20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/543/21 (922/4514/21)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шефель В.О. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу представництва в судах та інших органах №1 юридичного управління;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків,
на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 (суддя Міньковський С.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 13.01.2022,
у справі №922/543/21 (922/4514/21)
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків,
до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод», м. Харків,
про стягнення коштів,
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» №922/4514/21.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПрАТ «Харківський коксовий завод» заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 550901,17грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» має заборгованість за період з червня по серпень 2021 року у розмірі 550901,17грн по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №1 та відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21(922/4514/21) позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково; стягнуто з ПрАТ «Харківський коксовий завод» на користь ГУ ПФУ в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня по серпень 2021 року у розмірі 447144,65грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 67707,17грн; в решті позову відмовлено.
Під час ухвалення рішення судом першої інстанції встановлено, що відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня по серпень 2021 року на загальну суму 447144,65грн, а не 550901,17грн, як зазначено позивачем у позовній заяві. Проте заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, протилежного суду не доведено.
На підставі цього місцевий господарський суд дійшов висновку, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня по серпень 2021 року становить 447144,65грн. Позовні вимоги на суму 103756,52грн за спірний період суд визнав недоведеними та відмовив у задоволені в цій частині позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 11.02.2022 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21(922/4514/21) в частині часткового задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління України в Харківській області до ПрАТ «Харківський коксовий завод» задовольнити в повному обсязі.
За твердженням скаржника рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом досліджено докази не в повному обсязі та не прийнято до уваги частини з них, а тому господарським судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що судом першої інстанції помилково не було прийнято до розгляду та повернуто клопотання позивача, в якому надавалися пояснення щодо розрахунків за березень, квітень та вересень 2021 року, з підстав його підписання неуповноваженою особою.
Позивач зазначає, що його представник мав всі повноваження на підписання зазначеного клопотання, оскільки справа розглядалася судом у спрощеному провадженні, а окрім надання суду довіреності на представника, останній значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ГУ ПФУ в Харківській області, а саме право діяти в судах України без окремого доручення керівника.
Також апелянт зазначає, якщо сума нарахувань по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не змінилась, не було новопризначених (перерахованих) пенсій, Пенсійний фонд не змінює розрахунки щомісяця. Саме тому ГУ ПФУ в Харківській області надані розрахунки за березень, квітень 2021 року, оскільки з попередніх місяців дублювалась сума розрахунків (залишалась незмінною сума, що підлягала відшкодуванню), не змінився і перелік пенсіонерів, зазначених в цих розрахунках.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2022 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21 (922/4514/21) залишено без руху.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 № 03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», постановлено частково змінити ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, та Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
28.06.2022 до Східного апеляційного господарського суду від ГУ ПФУ в Харківській області надійшли зміни до апеляційної скарги, в яких позивач зазначає, що підтримує апеляційну скаргу, однак змінює прохальну частину, та просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21 (922/4514/21) в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ГУ ПФУ в Харківській області до ПрАТ «Харківський коксовий завод» задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21 (922/4514/21). Встановлено відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії позивачеві. Встановлено учасникам справи десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяв, клопотань, письмових пояснень тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу. Повідомлено учасників справи, що дата і час судового засідання будуть призначені після усунення загрози життю і здоров'ю учасникам справи і співробітникам суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 призначено справу №922/543/21 (922/4514/21) до розгляду на 20 жовтня 2022 р. о 12:45 год.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 у зв'язку з відпустками судді Лакізи В.В. та судді Здоровко Л.М. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.
20.10.2022 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник ГУ ПФУ в Харківській області, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання, 20.10.2022, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.3 ст.120, ч. 11 ст. 242 ГПК України.
З метою належного повідомлення учасників провадження про розгляд справи 20.10.2022 на веб-сайті «Судова влада України» здійснено опублікування тексту ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022.
Судом апеляційної інстанції також надіслано копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 на електронну пошту ліквідатора відповідача арбітражного керуючого Саутенко С.О., який у відповідь повідомив суд про отримання копії процесуального документу та просив не очікувати подальших повідомлень.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Дослідивши надані скаржником зміни до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим господарським судом 13.01.2022, повний текст якого складений також 13.01.2022, отже строк подання апеляційної скарги розпочався 14.01.2022 та сплив 02.02.2022.
Разом з тим, зміни до апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області надіслані до суду апеляційної інстанції 28.06.2022, тобто з пропуском строку, встановленого на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21 (922/4514/21).
При цьому, позивачем не порушується клопотання щодо поновлення пропущеного строку.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміни до апеляційної скарги, що надані до суду з пропуском строку, судова колегія залишає без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виставлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які зайняті на інших роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як зазначає позивач, Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» не виконало свого обов'язку з оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за період з червня по серпень 2021 року у розмірі 550901,17грн, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області, вимоги та заперечення позивача стосуються рішення суду першої інстанції в тій частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог на суму 103756,52грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 та абзацу 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1статті 2 цього Закону.
Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 №64/8663 (надалі Інструкція).
Пунктом 6.1 Інструкції визначено розміри відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 6.4 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
За п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На підтвердження наявності заборгованості відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня по серпень 2021 року на суму 550901,17грн управлінням до позовної заяви додано 39 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які зайняті на інших роботах, дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши зазначені розрахунки, судом апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем розрахунки стосуються періодів: березня, квітня, червня, липня, серпня, вересня 2021 року.
Тобто, незважаючи на те, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня по серпень 2021 року, позивачем під час розрахунку заборгованості включено і розрахунки за місяці, що не відносяться до спірного періоду.
Крім того, деякі розрахунки від однієї і тієї ж дати, з одним і тим же вихідним номером, на одну і ту суму, щодо одних і тих же пенсіонерів, декілька разів надано до позовної заяви, а також декілька разів враховано при визначенні розміру заборгованості.
Проте, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для врахування розрахунків за березень, квітень та вересень 2021 року, на яких наполягає апелянт, оскільки вони не відносяться до періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги на суму 103756,52 грн позивачем суду не доведені.
Щодо доводів скаржника про необґрунтовану відмову суду першої інстанції у прийнятті клопотання позивача, колегія суддів зазначає про таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання ГУ ПФУ в Харківській області б/н б/д, що надійшло до суду першої інстанції 12.01.2022, підписане представником Русіною Катериною. На підтвердження наявності у останньої повноважень на підписання зазначеного клопотання до нього додано копію довіреності від 05.01.2022 №2000-0902-7/1581.
Згідно з ч. 3 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Частиною 4 ст. 56 ГПК України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч.1, 2 ст. 58 ГПК України).
Частиною 3 ст. 12 ГПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 зазначеної статті унормовано, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 17.11.2021 позовну заяву ГУ ПФУ в Харківській області прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство №922/543/21 ПрАТ «Харківський коксовий завод», відкрито провадження у справі № 922/4514/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Русіній Катерині надано право вчиняти юридичні дії від імені головного управління, а саме: має право діяти виключно у судах України без окремого доручення керівника.
За ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованою відмову суду першої інстанції у прийнятті клопотання позивача, оскільки у представника позивача були наявні повноваження на його підписання.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що долучені до цього клопотання розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій дублюють розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які вже були надані Управлінням до позовної заяви.
А доводи скаржника, що до суду надаються розрахунки за попередні місяці, оскільки вказані суми дублюються на наступні місяці, доки не зміниться сума нарахувань, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки належними доказами, що підтверджують заборгованість за період червень-серпень 2021 року є розрахунки саме за червень, липень та серпень 2021 року.
Жодних інших доказів, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача за період з червня по серпень 2021 року на суму 103756,52грн, яка була відхилена судом першої інстанції, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено порушенням судом першої інстанції норм процесуального права під час неприйняття до розгляду клопотання позивача, разом з тим, зазначені порушення не призвели до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21 (922/4514/21) слід залишити без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/543/21 (922/4514/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 24.10.2022.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов