Справа № 620/7444/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
24 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 28.10.2020 № ФЧ46697, що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними на 05.03.2019, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, з обмеженням максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.04.2019 нарахування і виплату позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 28.10.2020 № ФЧ46697 , що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними на 05.03.2019, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу, за рахунок виплати з 01.04.2019 по 31.12.2019 в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з 01.04.2019 по 31.12.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром, при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки від 28.10.2020 № ФЧ46697 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 по 31.12.2019, за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що під час перерахунку позивачу пенсії, її основний розмір був обчислений у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII. Крім того, вказано, що відповідно частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з травня 1997 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі № 620/4611/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 01.01.2018 основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі № 620/6418/20, яке набрало законної сили, (позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку розміру раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 № ФЧ46697. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2020 № ФЧ46697, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно перерахунку пенсії по пенсійній справі № ФЧ46697-Міноборони, на виконання рішення суду, відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, розмір якої склав 70% грошового забезпечення - 21691,88 грн, з урахуванням обмежень - 17690,00 грн.
На звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 26.05.2021 № 7318-7301/Н-02/8-2500/21 повідомило, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі № 620/6418/20 було проведено перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 28.10.2020 № ФЧ46697 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, вказано, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі № 620/6418/20 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області проводити перерахунок пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Також повідомлено, що Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" з 01.05.2014 внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, відповідачем зазначено, що Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, було внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якими максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виготовлення та не надання відповідної довідки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції виходив з того, що після набрання законної сили 05.03.2019 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, а у позивача виникло право на отримання пенсії в більшому розмірі. Крім того, враховано, що частиною другою статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що свідчить про правомірність вимог позивача.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В дану статтю Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VІІ) також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Тобто, відповідно до Закону № 1166-VІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, суд зазначає, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначеної, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Так, стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Процедура призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Таким чином, застосування відповідачем статті 13 Закону № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.
Крім того, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі № 620/4611/20 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Суд першої інстанції доречно зауважив, що згаданим рішенням суду вказано на неправомірність зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час її перерахунку. Однак висновки суду відповідачем залишено поза увагою, та під час перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки повторно всупереч закону зменшено відсоткове значення розміру пенсії.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, факти, встановлені вищенаведеним судовим рішенням, не потребують доказуванню.
Зазначене свідчить про неправомірність дій відповідача щодо зміни позивачу розміру пенсії з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019.
В частині, яка стосується позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, то Верховний Суд в постанові від 21.11.2019 у справі № 295/2039/17 сформулював правовий висновок такого змісту:
"Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України № 2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня дія частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Поряд з цим, відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня дія частини сьомої статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17.
Таким чином, з 20.12.2016 та протягом 2017 року обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним".
Крім того, передбачені статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.
Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
За встановленими обставинами, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з травня 1997 року та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому обмеження, передбачені вказаною нормою Закону № 3668-VI, не поширюються на позивача, оскільки пенсія йому призначена до набрання ним чинності.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений також у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 620/1285/19.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій, вчинених відповідачем щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 01.04.2019 по 31.12.2019 - 75% суми підвищення пенсії; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з 01.04.2019 по 31.12.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, то пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Пунктами 4, 7 Постанови № 103 постановлено, що у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Також постановлено уповноваженим органам, у тому числі Міністерству оборони, після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Отже, набрання чинності 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (пункт 2 Порядку № 45).
Згідно пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Приписами частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, втратили чинність саме з 05.03.2019.
Тобто, у 2018 та до 05.03.2019 Постанова № 103 була діючою та такою, що підлягала обов'язковому застосуванню в межах даних правовідносин, оскільки встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, є обов'язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі, який є учасником цих відносин та на якого розповсюджується дія цього нормативно-правового акту, та є обов'язком для виконання.
Діяти у інший спосіб, ніж це встановлено на законодавчому рівні для відповідача, останній не мав права. Разом з тим, враховуючи, що пункт 2 Постанови № 103 втратив чинність з 05.03.2019 (з дня набрання рішенням суду у справі № 826/3858/18 законної сили), тому і обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, саме з 05.03.2019.
При цьому, в подальшому Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04.09.2019.
Згідно даної постанови установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Однак, після набрання законної сили 05.03.2019 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, а у позивача виникло право на отримання пенсії в більшому розмірі.
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка встановлює її зворотну дію в часі, оскільки поширює свою дію на весь 2019 рік, звужує обсяг встановленого вище права позивача на виплату перерахованої йому пенсії в 100% розмірі, що в контексті ч. 2 ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, є недопустимо.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, який частково задовольняючи позовні вимоги вказав на наявність правових підстав для часткового задоволення позову, та визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 01.04.2019 по 31.12.2019 за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2019 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко