1Справа № 335/6139/22 3/335/2047/2022
25 жовтня 2022 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, який надійшов з Національної поліції Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.130 КУпАП, -
06.09.2022 року о 20-10 годині в м.Запоріжжя по вул. Перемога 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ211340 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння ( зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місця розгляду справи був повідомлений належним чином про, що свідчить «Судова повістка про виклик» виклик до суду.
Крім того, вся інформація щодо ходу даного судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року с праві «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вжити заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, , а тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.130 КУпАП визнаються дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 143319 від 06.09.2022 року, рапортом поліцейського, направленням водія на огляд з метою виявлення наркотичного сп'яніння, довідкою підсистеми «Адмінпрактика» відеозаписом.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: серії ААД № 143319 від 06.09.2022 року, 06.09.2022 року о 20-10 годині в м.Запоріжжя по вул. Перемога 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ211340 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння ( зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Даний протокол відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення суд визнає повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано стягненню.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню зазначеною особою нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», не є можливим накладення стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення керував транспортними засобами ВАЗ 211340 д.н. НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 251, 252, 280, 283-285 КупАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча ) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави понесені судові витрати у сумі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Суддя Ю.В. Апаллонова