Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9117/22
18 жовтня 2022 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Україна» - директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Україна» - директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 29 серпня 2022 року у справі №758/7250/22 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000131 від 20.04.2022 року та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Август-Україна» (код ЄДРПОУ 32304169), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках:
НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,
НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,
НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ,
НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ,
НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ,
НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ,
НОМЕР_13 .
Вважає, що на час накладення арешту прокурором не було обгрунтовано, що грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках є речовими доказами.
Крім того, не має жодних підстав вважати, що кошти є предметом злочину та набуті злочинним шляхом.
Просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 29 серпня 2022 року у справі №758/7250/22 на грошові кошти ТОВ «Август-Україна» (код ЄДРПОУ 32304169), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках:
НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,
НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,
НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ,
НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ,
НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ,
НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ,
НОМЕР_13 .
В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав наведених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання як неогрунтованого.
Слідчий суддя, заслухавши думку представника власника майна та прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 29 серпня 2022 року у справі №758/7250/22 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000131 від 20.04.2022 року та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Август-Україна» (код ЄДРПОУ 32304169), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках:
НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,
НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,
НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ,
НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ,
НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ,
НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ,
НОМЕР_13 .
Як встановлено з матеріалів клопотання, арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52).
З викладеного вище слідчий суддя робить висновок, що заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними до мети їх застосування.
Доводи заявника в частині необґрунтованого та незаконного накладення арешту не знайшли свого об'єктивного підтвердження в матеріалах справи, а також під час судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення за фактом якого здійснюється досудове розслідування, а також факт не доведення необґрунтованості застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, як і ненадання доказів того, що відпала потреба у вказаному арешті, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим.
Також слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173,174, 303, КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Україна» - директора ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя
Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1