Справа № 211/2049/22
Провадження № 3/211/1355/22
іменем України
24 жовтня 2022 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КпАП,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 274258 від 06.06.2022 року водій ОСОБА_1 06.06.2022 року о 08 год. 00 хв., керував транспортним засобом марки ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Дніпровське шосе, біля е/о № 34, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У пункті 38 постанови Верховного Суду від 20.02.2019, справа № 404/4467/16-а вказано, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Згідно вимог Закону, суд розглядає справу в межах тих матеріалів які направлені до суду, дослідивши які, суд зробив певні висновки.
Під час розгляду справи проглянуто диск з відеозаписом, який доданий до матеріалів справи в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та суд до даного доказу відноситься критично, оскільки по - перше дане відео має фрагментальний характер та частина першого фрагменту не має звуку, а по - друге зафіксовані обставини не доводять наявність в діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 274258 від 06.06.2022 року, зазначено, що ОСОБА_1 06.06.2022 року о 08-00 год., керував автомобілем ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 .
Проте на даному відео взагалі не вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 , рух цього автомобіля та його зупинення поліцейськими.
Таким чином, вказаним відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі не підтверджено факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Наявний у матеріалах справи рапорт щодо зупинення працівниками поліції автомобіля ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, може свідчити лише про формальність даних обставин.
Крім того суд звертає увагу, що Законом України Про національну поліцію чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1 ст.35).
Щодо фрагменту відеозапису, наданого працівниками поліції, згідно якого ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, то даний доказ сам по собі, без належних доказів керування останнім автомобілем, ніякої доказової бази про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не несе.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що протокол складено на лише припущеннях.
При цьому матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі цього автомобіля для керування іншій особі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко