19 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1283/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Геза Т.Д.,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участі сторін: не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №224 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 23.12.21 (повний текст складено 29.12.21, суддя Киричук О.А.) у справі № 917/1283/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія", Лубенський район м. Гребінка, Полтавська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип", м. Одеса,
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Державний реєстратор відділу "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича, м. Гребінка, Полтавська область,
2.Приватне підприємство “Мар'янівське -2014”, с. Мар'янівка, Гребінківський район, Полтавська область,
про скасування державної реєстрації права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" (далі ТОВ БВКП «Азалія», позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (далі ТОВ «Краншип», відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченко Дмитро Миколайович, Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» (далі ПП «Мар'янівське-2014»), про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.08.2021 позовна заява залишена без руху.
Позивач у строк, визначений судом, усунув встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
Крім того, 25.08.2021 р. позивач надіслав на адресу Господарського суду Полтавської області доповнення до позовної заяви в яких просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021, прийняті Державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Дмитром Миколайовичем індексний номер 58608264 стосовно об'єкту нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою Полтавська область Гребінківський район м.Гребінка вул. Магітсральна,64 загальна площа нерухомості 115,2 кв.м. та індексний номер 58609027 стосовно об'єкту нерухомого майна: на будівлі та споруди за адресою Полтавська область, Гребінківський район. м.Гребінка віл, Магістральна, 64 загальна площа нерухомості 780,3 кв.м.
Ухвалою господарського суду від 26.08.2021р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу розглядалася в порядку загального позовного провадження. Судом першої інстанції залучено до участі у справі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича та ПП «Мар'янівське-2014» як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 р. по справі №917/1283/21 позов задоволено повністю. Скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888) понесені ним судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення іпотеки за договором від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ПП «Мяр'янівське-2014» за договором позики від 28.09.2020, у силу чого у ТОВ «Краншип» були відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, суд першої інстанції навів законодавчі положення та усталену судову практику стосовно необхідності здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності , послався на абзаци 31 та 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 за № 1141 та вказав на те, що згідно з витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно підставами для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021 р. та № 58609027 від 08.06.2021 р. були виключно: засвідчена іпотекодержателем письмова вимога про усунення порушення основного зобов'язання № 06-04-21 від 06.04.2021, договір іпотеки № 4029 від 02.10.2020.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.
Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору та з не правильним застосування норм матеріального права. Вважає, що висновок суду першої інстанції про виконання ПП «Мар'янівське -2014» основного зобов'язання за договором позики від 28.09.2020 не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах, також скаржник наполягає на дотриманні всіх вимог актів цивільного законодавства при здійсненні державної реєстрації права власності на спірне майно, що виключає наявність підстав для скасування останнього.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21.
Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб.
Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сгара Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 р. сторонам повідомлено, що дата судового засідання буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров'ю учасників судового процесу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 р. розгляд справи призначене на 19.10.2022 р.
Від представників сторін на адресу Східного апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку надійшли клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представників. Одночасно представники наголосили на підтриманні своїх позицій.
У судове засідання призначене на 19.10.2022 р. представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі ( ч.1 ст.270 ГПК України).
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступні обставини справи.
07.07.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краншип» (Позикодавець) та Приватним підприємством «Мар'янівське-2014» ( Позичальник) підписано договір позики № 07/07-01 (т.с. 1 а.с.94)
Відповідно до п.1.1. Договору позикодавець надає, а позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі до 27 000 000 грн.
Сума позики надається частинами за погодженням сторін. Остаточне рішення щодо надання чергової частини Позики та її суми залишається за Позикодавцем. Позикодавець не несе будь якої відповідальності за ненадання чергової частини Позики, або надання Позики в загальній сумі ніж вказана в п.1.1. Договору. ( п.1.2. Договору)
Відповідно до п.1.3. Договору, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму наданої позики не пізніше 01 листопада 2020 року.
25.09.2020 р. сторони підписали до вищевказаного Договору позики додаткову угоду, згідно якої виклали пункт 1.3. Договору у новій редакції, а саме: «Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю суму наданої Позики не пізніше 31 березня 2021 р.» ( т.с.1 а.с.95)
В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень № 503 від 21.07.2020 р. на суму 450 000 грн,№ 518 від 24.07.2020 р. на суму 881 000 грн, за № 539 від 07.08.2020 р. на суму 900 000 грн, № 567 від 11.08.2020 р. на суму 140 000 грн, № 606 від 19.08.2020 р. на суму 920 000грн. за № 629 від 28.08.2020 р. на суму 1 300 000 грн, за № 691 від 14.09.2020 на суму 1 140 000 грн, № 969 від 15.09.2020 р. на суму 275 000 грн, № 712 від 22.09.2020 на суму 810 000 грн, № 719 від 29.09.2020 на суму 170 000 грн, № 726 від 30.09.2020 р. на суму 485 000 грн, № 751 від 08.10.2020 на суму 65 000 грн, № 762 від 09.10.2020 на суму 245 000 грн, №765 від 12.10.2020 на суму 170 000 грн, № 775 від 16.10.2020 на суму 1 540 000 грн., №787 від 21.10.2020 на суму 960 000 грн, за № 864 від 16.11.2020 р. на суму 2 600 000 грн, №889 від 23.11.2020 на суму 1 200 000 грн,за № 903 від 30.11.2020 р. на суму 2 910 000 грн, №1270 від 29.04.2021 р. на суму 290 000 грн, № 1740 від 24.09.2021 р. на суму 638 000 грн, № 3515 від 29.09.2021 р. на суму 3 727 000 грн, № 3551 від 07.10.2021 на суму 2 100 000грн ( т.с. 1 а.с. 222 -224)
Платник ТОВ «Краншип», отримувач ПП «Мар'янівське -2014», Призначення платежу - сплата позики за Договором позики № 07/07 -01 від 07.07.2020.
Крім того, 28.09.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краншип» (Позикодавець) та Приватним підприємством «Мар'янівське -2014» ( Позичальник) підписано договір позики № 28/09-01. ( т.с.1 а.с.81)
Відповідно до п.1.1. Договору позичальник зайняв у позикодавця суму у розмірі 4 800 000 грн.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Позичальник зобов'язується повернути вищезгадану суму не пізніше 31 березня 2021 р.
Сума позики може надаватися частинами за погодженням сторін. ( п.2.2. Договору)
У пунктах 2.3 та 2.4. Договору сторони погодили, що позичальник має право повернути , а Позикодавець зобов'язується прийняти борг і раніше зазначеного терміну. Повернення суми боргу за цим договором може мати місце, за бажанням позичальника впродовж терміну дії договору рівнозначними частинами, проте останній внесок має бути зроблений не пізніше зазначеного терміну.
В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення за № 729 від 02.10.2020 р. на суму 4 800 000 грн. Платник ТОВ «Краншип», Отримувач ПП «МАР'ЯНІВСЬКЕ-2014» Призначення платежу сплата позики за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020 р. ( а.с. 225 )
Зазначене вище платіжне доручення підтверджує виконання ТОВ «Краншип» свого обов'язку щодо надання позики за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020.
На забезпечення виконання зобов'язань за Договором позики 02.10.2020 між ТОВ "Краншип" (Іпотекодержатель) та ТОВ БВКП "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888, Майновий поручитель Іпотекодавець), укладено договір іпотеки (далі іпотечний договір), на підставі якого позивач передала в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно, зазначене в п. 1.5. цього Іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником, зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодаця (пункт 1.1. Іпотечного договору).
Відповідно до п. 1.3. в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (далі Предмет іпотеки, Майно), що є власністю Іпотекодавця, а саме:
-контору/адмінбудинок, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва вул. Петровського), б. 64, що складається в цілому з нежитлової будівлі А-1. Загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 140706753208;
-будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва вул. Петровського), будинок 64. Загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Реєстраційний номер нерухомого майна 140440153000.
За іпотечним договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника за Договором позики у розмірі 4 800 000 грн., також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування: - витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги по виконанню зобов'язань, передбачених Договором позики і звернення стягнення на предмет іпотеки; - витрат на утримання і збереження Предмету іпотеки, якщо Предмет іпотеки буде прийнятий на утримання Іпотекодержателем; - збитків, завданих порушенням Іпотекодавцем умов цього договору; - збитків, завданих порушенням Позичальником зобов'язань за Договором позики; - витрат на страхування Предмету іпотеки, якщо ці витрати будуть зроблені Іпотекодержателем (п. п. 1.1., 1.2. Іпотечного договору).
Згідно із пунктом 1.7. іпотечного договору за домовленістю сторін вартість Предмету Іпотеки становить 2 561 526 грн. Оціночна вартість Предмету Іпотеки становить 2 561 526 грн. (п. 1.8. Іпотечного договору).
Іпотечним договором передбачено іпотечне застереження.
Так, відповідно до п. 4.1. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет Іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:
- продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь- яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про Іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною, яка визначається суб'єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 16.01.2016 року №2658-ІІІ або за згодою сторін, але не більше ринкової вартості предмету іпотеки, та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця;
- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» це застереження вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і є підставою для оформлення та реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки.
Згідно з ч. 4.4. Іпотечного договору у разі, якщо задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», право власності на предмет іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя на підставі цього договору на наступний день після закінчення обрахованого згідно п. 2.3.16. цього Договору 30-денного строку виконання вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень зобов'язань за договором купівлі-продажу та/або умови цього Договору, у разі якщо ця вимога не буде задоволена Іпотекодавець у добровільному порядку (проте вимогою Іпотекодержателя може бути встановлений більш тривалий строк її задоволення) та підлягає реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України. Ця реєстрація здійснюється нотаріусом або відповідним органом державної реєстрації на підставі цього договору свідоцтва, виданого нотаріусом про передачу вимоги та нотаріально засвідченої заяви Іпотекодержателя про його згоду на набуття ним права власності на предмет іпотеки.
06.04.2021 за вих. № 06-04/21 ТОВ "Краншип" було надіслало на адресу ТОВ БВКП «Азалія» (Іпотекодавця) та ПП «Мар'янівське-2014» (Позичальника) повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням.
Також, 07.04.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман Інною Миколаївною на адреси ТОВ БВКП «Азалія» (Іпотекодавця) та ПП «Мар'янівське -2014» (Позичальника) було направлено повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням за вих. № 143/01-16.
У відповідності до відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, державним реєстратором відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Дмитром Миколайовичем 03.06.2021 були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на Предмет іпотеки за ТОВ «Краншип»:
- номер запису про право власності 42373949 на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021;
- номер запису про право власності 42374587 на об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул.Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58609027 від 08.06.2021.
Позивач вважає, що у ТОВ «Краншип» були відсутні правові підстави для задоволення вимог Іпотекодержателя, зокрема, шляхом набуття право власності на предмет іпотеки та проведення державної реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна, у зв'язку з повним виконанням Позичальником своїх зобов'язань за Договором позики №28/09-01 від 28.09.2020. у зв'язку з чим він звернувся до суду з відповідним позовом.
В матеріалах справи міститься лист Приватного підприємства «Мар'янівське -2014» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» ( вих.14/2/1 від 14.12.2020 р.), з тексту якого вбачається, що ПП «Мар'янівське -2014» повідомляє ТОВ «Краншип», що при перерахуванні грошових коштів платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 р. в сумі 4 800 000 грн було допущено помилку у полі «Призначення платежу» та просять вважати правильним наступне призначення платежу «Повернення позики за Договором позики від 07/07 -01 від 07.07.2020 р. Без ПДВ. ( т.с.1 а.с.96)
В матеріалах справи також наявний лист ТОВ «Краншип» на адресу ПАТ Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» вих. 14-12/20 від 14.12.2020 р., яким ТОВ «КРАНШИП» просило надати довідку щодо уточнення призначення платежу, який було здійснено ПП «Мар'янівське-2014» платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 в сумі 4 800 000 грн. У листі також зазначено, що сторони погодили між собою уточнення призначення платежу «Повернення позики за Догором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 без ПДВ, усі інші реквізити вважаються правильними. ( т.с. 1 а.с. 97)
Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутня копія платіжного дорученням № 710 від 14.12.2020 р., яким ПП «Мар'янівське-2014» перерахувало ТОВ «Краншип» 4 800 000 грн. Проте, з матеріалів справи убачається, що сторони по справі, а саме ТОВ «Краншип» та ПП «Мар'янівське-2014» визнають цю обставину, а тому в силу приписів частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, ця обставина не підлягає доказуванню.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі. Суд першої інстанції прийшов до висновку про припинення іпотеки за договором у зв'язку з виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором позики від 28.09.2020 р.
Проте судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення в якому сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів статті 526 Цивільного кодексу України, з якою кореспондується частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.09.2020 р. між ТОВ «Краншип» (позикодавець) та ПП «Мар'янівське-2014» ( позичальник) у простій письмовій формі було укладено договір позики № 28/09-01, згідно з яким позикодавець надав позичальнику грошову безпроцентну позику у розмірі 4 800 000грн строком повернення до 31.03.2021 р.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу приписів частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з приписами статті 575 Цивільного кодексу України окремим видом застави є іпотека.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні, користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначалося вище, на забезпечення виконання зобов'язання позичальника за договором позики від 28.09.2020 за № 28/09-01 між ТОВ «Краншип» ( іпотекодержатель) та ТОВ БВКП «Азалія» ( іпотекодавець, майновий поручитель) за ПП «Мар'янівське -2014» 02.10.2020 було укладено договір іпотеки.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» однією із підстав припинення іпотеки визначає припинення основного зобов'язання.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про припинення іпотеки за Договором від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ПП «Мар'янівське-2014» за договором позики від 28.09.2020 оскільки в матеріалах справи наявна копія банківської виписки від 14.12.2020, отриманої Гребінківським ВП Пирятинського відділення поліції, згідно якої, 14.12.2020 р. ПП «Мар'янівське-2014» було здійснено платіж за № 710 на загальну суму 4 800 000 грн за реквізитами: ТОВ «КРАНШИП» ( код ЄДРПОУ 23697280) призначення платежу «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору № 28/09-01 від 28.09.2020», а також, надана ПП «Мар'янівська -2014» у 2021 році до ПАТ КБ «Укргазбанк» ( Полтавська обласна дирекція.) фінансова звітність малого підприємства ( Додаток № 1 до Національного положення стандарту бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» п.5 розділу 1) у складі: баланс на 31.12.2020 р., звіт про фінансові результати за 2020 рік, довідка про розшифровку рядків фінансової звітності за вих. № 3 від 24.02.2021, з яких вбачається, що станом на 31.12.2020 р. відсутня заборгованість ( у т.ч. прострочена) ПП «Мар'янівське-2014 перед контрагентом ТОВ «Краншип» за 2020 р.
При цьому, суд відхилив зворотне твердження відповідача про невиконання грошового зобов'язання позичальником та наявність боргу перед позикодавцем за договором № 28/09-01 від 28.09.2020, оскільки сторонами було змінено волевиявлення щодо розпорядження спірним платежем і ці кошти було зараховано в оплату за іншим договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020, вказавши у рішенні , що з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним, а внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення взагалі є неможливим.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чин іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Банк, що прийняв платіжне доручення платника повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні ( ч.1 ст.1091 ЦК України)
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1090 Цивільного кодексу України зміст та форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.
Банк не має право робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, а також загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.
У силу пункту 32.3 статті 32 названого Закону, банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.
Пунктом 3.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. за № 22, закріплено, що платіжне доручення оформлюється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яка має містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату складання та номер, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку, найменування банку платника, найменування / прізвище , ім'я, по батькові ( за наявності), код отримувача та номер його рахунку, найменування банку отримувача, суму цифрами та словами, призначення платежу, підпис платника.
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками ( п.3.7. названої Інструкції)
Таким чином, призначення платежу відповідно до чинного законодавства України визначається виключно платником, тобто особою, котра здійснює відповідний платіж.
Відповідно до п.2.29 зазначеної Інструкції платник має право у будь який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.
Аналогічні положення містяться у статті 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», згідно з якою платіжне доручення може бути відкликано ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунку шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі. Документ на відкликання може бути як в паперовим, так і електронним. Він складається ініціатором у довільній формі та засвідчується ним у встановленому порядку.
Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.
У силу статті 30 названого Закону, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми платежу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Отже, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача, обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.06.2018 р. по справі за № 809/34/17 та від 01.07.2020 по справі №824/74/19-а, на які, дорече, також послався і суд першої інстанції у своєму рішенні.
Проте, у цих же постановах Верховним Судом з посиланням на лист Національного банку України від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначенні платежу» зазначено, що питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу» виконаного платіжного доручення, вирішується сторонами у порядку узгодженому між ними, без участі банку.
Таким чином, сторони не позбавлені права на власний розсуд та за взаємною згодою вже без участі банку змінити волевиявлення щодо розпорядження уже перерахованими останнім коштів.
Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявний договір позики № 07/07-01 від 07.07.2020, який було укладено між ТОВ «Краншип» як позичальником та ПП «Мар'янівське-2014» як позичальником на загальну суму 27 000 000 грн, а також докази його виконання з боку ТОВ «Краншип», а саме платіжні доручення № 503 від 21.07.2020 р. на суму 450 000 грн, №518 від 24.07.2020 р. на суму 881 000 грн, № 539 від 07.08.2020 р. на суму 900 000 грн, № 567 від 11.08.2020 р. на суму 140 000 грн, № 606 від 19.08.2020 р. на суму 920 000грн., № 629 від 28.08.2020 р. на суму 1 300 000 грн, № 691 від 14.09.2020 на суму 1 140 000 грн, № 969 від 15.09.2020 р. на суму 275 000 грн, № 712 від 22.09.2020 на суму 810 000 грн, № 719 від 29.09.2020 на суму 170 000 грн, № 726 від 30.09.2020 р. на суму 485 000 грн, № 751 від 08.10.2020 на суму 65 000 грн, № 762 від 09.10.2020 на суму 245 000 грн, № 765 від 12.10.2020 на суму 170 000 грн, № 775 від 16.10.2020 на суму 1 540 000 грн., № 787 від 21.10.2020 на суму 960 000 грн, № 864 від 16.11.2020 р. на суму 2 600 000 грн, за № 889 від 23.11.2020 на суму 1 200 000 грн, № 903 від 30.11.2020 р. на суму 2 910 000 грн, за № 1270 від 29.04.2021 р. на суму 290 000 грн, за № 1740 від 24.09.2021 р. на суму 638 000 грн, за № 3515 від 29.09.2021 р. на суму 3 727 000 грн, за № 3551 від 07.10.2021 на суму 2 100 000грн (т.с. 1 а.с. 222 -224)
Вказаний договір жодною стороною чи іншою зацікавленою особою у судовому порядку не оспорювався, недійсним не визнавався, а відтак, в силу закріпленої у статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, є чинним.
Та обставина, що зазначений Договір не був забезпечений іпотекою або заставою жодним чином не впливає на його дійсність. Крім того, як зазначено вище, матеріали справи містять докази виконання цього договору, зокрема, з боку ТОВ «Краншип», що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.
У матеріалах справи міститься лист Приватного підприємства «Мар'янівське - 2014» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» ( вих.14/2/1 від 14.12.2020 р., з тексту якого вбачається, що ПП «Мар'янівське -2014» повідомляє ТОВ «Краншип», що при перерахуванні грошових коштів платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 р. в сумі 4 800 000 грн було допущено помилку у полі «Призначення платежу» та просять вважати правильним наступне призначення платежу: «Повернення позики за Договором позики від 07/07 -01 від 07.07.2020 р. Без ПДВ. ( т.с.1 а.с.96)
В матеріалах справи також наявний лист ТОВ «Краншип» на адресу ПАТ Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» вих. 14-12/20 від 14.12.2020 р., яким ТОВ «Краншип» просило надати довідку щодо уточнення призначення платежу, який було здійснено ПП «Мар'янівське-2014» платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 в сумі 4 800 000 грн. У листі також зазначено, що сторони погодили між собою уточнення призначення платежу «Повернення позики за Договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 без ПДВ, усі інші реквізити вважаються правильними. ( т.с. 1 а.с. 97)
Наведене листування дозволяє стверджувати про наявність згоди обох сторін на заміну волевиявлення щодо розпорядження спірними грошовими коштами у розмірі 4 800 000 грн, уже перерахованими банком на рахунок відповідача з призначенням платежу «Повернення поворотної фінансової позики згідно договору № 28/09-01 від 28.09.2020» унаслідок чого, вказана сума була в рахунок погашення заборгованості за іншим договором позики № 07/07-01 від 07. зарахована позикодавцем 07.2020 р.
Та обставина, що ТОВ «Краншип» до матеріалів справи не було надано докази надсилання/ отримання вказаних листів (зокрема оригіналів чи копій журналів реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2020), а на самих листах відсутні відмітки про реєстрацію їх у відповідному журналі, не спростовують їх зміст та свідчать про погодження сторонами (позикодавцем та позикоотримувачем) зміну призначення платежу. При цьому, сам факт надсилання та отримання цих листів сторонами не заперечується.
Що стосується твердження позивача про те, що така зміна волевиявлення сторін стосовно розпорядження спірними коштами та зарахування останніх в рахунок погашення заборгованості за іншим договором є зловживанням своїми цивільними правами на шкоду правам позивача, недобросовісною поведінкою з метою позбавлення останнього власності на спірне майно.
ТОВ «Краншип», як позикодавець має безспірне право на повернення усієї суми позики, яка була надана ним за договорами позики від 07.07.2020 за № 07/07-01 та від 28.09.2020 за №28,09-01. При цьому зміна волевиявлення ПП «Мар'янівське-2014» та ТОВ «Краншип» стосовно зарахування спірного платежу жодним чином не свідчить, що вказане право було використане відповідачем на порушення прав позивача, позаяк у позикодавця цілком наявний легітимний інтерес у першочерговому виконанні боржником саме незабезпеченого зобов'язання, адже забезпечене зобов'язання може бути виконано і в альтернативній спосіб.
Позивачем не заперечується і не спростовується та обставина, що його волевиявлення, як майнового поручителя за ПП «Мар'янівське-2014» за договором іпотеки від 02.10.2020 укладеного з ТОВ «Краншип» було вільним і відповідало його внутрішній волі. А відтак, передаючи в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язань іншої особи (ПП «Мар'янівське -2014») позивач усвідомлював наявність можливості та ризику задоволення іпотекоджержателем своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, належного позивачу, у разі невиконання або не належного виконання боржником основного зобов'язання за договором позики.
Колегія суддів також зазначає, що сам по собі факт зарахування спірного платежу у сумі 4 800 000 грн у рахунок зарахування погашення заборгованості за іншим договором позики жодним чином не впливає на загальний розмір заборгованості ПП «Мар'янівське-2014», котра підлягає сплаті ним на користь ТОВ «Краншип» та позивача, до якого перейшли права кредитора в частині виконаного зобов'язання.
Наведена обставина не дозволяє стверджувати про те, що зміна волевиявлення сторін, котра відбулася, була спрямована та призвела до неправомірного уникнення боржником сплати боргу.
Що стосується довідки від 14.12.2020 р. № 257/15/12/14/04, яка була видана відділенням ПАТ АТ «Укргазбанк» № 257/15, то її наявність жодним чином не впливає на розгляд справи, оскільки зміна призначення платежу, який уже виконано банком вирішується виключно сторонами у порядку, узгодженими між ними, без участі банку.
Колегія суддів зауважує, що вирішуючи питання про те, чи є грошове зобов'язання, яке виникло у ПП «Мар'янівське -2014» на підставі договору позики № 28/09-01 від 28.09.2020 припиненим , слід виходити із закріплених Цивільним кодексом України загальних умов виконання та підстав припинення зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із сутті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, зобов'язання вважається припиненим, коли обов'язок виконаний боржником і таке виконання прийняте кредитором.
В матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази сплати ПП «Мар'янівська -2014» та зарахування ТОВ «КРАНШИП» грошових коштів у розмірі 4 800 000 грн в рахунок погашення заборгованості саме за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020 р.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про припинення іпотеки за договором від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання є помилковим.
Щодо фінансової звітності, яка була подана ПП «Мар'янівське -2014» до ПАТ КБ «Укргазбанку» та згідно якої станом на 31.12.2020 у підприємства відсутня заборгованість перед контрагентом - ТОВ «Краншип» , колегія суддів зазначає, що у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність лише відображає інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Фінансова звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку безпосередньо самим підприємством, що може впливати на такі якісні характеристики відображеної в ній інформації як достовірність. Фінансова звітність не є тим самим первинним документом, котрий містить достеменні відомості стосовно факту повернення позичальником позикодавцеві грошової суми, що позичалася за спірним договором, у зв'язку з чим у розумінні статей 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України не може оцінюватися як належний та допустимий доказ вказаної обставини.
Що стосується акту звірки взаємних розрахунків між Приватним підприємством «Мар'янівське-2014» та ТОВ «Краншип» за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020 р. (т.с. 1 а.с. 99) , у якому сторони підтверджують наявність заборгованості за Договором, і який суд першої інстанції не взяв до уваги, пославшись, що його було складено у липні 2021 р.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 зазначив про таке.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Поряд з цим, відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що зазначений акт , в даному випадку, може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, але з врахуванням інших документів, які містяться у справі.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/ або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця , письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги.
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до положень статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору . Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати , зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Так, статтею 37 названого вище Закону закріплено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Частиною 5 зазначеної норми передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
У постанові від 20.03.2019 р. у справі № 306/2053/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку щодо застосування норми статті 37 Закону України «Про іпотеку»: «нездійснення оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.»
Як убачається з матеріалів справи відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано звіт про незалежну оцінку ринкової вартості контори ( адмінбудинку), загальною площею 115,2 кв.м., будівель та споруд, загальною площею 780, 3 кв.м. за адресою Полтавська область, м.Гребінка, вул. Петровського, б.64, 64 А, виконаний ТОВ «Імперіал-777» на замовлення ТОВ «Краншип» з метою визначення ринкової вартості об'єкту оцінки для стягнення за договором іпотеки. Дата оцінки -18.05.202. Термін чинності звіту - 6 місяців з дати оцінки. Ринкова вартість об'єкту оцінки - 2 574 421 грн.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на приписи частини 1-3 статті 37 Закону України «Про іпотеку», згідно з яким правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Таким чином, у розумінні наведеної норми закону, правовою підставою для державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем є договір іпотеки від 02.10.2020 р., який саме і зазначений у витягах з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
У свою чергу, оцінка предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності та складений у результаті її проведення звіт є встановлений законом способом визначення вартості предмета іпотеки, за якою той набувається у власність іпотекодержателем.
Судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції, що не здійснення оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.
Про те, саме лише не внесення до Державного реєстру відомостей про документ про проведення оцінки у якості підстави для державної реєстрації права власності не може спростовувати факту дотримання іпотекодержателем встановленої законом процедури при визначенні ціни придбання іпотеки у власність, а відтак посилання на вказану обставину, як на підставу скасування державної реєстрації права власності на спірні об'єкти є безпідставними.
Як зазначалося вище, у матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку ринкової вартості контори ( адмінбудинку), загальною площею 115,2 кв.м., будівель та споруд, загальною площею 780, 3 кв.м. за адресою Полтавська область, м.Гребінка, вул. Петровського, б.64, 64 А, виконаний ТОВ «Імперіал-777» на замовлення ТОВ «Краншип» з метою визначення ринкової вартості об'єкту оцінки для стягнення за договором іпотеки. Дата оцінки -18.05.202. Термін чинності звіту - 6 місяців з дати оцінки. Ринкова вартість об'єкту оцінки - 2 574 421 грн.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту припинення іпотеки за договором від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання боржника за договором позики так і порушення вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації права власності на спірні об'єкти.
Судова колегія також звертає увагу на наступне.
Як убачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд скасувати державну реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.
Зазначена позовна заява була залишена без руху ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.08.2021
Позивач у строк, визначений судом, усунув встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
Крім того, 25.08.2021 р. позивач надіслав на адресу Господарського суду Полтавської області доповнення до позовної заяви в яких просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021, прийняту Державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Дмитром Миколайовичем індексний номер 58608264 стосовно об'єкту нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою Полтавська область Гребінківський район м.Гребінка вул. Магітсральна,64 загальна площа нерухомості 115,2 кв.м. та індексний номер 58609027 стосовно об'єкту нерухомого майна: на будівлі та споруди за адресою Полтавська область, Гребінківський район. м.Гребінка віл, Магістральна, 64 загальна площа нерухомості 780,3 кв.м. ( т.с.1 а.с.49)
Ухвалою від 26.08.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича та ПП «Мар'янівське-2014» як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, призначити підготовче засідання у справі на 16.09.21, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, запропонувати третім особам надати документально підтверджені письмові пояснення.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 р. по справі №917/1283/21 позов задоволено повністю. Скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888) понесені ним судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, судом першої інстанції взагалі не було розглянуто позовні вимоги, які викладено у доповненнях до позовної заяви, які надійшли до суду 25.08.2021 р. ( вх.9261) і в яких позивач просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021, яке прийнято Державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Дмитром Миколайовичем індексний номер 58608264 стосовно об'єкту нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою Полтавська область Гребінківський район м.Гребінка вул. Магітсральна,64 загальна площа нерухомості 115,2 кв.м. та індексний номер 58609027 стосовно об'єкту нерухомого майна: на будівлі та споруди за адресою Полтавська область, Гребінківський район. м.Гребінка віл, Магістральна, 64 загальна площа нерухомості 780,3 кв.м.
Відповідно до приписів частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на наведене, апеляційний суд позбавлений можливості під час апеляційного провадження розглядати вище зазначені позовні вимоги.
Стаття 275 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення
Відповідно до приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову прийнято при неповному з'ясуванню обставин справи, що мають значення для справи та не надання оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, що мало своїм наслідком неправильне застосування судом норм матеріального права до спірних правовідносин сторін, у зв'язку апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст. ст. 269.270, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 - задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі №917/1283/21 - скасувати
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченко Дмитро Миколайович, Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» (далі ПП «Мар'янівське-2014»), про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (код ЄДРПОУ 32428972) 3 405,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законої сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.10.2022
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Т.Д. Геза