метою уникнення від кримінальної відповідальності за відчуження заставного майна. Є неспроможними також і доводи апелянта про перехід прав стягувача за укладеним з позивачкою кредитним договором до ОСОБА_6 .

Питання наявності у ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором та вимоги кредитора за таким договором не є предметом спору в даній справі. Та обставина, що ОСОБА_2 придбала автомобіль LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , в кредит не позбавляє її права на звернення із даним позовом.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта при відсутність вини ОСОБА_1 у тому, що виконавцю не вдалося відшукати транспортний засіб, який відповідачка мала повернути ОСОБА_2 . Зобов'язання повернути автомобіль виникло у ОСОБА_1 підставі рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає виконанню саме відповідачкою.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на неналежний доказ ринкової вартості транспортного засобу, який надала ОСОБА_2 . Зокрема, представник ОСОБА_1 посилається на відсутність у матеріалах справи документів на підтвердження відповідної кваліфікації ФОП ОСОБА_8 , який видав довідку про визначення вартості автомобіля станом на 12 лютого 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи довідка про оцінку транспортного засобу була складена оцінювачем Волошиним А.І. , який має кваліфікацію за спеціальністю «Визначення вартості автотранспортних засобів та вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу», кваліфікацію оцінювача за оцінкою автотранспортних засобів і стаж експертної роботи з 1986 року. Під час оцінки оцінювачем був використаний Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та Довідник «Бюлетень автотоварознавця».

Заперечуючи проти визначення оцінки транспортного засобу LEXUS IS 250, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, ОСОБА_1 надала власний висновок експерта від 30 грудня 2021 року №173_5799, в якому зазначено, що вартість транспортного засобу становить 271 800 грн. Разом з тим, наданий ОСОБА_1 висновок не спростовує надану позивачкою довідку про оцінку транспортного засобу.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що згідно договору купівлі-продажу від 18 лютого 2017 року вказаний транспортний засіб був придбаний відповідачкою за вищою сумою, відповідно до п.3.1 вказаного договору за домовленістю сторін ціна такого автомобіля склала 456 783,50 грн. Крім того, наданий відповідачкою висновок автотоварознавчого дослідження так само був складений без огляду транспортного засобу за інформацією, наданою самою відповідачкою.

Апелянт посилається на порушення порядку розгляду позову ОСОБА_2 з огляду на ціну позову, вирішення позовних вимог у спрощеному провадженні і за відсутності відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та її адвокат Постернак О.Г. не були присутні в судовому засіданні та подавали клопотання про відкладення розгляду справи через введення в Україні військового стану. Подані клопотання були залишені без задоволення судом. Провадження в справі за позовом ОСОБА_2 було відкрито ухвалою суду від 16 січня 2021 року і по ній визначений спрощений порядок розгляду. З огляду на ціну позову справа ОСОБА_2 не є малозначною. Клопотання про розгляд справ у порядку спрощеного провадження позивачка не подавала. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для розгляду даної справи у спрощеному порядку.

Допущена помилка суду першої інстанції підлягає виправленню апеляційним судом шляхом скасування ухваленого рішення та постановленням нового по суті позовних вимог. За результатами розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 . Відтак, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивачки у відшкодування завданих збитків 425 710,00 грн., а також понесені витраті по сплаті судового збору 4257,10 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Постернака Олександра Геннадійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 425 710 грн. завданих збитків, 4257, 10 грн. судових витрат, а всього 429 967,10 коп.

Дані сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2022 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Приходько К.П.

Стрижеус А.М.

Попередній документ
106940620
Наступний документ
106940622
Інформація про рішення:
№ рішення: 106940621
№ справи: 753/20666/20
Дата рішення: 17.10.2022
Дата публікації: 27.10.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.10.2022)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 03.12.2020
Предмет позову: про відшкодування збитків
Розклад засідань:
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2026 09:21 Дарницький районний суд міста Києва
06.07.2021 14:00 Дарницький районний суд міста Києва
21.12.2021 11:00 Дарницький районний суд міста Києва
16.03.2022 14:00 Дарницький районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРЕНЮК АЛЛА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КОРЕНЮК АЛЛА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Москова Ольга Валеріївна
позивач:
Марач Світлана Іванівна
представник відповідача:
Постернак Олександр Геннадійович