Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 362/5919/20
Номер провадження 33/824/2842/2022
Головуючий у суді першої інстанції Г.М. Лебідь - Гавенко
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач
07 жовтня 2022 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві, за участю ОСОБА_1 , адвоката Дятлова Євгена Юрійовича, потеплілого ОСОБА_2 , справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Дятлова Євгена Юрійовича на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 ,
громадянина України,
працюючого інженером
ТОВ «Центр сервісу вимірювань»,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Судом установлено, що 10.11.2020 о 18 год 30 хв на а/д М05 Київ - Одеса 68 км + 800м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та не був спроможний об'єктивно виявити перешкоду попереду, а саме транспортний засіб «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який стояв у смузі для розвороту, та в свою чергу здійснив зіткнення, внаслідок чого змінив напрямок руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався з правого боку. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3. б), 12.1, 12.3 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Дятлов Є.Ю. подав апеляційну скаргу, просить оскаржувану постанову змінити шляхом виключення із резолютивної частини постанови висновок про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з'ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Апелянт вважає, що ОСОБА_1 безпідставно визнано винним у вчиненні ДТП, оскільки із матеріалів справи, дійсних обставин, що виникли при вчиненні ДТП не встановлено, за результатами експертизи у справі чіткої відповіді на поставлені запитання не отримано, зазначено про вину всіх водіїв ДТП, окрім цього, одночасне встановлення вини особи та закриття провадження у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності не допускається.
Вказав, що висновків про те, що дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності об'єктивно була спроможна виявити небезпеку для руху експертиза не містить, а матеріалами справи не встановлено чи мало місце перевищення швидкості водієм автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначив, що схема ДТП не містить інформації про наявність або відсутність гальмівного сліду водія ОСОБА_1 , що могло б свідчити про намагання відвернути наслідки спричинені внаслідок ДТП.
Звернув увагу суду на те, що оскільки на час розгляду справи суддею суду першої інстанції закінчився строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП, в межах якого може бути накладе адміністративне стягнення, тому провадження у справі підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. При цьому адвокат Дятлов Є.Ю. посилався на консультативний висновок Вищого адміністративного суду України.
Крім того, апелянт просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що такий строк було пропущено з поважних причин, так як постанова суду не вручена ОСОБА_1 та його захиснику, її оприлюднено в ЄДРСР лише 05.09.2022.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Дятлов Є.Ю. підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її з викладених підстав.
Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову судді суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану. Підтримав свої пояснення, надіслані до суду першої інстанції. Апеляційному суду пояснив суду, що закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП без визначення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності буде порушенням норм закону та утруднить вирішення питання щодо отримання потерпілою стороною страхового відшкодування.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, які з'явилися у судове засідання, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, як це передбачено статтею 245 КУпАП.
Положення статті 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
При перегляді справи судом апеляційної інстанції установлено, що водій ОСОБА_1 , 10.11.2020 о 18 год 30 хв на а/д М05 Київ - Одеса 68 км + 800м керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, завчасно не виявив перешкоду попереду, а саме транспортний засіб «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який стояв у смузі для розвороту, та в свою чергу здійснив зіткнення з цим стоячим автомобілем, внаслідок чого змінив напрямок руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався з правого боку. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3. б), 12.1, 12.3 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується поясненнями водія ОСОБА_3 , який зазначав про те, що автомобіль яким він керував стояв на смузі для розвороту та пропускав транспортні засоби, яки рухались у напрямку м. Києва і в цей час автомобіль «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення с його стоячим автомобілем.
Ту обставину, що автомобіль «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , стояв на дорозі у смузі для розвороту підтвердив у судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_2 . Аналогічні пояснення він давав і працівникам поліції у день вчинення ДТП 10.11.2020 (а.с.4).
