Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 жовтня 2022 року Справа №200/3995/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шинкарьової Ірини Віліївни по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправної, зобов'язання вчинення певних дій ,-
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі відповідач) та просить суд:
звільнити позивача від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у видаленні з Єдиного реєстру приватних виконавців України інформації про місце розташування офісу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1: 87545, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Перемоги, 103, приміщення 101;
зобов'язати відповідача видалити інформацію з Єдиного реєстру приватних виконавців України про місце розташування офісу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1: 87545, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Перемоги, 103, приміщення 101;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у внесенні до Єдиного реєстру приватних виконавців України адреси фактичного місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати відповідача внести до Єдиного реєстру приватних виконавців України адресу фактичного місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1: АДРЕСА_1 ;
стягнути з відповідача на користь приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) грн;
винести окрему ухвалу, яку направити до Служби Безпеки України стосовно розкриття інформації Міністерством юстиції України місця розташування офісу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території України та можливої причетності Міністра юстиції України до розвідки Російської Федерації.
Ухвалою суду від 09.08.2022 відкрито провадження у справі №200/3995/22 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Також повідомлено, що у зв'язку з відсутністю можливості проводити судове засідання за участю сторін (їх представників) через існування загрози життю та здоров'ю учасників справи та працівників суду внаслідок широкомасштабної військової агресії Російської Федерації запропоновано сторонам у разі відсутності заперечень подати заяви про розгляд справи без їх участі в письмовому провадженні. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою.
Від представника відповідача у справі заява про можливість розгляду справи без участі його представника в письмовому провадженні до суду не надходила, у відзиві на позов відповідач просив розглядати заяву за участі його представника, у зв'язку с чим, суд ухвалою від 17.10.2022 призначено підготовче судове засідання на 15.11.2022 о 12 годині 30 хвилин в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4. Явка учасників справи (їх представників) в судове засідання не є обов'язковою.
20.10.2022 до суду надійшла заява позивача про відвід судді на підставі ч. 4 ч.1 ст. 36 КАС України, вмотивована тим, що суддя не може брати участь у справі через сумніви заявника у об'єктивності та неупередженості судді. Зазначено, що у позивача виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді у зв'язку з невиправданим порушенням процесуальних строків проведення підготовчого судового засідання та розгляду позовної заяви. Вважає, що суд діє в інтересах відповідача та не тільки не зважає на численні клопотання позивача про прискорення розгляду справи, але й порушує процесуальні строки.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шинкарьової І. В. у справі № 200/3995/22 визнано необґрунтованою.
Передано адміністративну справу № 200/3995/22 для вирішення питання про відвід судді відповідно до положень статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2022 року справа № 200/3995/22 передана на розгляд судді Криловій М.М. для вирішення питання щодо відводу судді Шинкарьової І.В. за заявою позивача.
За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України розгляд заяви здійснюється суддею в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначений вичерпний перелік підстав для відводу судді: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу з підстав недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.
Положеннями частини 1 статті 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Положеннями частини 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши викладені у заяві про відвід судді доводи, суд дійшов висновку, що фактично заявник висловлює незгоду з процесуальними діями судді, щодо розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, в силу вищенаведеної норми непогодження позивача з процесуальним рішенням, прийнятим судом у справі, не є підставою для відводу судді та не свідчить про його необ'єктивність або упередженість під час розгляду адміністративної справи.
Також, наведені в заяві обставини викликають у заявника сумніви у неупередженості та об'єктивності судді у справі № 200/3995/22.
При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, або неналежному розгляді заяви, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02), у пунктах 43 та 50 яких відповідно зазначено, що особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що обставини, на які посилається відповідач, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід судді Шинкарьової І.В.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шинкарьової Ірини Віліївни по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправної, зобов'язання вчинення певних дій- відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.М. Крилова