25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №380/7267/21
адміністративне провадження №К/990/28636/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №380/7267/21 за позовом Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТзОВ Науково-Виробниче об'єднання «ОБЛСІЛЬКОМУНГОСП», ФОП ОСОБА_1 , ДП ПРАТ «НАК «НАДРА УКРАЇНИ» «Український Геологічний Науково-Виробничий Центр» про визнання протиправною та скасування вимоги,
Управління екології та природніх ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача, викладені у листі від 16 квітня 2021 року №131306-14/2781-2021 «Щодо усунення порушень законодавства».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
14 жовтня 2022 року позивач вчетверте засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Аналіз матеріалів та зміст касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначав пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України та вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Так, за змістом указаної норми підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.
За відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 328 КАС України, суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави, передбаченої 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині недослідження доказів.
При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу, що в попередніх ухвалах Верховного Суду від 21 липня 2022 року, від 18 серпня 2022 року та від 26 вересня 2022 року про повернення касаційних скарг скаржнику надавалися вичерпні роз'яснення щодо зазначення підстав касаційного оскарження та умов за яких подається касаційна скарга на підставі визначених частиною четвертою статті 328 КАС України пунктів.
Однак при поданні цієї касаційної скарги скаржником не взято до уваги роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
У цьому контексті принагідно зауважити, що частина друга статті 44 та частина перша статті 45 КАС України покладають на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Особа мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Отже, касаційну скаргу у цій частині необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, шляхом надання до суду касаційної інстанції нової касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень із урахуванням роз'яснень, які надані Верховним Судом.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції розглянута у відкритому судовому засіданні 01 червня 2022 року. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 02 червня 2022 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 04 липня 2022 року, а цю касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 14 жовтня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах тридцятиденного строку, проте ухвалами Верховного Суду від 21 липня 2022 року, від 18 серпня 2022 року та від 26 вересня 2022 року касаційні скарги були повернуті скаржнику.
Враховуючи, що повернення касаційної скарги дає право на повторне звернення до суду з касаційною скаргою та те, що касаційні скарги були подані повторно на 15 день з моменту одержання ухвал про повернення касаційних скарг та з врахуванням, обставин вказаних в ухвалі Верховного Суду від 26 вересня 2022 року, скаржник просить поновити пропущений строк на подання касаційної скарги.
Розглянувши подане клопотання, Суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення скаржнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: 1) нової касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень із урахуванням роз'яснень, які надані Верховним Судом; 2) заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Керуючись статтями 248, 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску Управлінням екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №380/7267/21.
Касаційну скаргу Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №380/7267/21 за позовом Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТзОВ Науково-Виробниче об'єднання «ОБЛСІЛЬКОМУНГОСП», ФОП ОСОБА_1 , ДП ПРАТ «НАК «НАДРА УКРАЇНИ» «Український Геологічний Науково-Виробничий Центр» про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко