20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/3797/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Мартюхіна Н.О.
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
позивача - Дейнеги Кирила - на підставі посвідчення №2456;
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт", м.Харків, (вх.№431 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21 (суддя Рильова В.В., ухвалене в м.Харків о 12:26год., дата складення повного тексту - 25.01.2022р.)
за позовом: Харківської міської ради, м.Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт", м.Харків,
про стягнення 1136746,64грн.
Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт", в якому просила суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1136746,64грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 17051,20грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ТОВ "Сантех-Імпорт", набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку та у період з 01.10.2020р. по 31.07.2021р. не сплачувало плату за користування земельною ділянкою площею 2,5493 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21 позовні вимоги Харківської міської ради задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" на користь Харківської міської ради 1136746,64грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та судовий збір в розмірі 17051,20грн.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 79-1, 83, 206 Земельного кодексу України, статей 22, 1166, 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, пункту 14.1.136 частини14.1 ст.14 Податкового кодексу України, статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" мотивоване доведеністю позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1136746,64грн. за період з 01.10.2020р. по 31.07.2021р.
Також, судом було зазначено про те, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: вул. К. Калініна, 91 у м.Харкові, а саме, визначених позивачем нежитлових будівель: літ."Е-1" загальною площею 185,3кв.м, літ. "Р-1" загальною площею 133,9кв.м, літ."В-1" загальною площею 1759,0кв.м, літ."Б-1" загальною площею 1392,1кв.м, літ."И-1"загальною площею 12,9кв.м, літ."У-1" загальною площею 36,6кв.м, літ."Л-1" загальною площею 19,6кв.м, літ."Ф-1" загальною площею 19,6кв.м, літ."К'-І" загальною площею 47,1кв.м, літ."Ж-1" загальною площею 22,0кв.м, літ."П-1" загальною площею 30,6кв.м, літ."Ц-1" загальною площею 129,5кв.м, літ."Т-1" загальною площею 76,1кв.м, літ. "Х-2" загальною площею 258,9кв.м; нежитлових приміщень напівпідвалу №3-11,І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ."С-1" на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374; літ."Д-4" загальною площею 7124,8кв.м, літ."Е-1" загальною площею 563,6кв.м, нежитлових приміщень підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. "С-1" - на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374; земельна ділянка, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, площею 2,5493га, розташована за адресою: вул. К.Калініна, 91, м. Харків, використовується відповідачем для обслуговування вищезазначеного нерухомого майна, сформована як об'єкт цивільного права 15.12.2014 та належить до комунальної форми власності.
При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації власнику такої земельної ділянки, внаслідок чого відбулось збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати. Крім того, судом було зазначено про те, що при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем було застосовано нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21 та прийняти рішення нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, апелянт посилається на те, що позивачем при зверненні до суду не було надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що станом на момент набуття відповідачем права власності на частину об'єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, договори оренди земельної ділянки від 09.01.2002 та від 10.01.2002 укладені позивачем з ЗАТ "Плавлені сири" та з АТ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ", припинили дію, розірвані чи визнані у встановленому законом порядку недійсними.
Таким чином, з набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно він фактично став стороною договору оренди землі, однак зважаючи на те, що позивачем у акті обстеження земельної ділянки від 03.08.2021р. не визначено де саме знаходяться об'єкти нерухомості, що належать відповідачеві, суд позбавлений можливості встановити за яким з договорів оренди земельної ділянки відповідач став стороною договору - орендарем.
Проте, при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував вказаних обставин, які виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, позаяк у наведеному випадку не йдеться про набуття або збереження майна за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, що є однією з обов'язкових ознак кондикційних зобов'язань.
Окрім викладеного, апелянт також зазначає, що акт обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), що розташована за адресою: м.Харків, Костянтина Калініна,91, доданий позивачем до позовної заяви не є належним та допустим доказом у даній справі, оскільки складений та підписаний в односторонньому порядку представником Харківської міської ради.
03.08.2021р. головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), що розташована за адресою: м.Харків, Костянтина Калініна,91, складений акт
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" на рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21; встановлено позивачу строк до 09.03.2022р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; встановлено учасникам справи строк до 03.03.2022р. для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 14.03.2022р.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду віл 14.06.2022р. доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №922/3797/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров'я учасників судового процесу; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляцйного господарського суду від 05.08.2022р. повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 22.09.2022р.; ухвалено учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду; запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров'я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; явку представників учасників справи визнано необов'язковою; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022р. відкладено розгляд справи на 20 жовтня 2022 року о 15:30 год.; ухвалено учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду; запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров'я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; явку представників учасників справи визнано необов'язковою; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.
06.10.2022р. позивачем подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення.
19.10.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про проведення розгляду справи без участі його представника.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022р., у зв'язку із відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи №922/3797/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.10.2022р. представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.01.2002р. між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (надалі - орендодавець) та ТОВ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ" (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №4/02 (надалі - договір №4/02), пунктом 1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 91, площею 1,8490га (т.1 а.с.53-54).
Земельна ділянка надається у спільне тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.06.2026 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд (пункт 1.2 цього договору).
14.01.2002р. Харківським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору оренди земельної ділянки №4/02 орендарю передано земельну ділянку у спільне тимчасове користування строком до 01.06.2026р., визначену частку на земельну ділянку площею 1,8490га для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд.
17.02.2017р. на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка, яка була у користуванні АТ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ" згідно з договором оренди землі №4/02, площею 1,8490га, що розташована за адресою: вул. Калініна Костянтина,91, прийнята орендодавцем до земель запасу міста. Також в акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв'язку з припиненням юридичної особи орендаря. Інше речове право припинено 12.01.2017р. (т.1 а.с.56).
09.01.2002р. між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (надалі - орендодавець) та ЗАТ "Плавлені сири" (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №5/02 (надалі - договір №5/02), пунктом 1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001р. №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 91, площею 0,7003га (т.1 а.с.57-58).
14.01.2002р. Харківським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору оренди земельної ділянки №5/02 передано орендарю визначену частку земельної ділянки площею 0,7003га у спільне тимчасове користування строком до 01.06.2026 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд.
27.03.2020р. на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005 загальною площею 2,5493га), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка, яка була у користуванні ЗАТ "Плавлені сири" згідно з договором оренди землі №5/02, площею 0,7003га, що розташована за адресою: вул. Калініна Костянтина,91, прийнята орендодавцем до земель запасу міста. Також у акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв'язку ліквідацією юридичної особи орендаря (т.1 а.с.60).
23.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна №2374 (т.1 а.с.47-49), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно, а саме: літ. «Е-1» загальною площею 185,3 кв.м., літ. «Р-1», загальною площею 133,9 кв.м., літ. «В-1» загальною площею1759,0 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 1392,1 кв.м., літ. «А-1» загальною площею 979, 1 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 12,9 кв.м., літ. «У-1» загальною площею 36,6 кв.м., літ. «Л-1» загальною площею 19,6 кв.м., літ. «Ф-1» загальною площею 19,6 кв.м., літ. «К'-І» загальною площею 47,1 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 22,0 кв.м., літ. «П-1» загальною площею 30,6 кв.м., літ. «Ц-1» загальною площею 129,5 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 76,1 кв.м., літ. «Х-2» загальною площею 258,9 кв.м., нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11, І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8 кв.м. в літ. «С-1», нежитлові будівлі: літ. «Д-4» загальною площею 7124,8 кв.м., літ. «Г'-1» загальною площею 563,6 кв.м., нежитлові приміщення підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8 кв.м. в літ. «С-1»; нежитлова будівля літ. «Х-2» загальною площею 258, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, вул. Калініна, буд. 91.
Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу від 23.12.2014р. вищезазначені нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці площею 2,5493 га, кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005.
На підставі пункту 8 вищевказаного договору право власності на нерухоме майно переходить до покупця з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.09.2021 року №273418696 (т.1 а.с.29-46) право приватної власності на нежитлові будівлі по вул. Костянтина Калініна, 91 у м.Харкові зареєстровано:
- літ. «Е-1» загальною площею 185,3 кв.м., літ. «Р-1», загальною площею 133,9 кв.м., літ. «В-1» загальною площею1759,0 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 1392,1 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 12,9 кв.м., літ. «У-1» загальною площею 36,6 кв.м., літ. «Л-1» загальною площею 19,6 кв.м., літ. «Ф-1» загальною площею 19,6 кв.м., літ. «К'-І» загальною площею 47,1 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 22,0 кв.м., літ. «П-1» загальною площею 30,6 кв.м., літ. «Ц-1» загальною площею 129,5 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 76,1 кв.м., літ. «Х-2» загальною площею 258,9 кв.м., нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11, І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8 кв.м. в літ. «С-1» зареєстроване з 28.12.2017 за ТОВ «САНТЕХ-ІМПОРТ» на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374;
- літ. «Д-4» загальною площею 7124,8 кв.м., літ. «Г'-1» загальною площею 563,6 кв.м., нежитлові приміщення підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8 кв.м. в літ. «С-1» зареєстроване 23.12.2014 за ТОВ «САНТЕХ-ІМПОРТ» на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374;
- літ. «А-1» загальною площею 979, 1 кв.м. з 29.12.2017 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2017 №4890.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 року №НВ-0007180722021 земельна ділянка площею 2,5493 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005) сформована як об'єкт цивільних прав 15.12.2014. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02.). Форма власності - комунальна (т.1 а.с.62).
03.08.2021р. головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), що розташована за адресою: м.Харків, Костянтина Калініна,91, складений акт (т.1 а.с.70-71), в якому зазначено, що обстеженням на місцевості встановлено, що вказана земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Сантех-Імпорт" та ОСОБА_1
Також, в акті зазначено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.08.2021р. №268844834 право приватної власності на нежитлові будівлі по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові:
-літ. "А-1" з 29.12.2017р. зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 29.12.2017р. №4890;
-літ."Е-1" загальною площею 185,3кв.м, літ. "Р-1" загальною площею 133,9кв.м, літ. "В-1" загальною площею 1759,0кв.м, літ."Б-1" загальною площа 1392,1кв.м, літ. "И-1" загальною площею 12,9кв.м, літ."У-1" загальною площею 36,6кв.м, літ."Л-1" загальною площею 19,6кв.м, літ."Ф-1" загальною площею 19,6кв.м, літ. "К'-І" загальною площею 47,1кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 22,0кв.м, літ."П-1" загальною площею 30,6кв.м, літ. "Ц-1" загальною площею 129,5кв.м, літ."Т-1" загальною площею 76,1кв.м, літ. "Х-2" загальною площею 258,9кв.м; нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11, І, 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ."С-1"; літ."Д-4" загальною площею 7124,8кв.м, літ."Г'-1" загальною площею 563,6кв.м, нежитлові приміщення підвалу №1,2; 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. "С-1" зареєстровано з 28.12.2017 за ТОВ "Сантех-Імпорт" на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014 №2374.
У провадженні Східного апеляційного господарського суду знаходиться справа №922/3489/20 за позовом Харківської міської ради до ТОВ "Сантех-Імпорт" щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання, у період з 01.05.2020р. по 30.09.2020р., земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 № НВ-0007180722021, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005 складає 2,5493 га та перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.09.2021 № 273418696.
Зважаючи на викладене ТОВ "Сантех-Імпорт" та ОСОБА_1 з 01.11.2020р. по 01.08.2021р. використовували зазначену земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125,126 Земельного кодексу України.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Харківській області №18479/5/20-40-04-03-11 від 20.07.2021 станом на 15.07.2021 року ТОВ "Сантех-Імпорт" не надано податкові декларації з плати за землю за 2020-2021 роки (т.1 а.с. 61).
20.09.2021р. Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ"САНТЕХ-ІМПОРТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з 01.10.2020 по 31.07.2021р. у сумі 1136746,64грн. (т.1 а.с. 1-73).
17.01.2022р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, викладених вище (т.2 а.с.16-28).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 1136746,64грн., за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала
Такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016р. у справі № 6-3090цс15.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17.
З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі №922/4073/19.
Як зазначено вище, відповідач набув право власності на нерухоме майно:
- нежитлові будівлі: літ."Е-1" загальною площею 185,3кв.м, літ. "Р-1" загальною площею 133,9кв.м, літ. "В-1" загальною площею 1759,0кв.м, літ."Б-1" загальною площа 1392,1кв.м, літ. "И-1" загальною площею 12,9кв.м, літ."У-1" загальною площею 36,6кв.м, літ."Л-1" загальною площею 19,6кв.м, літ."Ф-1" загальною площею 19,6кв.м, літ. "К'-1" загальною площею 47,1кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 22,0кв.м, літ."П-1" загальною площею 30,6кв.м, літ. "Ц-1" загальною площею 129,5кв.м, літ."Т-1" загальною площею 76,1кв.м, нежитлові приміщення напівпідвалу №3-11.І. 1-го поверху №1-5 загальною площею 482,8кв.м в літ. "С-1", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Калініна Костянтина, буд. 91, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014. Реєстрація права власності здійснена 28.12.2017, номер запису 24229495;
- нежитлові будівлі літ. "Д-1" загальною площею 7124,8кв.м, літ."Г'-1" загальною площею 563,6кв.м, нежитлові приміщення підвалу №1,2, 1-го поверху №6-14 загальною площею 206,8кв.м в літ. "С-1", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Калініна Костянтина, буд. 91, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014. Реєстрація права власності здійснена 23.12.2014, номер запису 8196684;
- нежитлову будівлю літ. "Х-2" загальною площею 258,9кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Калініна Костянтина, буд. 91, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2014. Реєстрація права власності здійснена 23.12.2014, номер запису 8197024.
Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на вищезазначені об'єкти нерухомості) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на вищезазначені об'єкти нерухомості) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на вищезазначені об'єкти нерухомості) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Отже, земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
У розумінні наведених положень законодавства, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.
У пункті 5.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020р. у справі №922/510/19 зазначено, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі № 910/18560/16, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі № 263/6022/16-ц).
З моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов'язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі № 263/6022/16-ц).
Як було зазначено вище, 10.01.2002р. між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (надалі - орендодавець) та ТОВ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ" (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №4/02 (надалі - договір №4/02), пунктом 1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 91, площею 1,8490га (т.1 а.с.53-54).
Земельна ділянка надається у спільне тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.06.2026 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничого холодильного корпусу, складських корпусів та допоміжних будівель і споруд (пункт 1.2 цього договору).
09.01.2002р. між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (надалі - орендодавець) та ЗАТ "Плавлені сири" (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №5/02 (надалі - договір №5/02), пунктом 1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001р. №2213 надає, а орендар приймає в спільне тимчасове платне користування на умовах оренди визначену частку на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 91, площею 0,7003га (т.1 а.с.57-58).
Пункт 1.2 цього договору аналогічний пункту 1.2 договору оренди земельної ділянки від 10.01.2002р.
Проте, з вказаних договорів оренди не вбачається на якому праві (власності, оренди чи господарського відання) перебували у орендарів адміністративні будівлі, складські корпуси та допоміжні будівлі і споруди.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 63140137900:12:013:0005, загальною площею 2,5493га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Калініна Костянтина, 91, знаходилась в оренді: частина вказаної земельної ділянки у розмірі 0,7003га Харківською міською радою передана в оренду ЗАТ "Плавлені сири" на підставі договору оренди від 09.01.2002; інша частина у розмірі 1,8490га Харківською міською радою була передана в оренду ТОВ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ" на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.01.2002; строк дії договорів оренди встановлений до 01.06.2026р.
17.02.2017р. на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка, яка була у користуванні АТ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ" згідно з договором оренди землі №4/02, площею 1,8490га, що розташована за адресою: вул. Калініна Костянтина,91, прийнята орендодавцем до земель запасу міста. Також в акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв'язку з припиненням юридичної особи орендаря. Інше речове право припинено 12.01.2017р. (т.1 а.с.56).
27.03.2020р. на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005 загальною площею 2,5493га), складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка, яка була у користуванні ЗАТ "Плавлені сири" згідно з договором оренди землі №5/02, площею 0,7003га, що розташована за адресою: вул. Калініна Костянтина,91, прийнята орендодавцем до земель запасу міста. Також у акті зазначено, що він складений в односторонньому порядку у зв'язку ліквідацією юридичної особи орендаря (т.1 а.с.60).
12.01.2017р. та 09.04.2020р. до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про припинення речового права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, на підставі вищезазначених актів.
Судова колегія зазначає, що відповідач набув право власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2014р. №2374 (т.1 а.с.47-49), а отже станом на момент набуття останнім права власності на нерухоме майно, земельна ділянка під набутим відповідачем нерухомим майном знаходилась у користуванні на праві оренди на підставі договорів оренди земельної ділянки від 09.01.2002р. та від 10.01.2002р.
Позивачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що станом на момент набуття відповідачем права власності на частину об'єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, договори оренди земельної ділянки від 09.01.2002р. та від 10.01.2002р. припинили свою дію, розірвані чи визнані у встановленому законом порядку недійсними.
Таким чином, з набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно він фактично став стороною договору оренди землі, однак зважаючи на те, що позивачем в акті обстеження земельної ділянки від 03.08.2021р. не визначено де саме знаходяться об'єкти нерухомості, що належать відповідачеві, суд позбавлений можливості встановити за яким з договорів оренди земельної ділянки відповідач став стороною договору - орендарем.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що договори оренди земельної ділянки від 09.01.2002р. та від 10.01.2002р., укладені позивачем з ЗАТ "Плавлені сири" та з АТ "Харківська виробничо-технічна база МОЛПРОМ", на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6310137900:12:013:0005, припинили дію, то вони продовжують діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для відповідача, як нового власника нерухомого майна, що помилково не врахував суд першої інстанції під час вирішення спору, а отже відповідні обставини виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, позаяк у наведеному випадку не йдеться про набуття або збереження майна за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, що є однією з обов'язкових ознак кондикційних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020р. у справі № 904/5968/19 та в пункті 5.9 ухвали Верховного Суду від 25.05.2021р. у справі №922/2059/20.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.
Також, судова колегія зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 4 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019р. у справах №922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019р. у справі № 922/391/18, від 12.04.2019р. у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, в яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Костянтина Калініна, земельна ділянка 91, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності: ТОВ "Сантех-Імпорт" та Введеньській Ю.О.
Судова колегія зазначає, що оскільки в даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою, то площа земельної ділянки, яку фактично використовує відповідач має вирішальне значення, що має бути підтверджено належними і допустимими доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об'єкт цивільних прав з відповідною площею, на якій розміщені, у тому числі об'єкти нерухомості відповідача та інших осіб.
В акті обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 91 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005) зазначено, що обстеженням встановлено, що земельна ділянка площею 2,5493га використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Сантех-Імпорт" та Введеньською Ю.О.
До вказаного акту обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 91 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005), як стверджує позивач, надано план-схему, однак з вказаного плану-схеми не вбачається, що він є додатком до акту обстеження.
Крім того, з вказаного плану-схеми не вбачається, щодо якої земельної ділянки він складений (відсутній кадастровий номер земельної ділянки та її площа); масштаб, в якому складений цей план; місце розташування земельної ділянки; відсутній опис меж земельної ділянки, опис об'єктів, які розташовані на цій земельній ділянці, їх координати та місцерозташування тощо.
Окрім викладеного, судова колегія також зазначає, що долучені до акту обстеження земельної ділянки фотографії також не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони містять зображення різних ділянок, одна з яких огороджена парканом, із розташованими на них спорудами.
Також, з наданих до суду фотографій неможливо встановити, ким, де саме, в який час та в якому місці було зроблено фотографії, чи дійсно на них зображено земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005.
Крім того, подані позивачем паперові копії електронних доказів (фотографії) без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Вказані роздруківки фото фіксації не можуть вважатися належним та достатнім доказом фіксування подій, оскільки не містять необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події тощо.
Отже, інформація, яка міститься в наданих позивачем фотографіях, в даному випадку не дозволяє суду достовірно встановити будь-які обставини, про які йдеться у позовній заяві, а також з'ясувати, чи належать такі обставини до обставин, що входять в предмет доказування.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Окрім викладеного, судова колегія наголошує, що визначити розмір безпідставно збережених коштів відповідачем пропорційно розміру належного йому на праві власності нерухомого майна на спірній земельній ділянці, за формулою, визначеною позивачем в позовній заяві, не видається за можливе, оскільки: по-перше, вимогами чинного законодавства не встановлено відповідної формули та пропорції; по-друге, з відомостей та наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити, які об'єкти знаходяться на спірній земельній ділянці та кому вони належать, оскільки за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 91, згідно відомостей з Реєстру права власності на нерухоме майно, зареєстровані об'єкти нерухомого майна, які належать ТОВ "Сантех-Імпорт" та ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.п.1,4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. у справі №922/3797/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради відмовити.
Стягнути з Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" (61019, Харківська обл., м.Харків, вул. Калініна, будинок 91, ідентифікаційний код 38495557) 25576,50грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 25.10.2022
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Н.О. Мартюхіна