Рішення від 14.10.2022 по справі 902/368/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2022 р. Cправа № 902/368/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейкіної М.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Мозюри Олександра Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, 21018, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42964094

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова,

21018, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 56, ідентифікаційний код юридичної особи 02010669

про зобов'язання провести перерахунок розміру орендної плати

за участю представників:

від позивача - адвокат Чернілевська Р.В., згідно ордеру;

від відповідача - Лисенко Н.Г., у порядку самопредставництва;

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 24.05.2022 року надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мозюри Олександра Володимировича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про зобов'язання провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14.05.2021 по дату закінчення карантину з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 30.05.2022 суд постановив позовну заяву б/н від 18.05.2022 (вх.№370/22 від 24.05.2022) залишити без руху та встановив позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

14.06.2022 на адресу суду від представника Фізичної особи-підприємця Мозюри Олександра Володимировича надійшла заява про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2022 року та заява № б/н від 10.06.2022 (вхідний №01-34/4730/22 від 14.06.2022) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова.

Ухвалою суду від 20.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/368/22 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, підготовче засідання у справі призначено на 14.07.2022 року.

13.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхідний № 01-34/5729/22 від 13.07.2022) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 14.07.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/368/22 на 28.07.2022 року об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

26.07.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання №б/н від 26.07.2022 (вх. № 01-34/6078/22 від 26.07.2022) про долучення доказів до матеріалів справи з додатками.

27.07.2022 до суду від представника третьої особи надійшов лист № б/н від 27.07.2022 (№ 01-34/6114/22 від 27.07.2022), у додатку до якого додано копії рахунків на оплату орендної плати з травня 2021 по червень 2022.

28.07.2022 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 28.07.2022 (вх. № 01-34/6145/22 від 28.07.2022) про долучення доказів з додатками.

На визначену судом дату у судове засідання з'явились представники всіх учасників справи.

Представниками учасників справи у судовому засіданні зазначено про подання доказів на виконання вимог суду.

У судовому засіданні 28.07.2022 року судом залучено до матеріалів справи клопотання представника відповідача № б/н від 26.07.2022, супровідний лист з доказами представника третьої особи № б/н від 27.07.2022 та заяву представника позивача № б/н від 28.07.2022 про долучення доказів із додатками.

Також у судовому засіданні 28.07.2022 представником позивача заявлено клопотання про продовження строку для подання письмових доказів, а саме договорів страхування об'єкта оренди, які діяли та були укладені у період з 14.05.2021 року.

Представники відповідача та третьої особи щодо продовження строку для подання позивачем доказів не заперечили.

У судовому засіданні 28.07.2022 року суд постановив ухвалу про задоволення заяви представника позивача щодо продовження строку для подання доказів до 04.08.2022, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 28.07.2022 закрито підготовче провадження у справі № 902/368/22, призначено справу № 902/368/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 18.08.2022 о 14:30 год.

09.08.2022 від представника позивача на виконання вимог суду надійшло клопотання № б/н від 04.08.2022 (вх. № 01-34/6508/22 від 09.08.2022) про долучення письмових доказів з додатками.

16.08.2022 від представника третьої особи надійшов лист № б/н від 16.08.2022 (вх. № 01-34/6759/22 від 16.08.2022) у додатку до якого зокрема долучено заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.

16.08.2022 від відповідача надійшло клопотання № 10-4/1706 від 16.08.2022 (вх. № 01-34/6782/22 від 16.08.2022) у якому останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з відпусткою представника відповідача, відсутністю іншого представника та необхідністю додаткового ознайомлення з матеріалами справи.

На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача, третьої особи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені у судовому засіданні 28.07.2022 під розпис та ухвалою суду від 28.07.2022 року, яка була надіслана учасникам справи на повідомлені суду електронні адреси учасників справи.

Суд оголосив документи по справі, які надійшли до суду від учасників справи та з'ясував думку представника позивача щодо клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Представник позивача не заперечила щодо відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.08.2022 року в межах розгляду справи по суті суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відкладення розгляду справи по суті до 06.09.2022 року о 14:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Про дату час та місце судового засідання учасники справи повідомлені ухвалою суду від 18.08.2022.

У судовому засіданні 06.09.2022 року в межах розгляду справи по суті суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/368/22 по суті до 23.09.2022 на 10:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 23.09.2022 року суд задовольнив клопотання представника позивача та представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні для надання додаткових письмових пояснень у зв'язку із виявленням розбіжностей при дослідженні доказів, та клопотання про повернення до стадії дослідження доказів, постановив ухвали про повернення до стадії дослідження доказів та встановлення обставин справи, оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/368/22 по суті до 14.10.2022 о 12:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з'явились представники позивача та відповідача. Третя особа у судове засідання не з'явилась.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про підтримання позову в частині позовних вимог № б/н від 13.10.2022 та просив суд прийняти вказану заяву з додатками, ухвалити рішення, яким зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди від 14.06.2011 року №1010-НМ за період із 14 травня 2021 року по 23 лютого 2022 року з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

Представник відповідача проти прийняття та долучення заяви про підтримання позову в частині позовних вимог з додатками до матеріалів справи не заперечив.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 14.10.2022 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець Мозюра Олександр Володимирович (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі-відповідач) про зобов'язання провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14.05.2021 по дату закінчення карантину з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

На обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що є орендарем нерухомого майна на підставі договору оренди нерухомого майна№1010-НМ, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова від 14.06.2011 року. Відповідно до пункту 1.2 договору майно передано в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Додатковими угодами № 1 від 08.05.2014, № 2 від 29.06.2017, № 3 від 16.05.2018 строк дії договору оренди було продовжено до 15.03.2021 року.

Згідно положень Постанови КМУ № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" у 2020 році позивачу нараховувалась орендна плата у розмірі 50 відсотків від суми передбаченої договором орендної плати.

Відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 3 жовтня 2019 року №157-ІХ позивач звернувся до відповідача із заявою щодо наміру продовжити договір оренди, подав заяву та взяв участь в оголошеному відповідачем аукціоні з продовження строку дії договору, за результатами проведення якого його визнано переможцем.

14.05.2021 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області, фізичною особою-пiдприємцем Мозюрою Олександром Володимировичем та Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова шляхом викладення його у новій редакції.

Після укладення додаткової угоди № 4 про внесення змін до договору оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ позивач з огляду на продовження дії карантинних обмежень продовжував сплачувати орендну плату з розрахунку 50% від розміру нарахованої орендної плати.

Позивач зазначає, що у березні 2022 року отримав від відповідача лист про відміну встановленого на період карантину 50-відсоткового нарахування орендної плати. У цьому листі відповідач повідомив позивача про скасування з 14.05.2021 року тимчасового 50-відсоткового нарахування орендної плати, встановленої на час дії карантину орендарю ФОП Мозюрі Олександру Володимировичу за договором оренди від 14.06.2011 року №1010-НМ державного нерухомого майна, продовженого за результатами проведення аукціону, оскільки пунктом 7.1 Умов договору визначено, що орендоване майно може бути використане за будь - яким цільовим призначенням.

Позивач вважає безпідставним скасування відповідачем щодо нього 50-відсоткового нарахування орендної плати, встановленого на час дії карантину, оскільки нарахування орендної плати у розмірі 50 % пов'язано з фактичним використанням орендованого майна, а не з дозволеним. Тому навіть зазначення у договорі, що майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням, не є підставою для скасування пільгового нарахування орендної плати.

Позивач зазначає, що з моменту укладення договору оренди так і після його продовження на підставі укладеної додаткової угоди № 4 вид діяльності позивача не змінився і майно, що є предметом оренди постійно та безперервно використовується з метою розміщення їдальні, що підтверджується видами діяльності фізичної особи-підприємця, зазначеними у витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом платника єдиного податку із зазначенням видів господарської діяльності, копіями трудових договорів (згідно яких на роботу прийнято двох кухарів, офіціанта та директора), податковою звітністю (зазначено код виду економічної діяльності - 56.10), відомостями про нарахування заробітної плати застрахованим особам (зазначені особи співпадають з тими, що зазначені у трудових договорах), договорами страхування орендованого майна, тощо.

Позивач вважає, що право на нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 постанови КМУ № 611 виникає автоматично, в силу прямої норми закону та не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір.

Позивач стверджує, що відміна відповідачем щодо нього 50-відсоткового нарахування орендної плати, встановленої на час дії карантину порушує його права та законні інтереси, оскільки позивачу нарахована заборгованість, яка може бути підставою для розірвання договору в судовому порядку та унеможливить у подальшому звернення позивача із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості, згідно з вимогами пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна».

