Провадження № 33/821/439/22 Справа № 697/750/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Євтушенко Б. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
21 жовтня 2022 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бовшик М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн. 20 коп.
З постанови судді вбачається, 27 травня 2022 року о 23 год. 18 хв., в м. Каневі по вул. Енергетиків, поблизу будинку № 147, водій ОСОБА_1 керував т.з. Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
Приводить версію подій, за якою ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, був пасажиром, тобто не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що наявні в матеріалах справи письмові докази є недопустимими.
Вказує на наявність виправлень у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААБ №157644 щодо дати вчинення адміністративного правопорушення з 26 на 27 травня 2022 року. Це виправлення не посвідчені в належний спосіб, не завірені підписами свідків.
Посилаючись на законодавство про адміністративне правопорушення, Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06 листопада 2015 року №1376, переконаний, що у випадку наявності виправлень у протоколі, він не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотриманні вимоги ст. 254 КУпАП та порушено право на захист.
Приводить доводи щодо порушення поліцейським процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та порядку направлення та проведення освідування на предмет виявлення ознак наркотичного сп'яніння, що регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція)
Заперечує наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що поліцейським не зрозумілим формулюванням запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager» Аlcotest.
На переконання апелянта, поліцейським не дотримано вимог належного повідомлення обвинуваченого про необхідність проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я, ні усно, ні шляхом вручення письмового направлення.
Водночас, посилаючись на направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що долучено до матеріалів справи, де вказаний заклад охорони здоров'я “Канівська БА”, приводить зміст Наказ Управління охорони здоров'я Черкаської ОДА №598 про затвердження Переліку медичних установ Черкаської області, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважає, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є упередженими, оскільки письмові показання задиктовані та викладені саме в тій формі та з тим змістом, які були потрібні поліцейським для дооформлений адміністративних матеріалів; ці свідки не були присутніми при зупинці транспортного засобу; не зрозумілому, яким чином та в який спосіб свідки визначили, що обвинувачений перебував саме в стані алкогольного сп'яніння; письмові пояснення свідків мають виправлення зроблені некоректурним способом, а саме дата пояснення 26 виправлено на 27 травня 2022 року. Також відсутні дані про документ, який підтверджує особу вказаних свідків, які в судові засідання не з'являлися, що унеможливлює їх ідентифікацію та вказує на фальсифікацію зазначених письмових пояснень.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КупАП. Поліцейським не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Бовшика М.Ю., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення ААБ 157644, в якому викладені обставини правопорушення.
Обставини внесення виправлень в цей протокол щодо дати його складання та часу вчинення правопорушення були перевірені судом першої інстанції. З цього приводу судом встановлено, що оскільки від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився, то й про внесені одразу до протоколу виправлення не був обізнаний. Також свідок ОСОБА_7 , який є інспектором СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській обалсті, в суді першої інстанції підтвердив, що дата вчинення правопорушення є 27.05.2022, на яку виправлено. Окрім того, судом першої інстанції вказано, що дата вчинення правопорушення - 27 травня 2022 року підтверджується іншими письмовими доказами у справі: письмових пояснень ОСОБА_2 , копії постанови про адміністративне правопорушення від 27 травня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
За таких обставин наявність виправлень у протоколі щодо дати його складання та часу вчинення правопорушення, за умов підтвердження цих даних іншими доказами, не може бути єдиною підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справи на підставі п. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП.
Цей протокол містить відмітку про відмову від його підписання ОСОБА_1 , зокрема щодо позначки про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Разом з тим, при розгляді справи в суді ОСОБА_1 користувався юридичною допомогою адвоката Бовшика М.Ю., що свідчить про дотримання права на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції відеозаписами з місця вчинення правопорушення, що міститься на DVD-дисках, на яких зокрема зафіксовані обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи сторони захисту, що на цьому відеофайлі зафіксовані інші події керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто не 27 травня 2022 року о 23.18 годині, свого об'єктивного підтвердження не знайшли.
При апеляційному перегляді фактичні дані, що містяться на вказаному DVD-диску не спростовані, внаслідок чого апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.
За таких обставин, відповідні доводи апелянта, що він не керував транспортним засобом, внаслідок чого не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є неспроможними та спростовуються наведеними доказами.
Також суддею місцевого суду дана належна оцінка показанням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Вказані свідки допитані в повному обсязі, без порушення процедури їхнього допиту, тому відсутні підстави для їхнього повторного допиту в апеляційному суді.
Суд першої інстанції критично оцінив показання свідка ОСОБА_4 , який є рідним братом ОСОБА_1 , та пояснив, що останній не керував автомобілем при обставинах вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд погоджується з цією оцінкою, оскільки ОСОБА_4 , як близька особа ОСОБА_1 , може бути заінтересований в результатах розгляду справи.
Щодо показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які вказали, що в той день близько години, зазначеної у протоколі, до них приїздили брати Скляренки і за кермом був ОСОБА_4 , суд першої інстанції їх визнав неналежними доказами. Суд першої інстанції визначив, що адреси, за якими приїжджали вказані особи до свідків є іншими ніж адреса, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто була різниця в часі, та інше місцезнаходження, а тому їх показання не підтверджують, що в зазначений у протоколі час і місці автомобілем керував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 .
Будь-яких даних про упередженість свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на письмові пояснення яких послався суд першої інстанції, матеріали справи не містять.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід зауважити, що згідно з ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед інших ст. 130 цього Кодексу, отже твердження апелянта порушення поліцейським процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення є надуманими.
Так само, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про недотримання поліцейським порядку направлення та проведення освідування на предмет виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, лише утому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду. Такими діями чи бездіяльністю можуть бути невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо.
В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що з долученого до матеріалів справи відеозаписів з місця вчинення правопорушення, що міститься на DVD-дисках, вбачається, що спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції тривало біля 25 хвилин. На початку такого спілкування, він не заперечував, що вжив спиртні напої на керував транспортним засобом, у подальшому ці обставини заперечував. Окрім того, ОСОБА_1 на запитання поліцейського про необхідність проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів чи лікарем закладу охорони здоров'я, висловлював заперечення щодо керування транспортним засобом та відмовився від проходження відповідного огляду.
З фактичних даних, що мітяться на відеозаписах з нагрудних камер патрульних поліцейських, вбачається, що ОСОБА_1 не здійснив дій спрямованих на огляд на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Також ОСОБА_1 не висловив бажання здійснити такий огляд лікарем закладу охорони здоров'я.
За таких обставин патрульним поліцейським у відповідності до вимог ст. 254 КУпАП стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника Бовшик М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук