Справа № 297/3117/22
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
19 жовтня 2022 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12022071060000436 від 17.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого,
Слідчий СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб із визначенням розміру у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208000 гривень, а також покласти обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні № 12022071060000436 від 17.10.2022 року, зокрема, із потерпілим, та особами які були понятими при проведенні огляду місця події;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 05.12.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а в подальшому звільненим з місць позбавлення волі 12.08.2022 року та відносно якого вирок Берегівського районного суду Закарпатської області у справі № 297/2132/17 за ч. 2 ст. 186 КК України не набрав законної сили, на шлях виправлення і перевиховання не став та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 17.10.2022 року в період з 17 годині 30 хвилин до 19 годині 00 хвилин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись в АДРЕСА_2 , біля виходу з території автовокзалу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, підійшов до малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, та суспільну небезпечність, силоміць відібрав у малолітнього ОСОБА_7 наплічний рюкзак, з якого відкрито викрав мобільний телефон темно-синього кольору, марки «ULEFONE», моделі «S-11», вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 18.10.2022 року становить 1650 гривень та грошові кошти в розмірі 300 гривень, чим у такий спосіб спричинив малолітньому потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1950 гривень.
Враховуючи наведене, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Так, 18 жовтня 2022 року о 00 годині 14 хвилині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого, було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18 жовтня 2022 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 17.10.2022 року, протоколом допита свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , заявою від ОСОБА_9 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 177 КПК України, з метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, про наявність даного ризику також свідчить і той факт, що підозрюваний схильний переховуватися від органів досудового розслідування і та суду. Зокрема, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.09.2022 року у справі № 297/2132/17, в якій ОСОБА_4 є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до останнього застосовано привід, оскільки обвинувачений належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового розгляду апеляційним судом, проте, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
2.Незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із потерпілим, свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Крім того, значно збільшує ризик впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_4 на потерпілого з метою зміни його показань в межах кримінального провадження і той факт, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є малолітня особа.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 засуджений вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 05.12.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а в подальшому, звільненим з місць позбавлення волі 12.08.2022 року, що в свою чергу свідчить про те, що на шлях виправлення він не стає та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення проти власності, оскільки після звільнення з місць позбавлення волі, вже через 2 місяці вчинив нове умисне кримінальне правопорушення.
Крім того, відносно підозрюваного ОСОБА_4 ухвалено обвинувальний вирок Берегівського районного суду Закарпатської області у справі № 297/2132/17 за ч. 2 ст. 186 КК України. Проте, даний вирок станом на момент подання цього клопотання не набрав законної сили, оскільки переглядається судом апеляційної інстанції.
Все це в сукупності свідчить про небажання підозрюваного стати на шлях виправлення та дає підстави вважати, що підозрюваний схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_4 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За викладених обставин до підозрюваного є неможливим застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. При цьому, уточнив, що у прохальній частині клопотання помилково вказано п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, тому просив вважати це технічною помилкою.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вважав клопотання необґрунтованим, оскільки обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто жорстким. Просив обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився із позицією свого захисника. Крім того, зазначив, що не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 неодружений, офіційних документів щодо його працевлаштування суду не надав, тобто немає міцних соціальних зв'язків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 7 до 10 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особисті обставини життя, факт того, що ОСОБА_4 ніде не працює, може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому суд вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 днів є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, враховуючи вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208000 (двісті вісім тисяч) гривень 00 копійок.
При цьому, суд вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні № 12022071060000436 від 17.10.2022 року, зокрема, із потерпілим, та особами які були понятими при проведенні огляду місця події;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно протоколу затримання особи ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 18.10.2022 року о 00:14 годині.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12022071060000436 від 17.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відноснопідозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання із визначенням розміру застави.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208000 (двісті вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні № 12022071060000436 від 17.10.2022 року, зокрема, із потерпілим, та особами які були понятими при проведенні огляду місця події;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали закінчується о 00 годині 14 хвилині 17 грудня 2022 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10