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування своїх заперечень щодо позову відповідач зазначив, що положеннями абзацу 2 пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 483 від 03.06.2020 передбачено, що не можуть бути використані за будь яким цільовим призначенням такі об'єкти оренди як майно закладів охорони здоров'я, освіти, але абзацом 10 пункту 29 Порядку роз'яснено, що обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров'я, освіти не поширюються на оренду будівель, споруд/і окремих приміщень та їхніх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об'єктів протягом трьох років (для об'єктів площею менш як 500 кв. метрів). Тобто таке майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням як виключення, передбачене абзацом 10 пункту 29 Порядку. На підставі цього Регіональним відділенням було оголошено аукціон з правом використання майна за будь-яким цільовим призначенням.

Відповідач зазначає, що оскільки у договорі оренди, продовженому за результатами проведення аукціону, визначено, що орендоване майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % відповідно до Постанови № 611 до орендаря не застосовуються.

У зв'язку з цим, Регіональне відділення направило лист з додатком (листом - роз'ясненням від Фонду державного майна України) орендарю ФОП Мозюрі Олександру Володимировичу про відміну встановленого на період карантину тимчасового 50-відсоткового нарахування орендної плати, за договором оренди від 14.06.2011 № 1010-ПМ, продовженим за результатами проведення аукціону, оскільки згідно з умовами аукціону на продовження договору та пунктом 7.1 Умов договору визначено, що орендоване майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом на надання письмових пояснень щодо позову не скористалася, надала докази щодо виставлених рахунків по сплаті орендної плати за спірний період та у усних поясненнях щодо позовних вимог поклалася на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.06.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Мозюрою Олександром Володимировичем (далі - орендар) було укладено договір №1010-НМ оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М. 1. Пирогова (далі - договір) (т.1 арк спр. 14-11).

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом оренди є нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (№6, №№8-23, №№26-38 та частину №24 (1,0 кв.м.), загальною площею 301,6 кв.м. за адресою: 21100, вул. 40-річчя Перемоги, 58а на 1-му поверсі у двоповерховій прибудові до 9-поверхового гуртожитку літ. "А", що перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова і є державною власністю.

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Положеннями пункту 2.1. договору сторони передбачили, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно пункту 3.1 договору орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить за пропозицією орендаря без ПДВ за базовий місяць розрахунку (травень 2011 року) - 6 556,24 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його перерахунок до державного бюджету здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.5. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету (казначейства) та балансоутримувачу - Вінницькому національному медичному університету ім. М. І. Пирогова у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа, відповідно до пропорцій розподілу, у встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно пункту 10.1 договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, та діє з 14 червня 2011 року по 14 травня 2014 року включно.

Відповідно до умов договору 14.06.2011 року між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем - Вінницьким національним медичним університетом підписано Акт приймання-передавання державного нерухомого майна у користування орендарю (т.1 арк. спр. 18).

08.05.2014 року сторонами договору укладено додаткову угоду № 1, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 10.1. договору та дію договору оренди продовжено до 14 квітня 2017 року включно. На підставі зазначеної угоди було змінено розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди та встановлено її на рівні 7104,90 гривень (т.1 арк. спр. 19-20).

29.06.2017 року сторонами договору укладено додаткову угоду № 2, якою дію договору оренди продовжено до 14 квітня 2018 року включно. На підставі зазначеної угоди також змінено розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди та встановлено її на рівні 12 936,95грн (т.1 арк. спр. 21-22).

16.05.2018 року сторонами договору укладено додаткову угоду № 3 до договору умова якої дію договору оренди продовжено до 14 березня 2021 року включно. Умовами цієї додаткової угоди сторони також погодили внести зміни до пункту 5.8 договору, згідно яких орендар зобов'язався постійно поновлювати договори страхування з урахуванням останньої оцінки орендованого майна таким чином, щоб протягом дії договору оренди орендоване майно постійно було застрахованим. При укладенні нових договорів страхування, протягом трьох робочих днів, надавати орендодавцю та балансоутримувачу копії цих договорів та копії документів, що підтверджують їх оплату (т.1 арк. спр. 23).

Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 364 від 11.04.2019 року шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Вінниця. https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/4708.html

Згідно пункту 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18 квітня 2019 року № 389 регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Листом від 16.04.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання пільги по сплаті орендної плати за договором оренди від 14.06.2011 року № 1010 - НМ у зв'язку із веденням карантину, щодо запобігання поширенню вірусної інфекції коронавірусу COVID-19 з 17.03.2020 року до офіційного закінчення карантину в Україні (т.1 арк. спр.145).

Листом від 13.11.2020 року № 18-3/3146 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях повідомило позивача та Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова про тимчасове 50-відсоткове нарахування орендної плати, у якому зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - Постанова 611) впроваджується тимчасове, на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-І9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, 50-відсоткове нарахування орендної плати для орендарів, за переліком згідно з додатком 2 до Постанови 611 та відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.09.2020 № 973 прийнято рішення про 50-відсоткове нарахування орендної плати орендарям нерухомого державного майна у період дії карантину з 12.03.2020 по 31.08.2020 за поданими ними заявами, мета використання орендованого майна яких відноситься до додатку 2 Постанови 611 (т.1 арк. спр. 143-144).

Під час розгляду справи представники позивача та відповідача визнали, що на підставі вказаного листа позивачу нараховувалась орендна плата у розмірі 50 відсотків від суми передбаченої договором орендної плати.

03.10.2019 року прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ.

Пунктом 1 Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

31.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження на п'ять років строку дії договору оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ (т.1 арк. спр. 188).

Листом від 16.02.2021 року № 18/343 балансоутримувач - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова надав відповідачу інформацію щодо передачі в оренду частини нежитлового приміщення, яке перебуває на балансі університету та використовується ФОП Мозюрою О.В. для розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.(т 1. арк. справи 190).

Судом встановлено, що Міністерство охорони здоров'я України листом від 26.02.2021 року, адресованим Вінницькому національному медичному університету ім. М.І. Пирогова погодило продовження терміну дії договору оренди № 1010 - НМ від 14.06.2011 року строком на 5 років зважаючи на відповідний намір балансоутримувача та орендаря ФОП Мозюри О.В., мета використання - розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (т.1. арк. справи 164).

01.03.2021 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях видано наказ № 249 про оголошення аукціону на продовження договору оренди № 1010 - НМ від 14.06.2011 року (т.1. арк. справи 162).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 24.03.2021 року № 367 затверджено умови оренди для продовження за результатами проведення аукціону терміну дії договору оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ нерухомого майна (т.1. арк. справи 192).

На підставі вказаного наказу в електронній торговій системі оприлюднено оголошення про передачу в оренду нерухомого майна, щодо якого орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну дії на аукціоні з інформацією про об'єкт оренди, істотні умови договору оренди, інформацією про чинний договір оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ та орендаря майна, що є об'єктом аукціону та зазначенням, що чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди шляхом участі в аукціоні на продовження договору оренди (т.1 арк. спр. 24-29, 193-197).

31.03.2021 року позивачем подано заяву про участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-03-24-000085-1 щодо оренди державного та комунального майна на продовження терміну дії договору оренди державного нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень, загальною площею 304,3 кв.м, на 1-му поверсі у двоповерховій прибудові до 9-поверхового гуртожитку (літ.А), за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Данила Галицького, 58а (т.1 арк. спр. 198, 225).

Відповідно до протоколу проведення електронного аукцiону № UA-PS-2021-03-24-000085-1 від 16.04.2021 року, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області від 23.04.2021 № 564 переможцем електронного аукцiону визнано фiзичну особу-пiдприємця Мозюру Олександра Володимировича (т.1 арк. спр., 30, 161, 168).

14.05.2021 року відповідачем видано наказ № 676 про підписання із фізичною особою-пiдприємцем Мозюрою Олександром Володимировичем додаткової угоди про продовження за результатами проведення аукціону дії договору оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень, загальною площею 304,3 кв.м, на 1-му поверсі у двоповерховій прибудові до 9-поверхового гуртожитку (літ.А), за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Данила Галицького, 58а, що перебувають на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України строком на 5 років (т.1 арк. спр. 203).

Судом встановлено, що договір оренди в редакції додаткової угоди № 4 складається із двох частин:

Частина 1 - змінювані умови договору (далі - Умови);

Частина 2 - незмінювані умови договору.

Відповідно до пункту 4.1. Умов договору об'єктом оренди є нерухоме майно - житлові вбудовані приміщення (№1-№2, №4-№19, №22-№28 за даними БТІ), загальною площею 304,3 кв.м, на 1-му поверсі у двоповерховій прибудові до 9-поверхового гуртожитку (літ.А), за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Данила Галицького, 58а.

Згідно підпункту 5.1. пункту 5 Умов договору майно отримано в оренду за процедурою продовження за результатами проведення аукціону.

Відповідно до пункту 7.1. Умов договору майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням як виключення, передбачене абз. 10 п. 29 Порядку.

Пунктом 9.1. Умов договору визначено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону складає 30285,12 гривень без ПДВ (за лютий 2021 року).

Положеннями пункту 12.1. Умов договору передбачено, що цей договір діє до 14 березня 2026 року включно.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2. частини 2 договору орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4.1 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6.1 Умов. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7.1 Умов.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач протягом 2021 року, січня-лютого 2022 року отримував рахунки та сплачував орендну плату із розрахунку 50 % від розміру орендної плати, визначеного договором (т.1 арк. спр. 205-215).

Судом встановлено, що після укладення додаткової угоди № 4 про внесення змін до договору оренди від 14.06.2011 року № 1011-НМ позивач з огляду на продовження дії карантинних обмежень продовжував сплачувати орендну плату з розрахунку 50% від розміру нарахованої орендної плати.

16.02.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях видано наказ № 309 про припинення з 14.05.2021 нарахування орендної плати у розмірі 50% від орендної плати за користування нерухомим державним майном по договору оренди від 14.06.2011 №1010-НМ, яке було встановлене орендарю ФОП Мозюрі О.В., згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.09.2020 № 973 (зі змінами, внесеними наказом від 01.12.2020 № 1275) (т.1 арк. спр. 141).

Листом від 16.02.2022 року №18-3/469 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях повідомило позивача та Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова про відміну встановленого на період карантину тимчасового 50-відсоткового нарахування орендної плати, у якому зазначило, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, як орендодавець повідомляє про скасування з 14.05.2021 тимчасового 50-відсоткового нарахування орендної плати, встановленого на час дії карантину, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» орендарю - ФОП Мозюрі Олександру Володимировичу, по договору оренди від 14.06.2011 № 1010-НМ державного нерухомого майна, продовженого за результатами проведення аукціону, оскільки, пунктом 7.1 Умов договору визначено, що орендоване майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням (т.1 арк. спр. 140).

На підставі вказаного листа позивачем отримано рахунок № 38 від 10 березня 2022 року про нарахування орендної плати за березень 2022 року, з якого вбачається, що позивачу донараховано орендну плату у розмірі 217 700,84 гривень у т.ч. ПДВ (т.1 арк. спр. 91, 216).

За квітень - червень 2022 року позивачем отримано рахунки № 52 від 10 квітня 2022 року, № 64 від 10.05.2022 року, № 74 від 10.06.2022, на підставі яких позивачу нараховано орендну плату у розмірі 100 % від розміру орендної плати визначеної договором оренди (т.1 арк. спр. 217-219).

Із матеріалів справи також вбачається, що згідно витягу із наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 19.04.2022 року № 91 позивача мобілізовано та з 19.04.2022 року зараховано до списків особового складу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (т.1 арк. спр. 62).

Не погодившись з рішенням відповідача щодо скасування 50-відсоткового нарахування орендної плати, встановленої на час дії карантину ФОП Мозюра Олександр Володимирович звернувся з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях з вимогою про зобов'язання провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14.05.2021 по дату закінчення карантину з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

14.10.2022 представником позивача подано до суду заяву № б/н від 13.10.2022 (вх. № 01-34/8645/22 від 14.10.2022) за змістом якої останній зазначає, що відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка набрала законної сили 01.06.2022 року на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна зокрема фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану.

Пунктом 16 Постанови № 634 від 27.05.2022 доручено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року.

Оскільки позивач зарахований на військову службу з 19.04.2022 року, відповідно до вказаної постанови щодо нього застосовується повне звільнення від орендної плати за діючим договором оренди, що підтверджується відповіддю відповідача на адвокатський запит від 13.10.2022 року, де вказано, що до позивача застосована 100% знижка па період воєнного стану (з 24.02.2022 року).

Також представником позивача у заяві зазначено, що відповідно до пункту 15 постанови № 634 від 27.05.2022 визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 р. № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину". Тобто, з 01.06.2022 року має місце припинення дії нормативного акту, на який позивач посилався у позовній заяві як на джерело права, що регулює спірні правовідносини.

Позивач зазначив, що у період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року питання щодо орендної плати регулювались одночасно двома нормативними актами, але оскільки нормативний документ, прийнятий пізніше покращує становище позивача і надає йому більше благо порівняно з попереднім, то позивач підтримує позов в частині, обмеживши строк вимоги по 23 лютого 2022 року.

З огляду на викладене представник позивача у заяві зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги частково та просив ухвалити рішення, яким зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди від 14.06.2011 року №1010-НМ за період із 14 травня 2021 року по 23 лютого 2022 року з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

На підтвердження викладеного до заяви додано копію листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 18-4/2226 від 13.10.2022 у якому вказано, що відповідно до підпункту 1 пункту Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27 травня 2022 року на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи-підприємці, які були призвані або прийняті па військову службу після оголошення воєнного стану.

Також у вказаному листі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях повідомлено про застосування на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27 травня 2022 року 100% знижки на період воєнного стану (з 24.02.2022) до орендаря, фізичної особи-підприємця Мозюри В.О., за договором №1010-НМ від 14.06.2011 без винесення окремого рішення (т.2 арк. спр.22-23).

Приймаючи до уваги, що вказану заяву подано представником позивача під час розгляду справи по суті та на цій стадії позивач позбавлений права змінювати предмет або підставу позову, збільшувати або зменшувати позовні вимоги, а також враховуючи, що у цій заяві викладені письмові пояснення позивача на виконання вимог протокольної ухвали суду щодо встановлених у матеріалах справи розбіжностей у розрахунку орендної плати за спірний період, суд з метою всебічного розгляду справи залучив вказану заяву та додані до неї докази, які не були подані до закінчення підготовчого провадження з поважних причин до матеріалів справи та враховує їх під час вирішення спору в межах первісно заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є вимога про зобов'язання провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14.05.2021 по дату закінчення карантину з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі-ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1, частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 4 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами спору укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, перебуває на балансі третьої особи - Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України.

За своєю правовою природою укладений cторонами договір є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», нормативно-правові акти, видані на його виконання, а також відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частини 6 статті 283 ГК України).

За договором найму (оренди) згідно статті 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частини 1, 4 статті 286 ГК України).

Положеннями частини 1, 2 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX передбачено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується:

Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності;

представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.

Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об'єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до положень частин 1, 2, 4 статті 17 «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у редакції постанови КМУ від 14.05.2020 № 377 (далі - постанова № 211), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, зокрема, заборонено до 22.05.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв'язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп'ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур'єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 11.05.2020 № 349, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236 (з урахуванням внесених змін) дію карантину було продовжено до 31 грудня 2022 року.

Згідно до частин 4, 6 статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 N 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин четвертої та шостої статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16 червня 2020 року N 692-ІХ, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 (із наступними змінами і доповненнями) і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов'язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб'єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

15.07.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - постанова № 611).

Положеннями пункту 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

- звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

- нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, здійснюється у розмірі:

· 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

· 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

У Додатку № 2 до цієї Постанови зазначено перелік орендарів для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків:

1. Орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення:

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи;

їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів;

комп'ютерних клубів та інтернет-кафе;

торговельних об'єктів з продажу промислових товарів (крім таких, що здійснюють роздрібну торгівлю засобами гігієни);

торговельних об'єктів з продажу непродовольчих товарів, що були у використанні;

проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні;

виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі;

готелів;

транспортних підприємств з перевезення пасажирів;

офісних приміщень (зокрема в аеропортах).

2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб'єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

3. Суб'єкти кінематографії, основною діяльністю яких є кіновиробництво або технічне забезпечення і обслуговування кіновиробництва, за умови, що вони внесені до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за договором оренди використовував орендоване нерухоме державне майно для розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Судом встановлено, що на підставі Постанови КМУ № 611 позивач здійснював оплату орендної плати у розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати.

Після укладення сторонами 14.05.2021 року додаткової угоди № 4 до договору оренди №1010-НМ від 14.06.2011 року, шляхом викладення договору у новій редакції позивач продовжував використовувати орендоване нерухоме майно для розміщення їдальні та здійснював оплату орендної плати у розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати за договором.

Суд вважає, що скасування відповідачем тимчасового 50-відсоткового нарахування орендної плати, встановленого на час дії карантину орендарю ФОП Мозюрі Олександру Володимировичу за договором оренди від 14.06.2011 року №1010-НМ державного нерухомого майна, продовженого за результатами проведення аукціону з огляду на те, що пунктом 7.1 Умов договору у новій редакції визначено, що орендоване майно може бути використане за будь - яким цільовим призначенням є безпідставним з огляду на таке.

Під час розгляду справи представник позивача пояснила, що протягом всього строку дії договору оренди з урахуванням його продовження на підставі додаткової угоди № 4 від 14.05.2021 року орендоване нерухоме майно використовувалося позивачем виключно для розміщення їдальні.

Представники відповідача та третьої особи щодо вказаної обставини не заперечували та у усних поясненнях під час розгляду справи визнали, що протягом всього строку дії договору оренди позивач використовує об'єкт оренди для розміщення їдальні.

Частиною 1 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 14.08.2008 року. Відповідно до відомостей ЄДР до основних видів діяльності позивача включено, зокрема, 55.30.2 - діяльність кафе, 55.55.0 - діяльність їдалень.

Використання орендованого майна для розміщення їдальні за спірний період підтверджується також договорами добровільного страхування майна № 201/002006 від 10.06.2020 року, № 201/002314 від 11.06.2021 року, № 201/002618 від 11.06.2022 року (т.1. арк. справи 252-265).

У пункті 5.2. вказаних договорів страхування майна зазначено призначення застрахованого майна - розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

На виконання вимог договору оренди, примірники укладеного договору страхування майна передавалися позивачем балансоутримувачу та орендодавцю майна, тому останні були обізнані про фактичне використання орендованого майна, у тому числі у періоді з 14.05.2021 року.

Судом також враховано, що Міністерство охорони здоров'я України листом від 26.02.2021 року погодило продовження терміну дії договору оренди № 1010 - НМ від 14.06.2011 року строком на 5 років зважаючи на відповідний намір балансоутримувача та орендаря ФОП Мозюри О.В. саме з метою використання - розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (т.1. арк. справи 164).

Таким чином, із доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що позивач протягом дії договору оренди, у тому числі із 14.05.2021 року використовував об'єкт оренди виключно для розміщення їдальні, доказів протилежного ні відповідачем, ні третьою особою суду не надано та вказаної обставини не спростовано.

Отже, позивач як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи, відповідно до додатку № 2 Постанови № 611, має право на нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати за договором.

Приписами пункту 2 Постанови КМУ № 611 зобов'язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї Постанови починаючи з дати встановлення карантину.

У постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 910/13397/20 викладено правовий висновок, що оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

З огляду на положення Постанови № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї Постанови, є державним регулюванням такої плати.

За договором оренди орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, яке зобов'язане забезпечити відповідне нарахування орендної плати на період карантину згідно з приписами Постанови № 611.

У Додатку № 2 до Постанови КМУ № 611 міститься застереження, що нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід'ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Інших застережень або виключень щодо переліку орендарів, зазначених у Додатку № 2, Постанова КМУ № 611 не містить.

Отже, право на зменшення орендної плати (або звільнення від її сплати) орендарі відповідної категорії отримують автоматично, за умови відповідності критеріям, прямо визначеним Постановою № 611.

Суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що нарахування орендної плати у розмірі 50 % пов'язано з фактичним використанням орендованого майна, а не з дозволеним. Тому навіть зазначення у договорі, що майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням, не є підставою для скасування щодо позивача пільгового нарахування орендної плати.

Таким чином, посилання відповідача на пункт 7.1. Умов договору оренди, яким передбачено, що орендоване майно може бути використане за будь - яким цільовим призначенням як на підставу для припинення нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати за договором, суд вважає безпідставним, оскільки норми Постанови КМУ № 611, у тому числі Додатку № 2 не визначають право на застосування передбачених нею положень в залежності від цілі (мети) використання об'єкта оренди, визначеного договором. Водночас підставою для застосування вимог Постанови № 611 є фактичне використання нерухомого державного майна для розміщення визначених у Додатку № 2 об'єктів, зокрема їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Відтак, починаючи з дати встановлення карантину нарахування позивачу орендної плати за договором оренди за користування спірним майном підлягає здійсненню у розмірі 50 % суми нарахованої згідно з умовами договору орендної плати.

Відповідний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 921/1/21.

Посилання відповідача на лист Фонду державного майна України від 12.03.2021 року № 10-16-5487 у якому зазначено, що якщо у договорі оренди, продовженого за результатами проведення аукціону, чітко зазначене цільове призначення орендованого майна, яке підпадає під норми Постанови № 611, то для такого орендаря за користування нерухомим державним майном повинні бути застосовані знижки відповідно до Постанови № 611, а якщо у договорі оренди, продовженого за результатами проведення аукціону, визначено, що орендоване майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням на розсуд Орендаря, то для такого орендаря знижки за користування нерухомим державним майном відповідно до Постанови № 611 не застосовуються є безпідставним, оскільки лист Фонду державного майна України носить інформаційно-роз'яснювальний характер та не є нормативно-правовим актом, який змінює порядок регулювання спірних правовідносин (т.1 арк.спр. 111, 142).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями статті 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, спосіб захисту насамперед повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

У зв'язку з цим суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Крім того, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Частиною 4 статті 14 ЦК України визначено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно пунктів 5. 6 частини 1 статті 16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення та примусове виконання обов'язку в натурі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з метою відновлення порушеного права позивача, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, оскільки відповідає змісту порушеного права та характеру його порушення, тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок розміру орендної плати у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеного пунктом 9.1. договору оренди є обгрунтованими.

У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14.05.2021 по дату закінчення карантину з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору.

27 травня 2022 року Кабінету Міністрів України прийнято Постанову № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Відповідно до пункту 15 цієї Постанови визнано такою, що втратила чинність, Постанову Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 р. № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".

Постанова КМУ № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» набула чинності 01.06.2022 року.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна зокрема фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану.

Судом встановлено, що позивач після оголошення воєнного стану є мобілізованим та з 19.04.2022 року зарахований на військову службу.

Як вбачається із листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 18-4/2226 від 13.10.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях відповідно до підпункту 1 пункту Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27 травня 2022 року, яким передбачено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або раніше звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна зокрема фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану до орендаря фізичної особи-підприємця Мозюри В.О., за договором №1010-НМ від 14.06.2011 року застосовано 100% знижку на період воєнного стану (з 24.02.2022) без винесення окремого рішення ( т.2 арк. спр. 23).

Відповідне нарахування також підтверджується розрахунком відповідача щодо надходження орендної плати за договором оренди від 14.06.2011 № 1010-НМ станом на 26.07.2022 року, з якого вбачається, що станом на 15.03.2022 року по 15.07.2022 орендна плата нарахована в сумі 0,00 гривень (т.1 арк. спр. 184-187.)

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Приймаючи до уваги, що відповідачем на підставі Постанови КМУ № 634 від 27 травня 2022 з 24.02.2022 року звільнено позивача від сплати орендної плати у розмірі 100% на період воєнного стану, який фактично з 24.02.2022 року поглинув період застосування щодо позивача Постанови КМУ № 611 до втрати нею чинності 01.06.2022, суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача за період з 24.02.2022 року по 01.06.2022 року відповідачем не порушено, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди №1010-НМ від 14.06.2011 за період з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору підлягають задоволенню частково з 14.05.2021 по 23.02.2022 року.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (21018, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42964094) провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14 травня 2021 по 23 лютого 2022 року з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору, в іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивачем згідно квитанції № 9769-8613-0644-9844 від 20.05.2022 сплачено 2 481,00 гривень судового збору.

У поданій до суду 14.10.2022 заяві представник позивача Фізичної особи-підприємця Мозюри Олександра Володимировича клопотав понесені судові витрати залишити за позивачем.

З огляду на викладене, враховуючи приписи статті 129 ГПК України та заявлене клопотання Фізичної особи-підприємця Мозюри Олександра Володимировича б/н від 14.10.2022 судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (21018, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42964094) провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова №1010-НМ від 14.06.2011 за період з 14 травня 2021 по 23 лютого 2022 року з розрахунку 50 відсотків від розміру орендної плати, передбаченої пунктом 9.1. договору у редакції Додаткової угоди № 4 від 14.05.2021 року про внесення змін до договору оренди від 14.06.2011 № 1010-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, шляхом викладення його в новій редакції.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2; vinnytsia@spfu.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2022 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_2;

3 - відповідачу, 21018, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10; vinnytsia@spfu.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_3;

4 - третій особі, 21018, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 56; admission@vnmu.edu.

Попередній документ

106926738

Наступний документ

106926740

Інформація про рішення:

№ рішення:	106926739
№ справи:	902/368/22
Дата рішення:	14.10.2022
Дата публікації:	26.10.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Вінницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (02.01.2023)
Дата надходження:	17.11.2022
Предмет позову:	зобов`язання провести перерахунок розміру орендної плати

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

18.08.2022 14:30	Господарський суд Вінницької області
06.09.2022 14:30	Господарський суд Вінницької області
23.09.2022 10:00	Господарський суд Вінницької області
14.10.2022 12:00	Господарський суд Вінницької області