У своїх поясненнях від 10.11.2020 року (а.с. 5) ОСОБА_1 не зазначав про те, що автомобіль «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 здійснював рух, він зазначав, що перед ним виникла перешкода у вигляді автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 з включеним лівим поворотом.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення зі стоячим на розворот автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Так згідно висновку експерта № 9922/21-52/12114/22-52 від 26.05.2022 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, за результатами якої вказано, що дії водія автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 2.3. б) і 12.1 ПДР України в даній дорожній ситуації та з технічної точки зору водій автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3. б), 12.1, 12.3 ПДР України мали місце, оскільки фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються висновком експерта та не суперечать поясненням водіїв, та узгоджуються із матеріалами справи. Підстав, які б давали можливість вважати, що ці докази є сумнівними та неправдивими у суду відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Не погоджуючись із висновками експерта ОСОБА_1 не заявляв суду вимог щодо призначення повторної експертизи та не надав у розпорядження суду будь - яких інших висновків експертного дослідження на підтвердження своєї невинуватості у вчиненні даної ДТП.
За встановлених фактичних обставин справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах та поясненнях, які містяться в матеріалах справи, які були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП стягнення, по справам про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення 10.11.2020, то за правилами п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягало закриттю, оскільки минули встановлені законом строки притягнення особи до адміністративної відповідальності на час ухвалення судового рішення.
Отже висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами у справі. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження по справі, оскільки на момент розгляду справи в суді сплинув тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 цього Кодексу.
На противагу доводів апеляційної скарги про те, що суд помилково дійшов висновку, що у разі закриття провадження у справі слід обов'язково встановлювати вину особи, апеляційний суд зазначає, що закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підлягає під ознаками адміністративного правопорушення, оскільки для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі у зв'язку зі спливом цього строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того статтею 38 КУпАП передбачені не строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, а строки накладення адміністративного стягнення.
Дійсно статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності обставин, передбачених цією статтею, у тому числі, і у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Чинними нормами КУпАП не визначено чи підлягає встановленню вина особи, щодо якої закривається справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Разом з цим у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Відповідно до п. 5 листа ВССУ від 22 травня 2017 року, якщо на момент розгляду справи в суді закінчився строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі. Тобто, пріоритет повинен мати п. 1 ч. 1 ст. 247, а не пункт 7 частини першої вказаної адміністративно-правової норми.
Справа про адміністративне правопорушення може бути закрита у зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення лише щодо особи, визнаної судом винуватою у його вчиненні. Відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП і закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених у ст. 38 КУпАП, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є окремими підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Це означає, що в кожному конкретному випадку суд повинен спочатку вирішити питання про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і лише після цього вирішити питання про накладення адміністративного стягнення.
Із наведеного вбачається, що закриття справи у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи в суді строку накладення адміністративного стягнення передбачає встановлення винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Посилання адвоката Дятлова Є.Ю. на консультативний висновок Вищого адміністративного суду України, а саме, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки даний висновок зроблений для справ, які підсудні адміністративним судам України.
Щодо доводів скаржника про те, що саме зазначення в резолютивній частині постанови судді суду першої інстанції про визнання його винним за ст. 124 КУпАП свідчить про притягнення його до адміністративної відповідальності, хоча адміністративні санкції на нього не накладались, то ці доводи не можуть бути підставою для скасування або зміни постанови суду першої інстанції, оскільки резолютивна частина судом викладена відповідно до наведених вище вимог закону.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
За змістом статті 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП, зокрема, передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, що є реабілітуючою підставою для закриття провадження.
Закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.
Водночас зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Із матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнавав, вказував на дотримання ним правил дорожнього руху та винуватість у ДТП інших учасників дорожнього руху, а тому суддя суду першої інстанції під час розгляду справи зобов'язаний був встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди та перевірити наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність - це реалізація адміністративно-правових санкцій, застосування адміністративних стягнень. Оскільки до ОСОБА_1 у зв'язку із закриттям адміністративного провадження не застосовувались адміністративно-правові санкції за вчинене правопорушення, він не вважається таким, що притягнутий до адміністративної відповідальності. Разом із тим, обставини, які встановлені судом при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , можуть бути використані в інших судових провадженнях при з'ясуванні питань чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою, а також при вирішенні питання щодо отримання потерпілими страхового відшкодування для відновлення автомобілів, які було пошкоджено внаслідок ДТП, що мала місце 10.11.2020 з вини водія ОСОБА_1 .
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів поданої адвокатом Дятловим Є.Ю. апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції було повно, всебічно і об'єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, надано цим обставинам належну правову оцінку та вірно визначено наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 38 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, висновків судді вони не спростовують.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та виключення з резолютивної частини постанови висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Дятлову Євгену Юрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Дятлова Євгена Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач