1Справа № 335/5166/22 1-кп/335/680/2022
25 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді : ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
провівши в залі суду судове засідання у кримінальному провадженні № №12022082060000715 від 07.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України,
У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 01.09.2022 року застосовано до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.10.2022 року включно. Встановлено заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 49 620 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_5 . Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 331 КПК України, поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися і підстави для зміни запобіжного заходу відсутні. Вказане клопотання обґрунтовано метою уникнення ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування і суду; ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також прокурор зазначив, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Представник потерпілого підтримав думку прокурора і просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 , у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки наведені прокурором ризики не доведені.
Заслухавши думку учасників з цього питання, суд дійшов висновку про необхідність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1, п.п.1,2,3,4 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р.).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення слідує, що у справах, де особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений у ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особуобвинуваченого.
Він раніше не засуджений, має середню освіту, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, має реєстрацію місця проживання, однак, як встановлено в ході розгляду клопотання, постійного місця проживання тривалий не має. Також суд враховує вік ОСОБА_5 , стан його здоров'я, відсутність соціальних зв'язків.
Виходячи з тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
Застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, які інкримінуються обвинуваченому, не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду. Наявний ризик є дійсним та триваючим, і він виключає на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який і у судовому засіданні не встановлено даних, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження та серйозності висунутого проти ОСОБА_5 обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду цього питання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним ризикам, які на думку суду доведені та не зменшилися, а також те, що судовий розгляд до спливу дії попередньої ухвали не може бути закінченим, стан здоров'я ОСОБА_5 не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, суду не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України або з'явилися нові обставини, що унеможливлюють його тримання під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовження застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави - 49 620, 00 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області і збереженням обов'язків, встановлених ухвалою суду від 01.09.2022 року і передбачених ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, на думку суду, не змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням конкретного строку і за доцільне продовжити строки дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 днів до 23.12.2022 року, оскільки раніше закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження не надається можливим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, КПК України,суд,-
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та вважати продовженим на 60 днів до 23 грудня 2022 року включно.
Ухвала діє з дня її постановлення та в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою закінчення дії ухвали є 23.12.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у семиденний строк з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1