25 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/15211/21 пров. № А/857/10470/22
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Зозулі Д.П., повне судове рішення складено 24.03.2022) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо неправильного нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018, із встановленням базового місяця грудень 2015 року; зобов'язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу через військову частину НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів) та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він перебував на військовій службі на посаді начальника штабу першого заступника командира другого батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_3 та був звільнений із військової служби і виключений із списків особового складу частини. В період до 22.10.2019 позивач перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , яка на даний час проводить нарахування і виплату грошового забезпечення через підпорядковану військову частину НОМЕР_1 . Вважає протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошових доходів у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із встановленням базового місяця - січня 2008 року, оскільки індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Просив позов задоволити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо неправильного нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, із встановленням базового місяця грудень 2015 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 через військову частину НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
Рішення суду першої інстанції оскаржили Військова частиниа НОМЕР_1 та Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ). Вважають, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах. Просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі на посаді начальника штабу першого заступника командира другого батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15.09.2020 №195 позивач був звільнений із військової служби і виключений із списків особового складу частини.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі 460/9029/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання зазначеного рішення відповідач повідомив позивача, що було здійснено нарахування та виплачено індексацію грошових доходів в повному обсязі за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з врахуванням грудня 2015 року як базового. Враховуючи вище викладене, військовою частиною НОМЕР_2 здійснено нарахування та виплату ОСОБА_2 індексації грошових доходів за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в повному обсязі. Законних підстав для перерахунку індексації з встановленням базового місяця - січень 2008 року, немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до положень ч. 1 ст.1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно абз.2 ч.3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII (Далі Закон № 1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону № 1282-XII).
Згідно ст. 6 Закону № 1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078) визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 5 Порядку № 1078 (станом на 01.01.2014) визначалося, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
01.12.2015 Порядок № 1078 застосовується у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.
Згідно пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції від 15.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відтак, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Разом з тим, базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації грошового забезпечення слід вважати саме місяць підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок зростання його постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) та якщо сума підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку №1078, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі ж порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться грошове забезпечення в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, - не відбувалося.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
З січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпеченні у згаданий період.
При нарахуванні індексації грошового забезпечення відповідачем для позивача встановлено базовий місяць - грудень 2015 року, що підтверджується відповіддю військової частини НОМЕР_2 від 07.10.2021 № 501/25/975, розрахунково-платіжною відомістю № 649 та Довідкою військової частини НОМЕР_1 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Проведений розрахунок індексації грошового забезпечення у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини, не відповідає фактичним обставинам справи.
Тому, правильною є позиція ОСОБА_1 щодо січня місяця 2008 року як базового місяця для нарахування індексації. Отже, дії відповідачів щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період, у зв'язку із незастосуванням січня 2008 року як базового, є протиправними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Разом з тим, апелянтом Оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) при поданні апеляційної скарги не було сплачено судового збору в сумі 1362,00 грн., а тому колегія суддів вважає за доцільне стягнути дану суму в користь держави.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 року у справі №460/15211/21 - без змін.
Стягнути з Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) кошти в сумі 1362,00 грн. яка підлягали сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 року за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська