про повернення касаційної скарги
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №160/8219/21
провадження № К/990/24050/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/8219/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національно гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національно гвардії України, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача - рішення про відмову комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01.01.2014 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без установлення інвалідності за встановлені 25% втрати професійної працездатності на підставі поданих документів;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 26.10.2020 відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 в розмірі 36 785,00 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2021, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України; - подати належні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Вимоги зазначеної ухвали скаржник виконав частково, навівши лише обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Однак, в частині подання належних доказів для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, вимоги ухвали від 19.09.2022 позивачем не виконано.
Суд зауважує, що в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, колегією суддів було зазначено, що копія скріншоту із сайту «Укрпошти» щодо відстеження відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором 4900096588629 без надання поштового конверту з відтиском календарного штемпеля установи поштового зв'язку, не може безпосередньо свідчити про надіслання скаржнику за цим ідентифікатором саме постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022, а не будь-якого іншого відправлення. Однак, на виконання вимог ухвали від 19.09.2022 позивач жодних додаткових доказів для підтвердження поважності причин пропуску строку не додав.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Своєю чергою правило частини шостої статті 332 КАС України встановлює, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України, учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Керуючись положеннями статей 169, 248, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/8219/21 - повернути скаржнику.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає заявникові реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб