Справа № 199/3106/22
(2/199/1636/22)
Іменем України
12.08.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого - судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, -
09 червня 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із позовом до ПрАТ «СК «Саламандра» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що 07 лютого 2022 року в м. Дніпро на пр. Слобожанському в районі е/о №3 сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota Auris» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , а також автомобіля «Renault Fluence» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження, чим позивачу завдано майнової шкоди. Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2022 року у справі №199/1217/22, а його цивільно-правова відповідальність, як власника транспортного засобу, на момент ДТП була застрахована у відповідача. За таких обставин позивач через свого представника 09 лютого 2022 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування разом з іншим пакетом документів, які відповідача отримав 10 лютого 2022 року. 11 квітня 2022 року представник позивача направив відповідачу рахунок з СТО, а 04 травня 2022 року - копію вищевказаної постанови суду відносно ОСОБА_2 . Оскільки у встановлені законом строки відповідач не виконав свого обов'язку зі сплати страхового відшкодування позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідач суму невиплаченого страхового відшкодування відповідно до висновку експерта в розмірі 61925,53 гривень, витрат на проведену експертизу в розмірі 2120 гривень, а також просить покласти на відповідача судові витрати по справі у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_2 .
Сторонами після відкриття провадження у справі клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
Представником відповідача подано суду заяву про часткове визнання позовних вимог, а саме в частині вимог про стягнення невиплаченого страхового в розмірі 58096,35 гривень, тобто за вирахуванням ПДВ, оскільки стороною позивача не подано доказів проведення ремонту пошкодженого автомобіля. Також представник відповідача просив стягнути судові витрати по справі пропорційно до визнаних позовних вимог.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07 лютого 2022 року мала місце ДТП. ОСОБА_2 у вказаний день о 20 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху в районі е/о №3 по пр. Слобожанському в м. Дніпро при виникненні перешкоди для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок цієї ДТП зазначені транспортні засобі отримали механічні пошкодження. Викладені фактичні обставини ДТП, а також вина ОСОБА_2 в її скоєнні встановлені постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2022 року по справі №199/1217/22, якою ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Оскільки дана постанова суду набрала законної сили ще 05 квітня 2022 року, викладені в ній фактичні обставини спричинення майнової шкоди та вина ОСОБА_2 у її спричиненні відповідно до ст.82 ч.6 ЦПК України є преюдиційно встановленими та не підлягають доказуванню. Копія постанови наявна в матеріалах справи.
На момент вищевказаної ДТП автомобіль «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 належав позивачу, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копією водійського посвідчення.
Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами на час вищевказаної ДТП була застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №206016607). Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Toyota Auris» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією з централізованої бази даних МТСБУ, відомості якої є загальнодоступними (https://policy-web.mtsbu.ua/), а також копією відповідною довідки. Згідно останньої вбачається, що ліміт страхування за шкоду, завдану майну, становив 130000 гривень, розмір франшизи 0 гривень.
09 лютого 2022 року позивач через представника звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП від 07 лютого 2022 року, запрошенням на незалежну судову експертизу пошкодженого транспортного засобу, заявою на виплату страхового відшкодування, а також іншим пакетом документів, які відповідач отримав 10 лютого 2022 року, що підтверджується копіями зазначених документів та його переліком із відміткою про отримання.
11 лютого 2022 року представником позивача електронною поштою направлено відповідачу рахунок з СТОЛ №009 від 07 квітня 2022 року про розраховану вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого в ДТП від 07 лютого 2022 року, що підтверджується копією такого рахунку та скріншотом з підтвердженням про відправлення його електронною поштою.
04 травня 2022 року представником позивача також електронною поштою направлено відповідачу копію вищевказаної постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2022 року по справі №199/1217/22, що підтверджується копією переліку поштового відправлення та скріншотом з підтвердженням про відправлення електронною поштою.
Однак, незважаючи на вищевказані дії сторони позивача, відповідачем дотепер страхове відшкодування позивачу не виплачено, як і не прийнято будь-якого іншого рішення з приводу події ДТП, зокрема рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
В той же час, відповідно до проведеної на замовлення позивача товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного КТЗ, оформленої висновком експерта №5402/22 від 25 лютого 2022 року, слідує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових частин складає 61925,53 гривень, а за вирахуванням розміру ПДВ - 58096,35 гривень. Вартість проведення зазначеної автотоварознавчої експертизи становила 2120 гривень. Викладені обставини підтверджуються копією відповідного висновку експерта з додатками, копією квитанції.
Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять доказів як завершення відновлювального ремонту автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , так і сплати позивачем вартості такого відновлювального ремонту.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09 липня 2010 року №566 (далі - Розпорядження).
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір, який є обов'язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником майна або відповідальності перед іншими особами.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 980 ЦК України передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників (страхувальників) наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За змістом ст.17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.981 ЦК України договір обов'язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва - поліса.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
Пунктом 1 Розпорядження встановлено, що розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням (після 21 вересня 2019 року) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130000 гривень на одного потерпілого.
За змістом ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов'язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно ст.ст.35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик, за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимогу закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Згідно ст.36 п.36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" п.41.1 ст.41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Нормою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до на ступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, наведене вище судом чинне на час виникнення та існування спірних правовідносин сторін цивільне законодавство визначає порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов'язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі (власнику іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника), однак з урахуванням зносу пошкодженого в ДТП транспортного засобу/замінюваних при відновлювальному ремонті його складових частин. За таких обставин, згідно положень закону покладення на застраховану винну у ДТП особу обов'язку відшкодувати потерпілому майнову шкоду можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика здійснити таке відшкодування за свого страхувальника або у випадку, якщо виплачене страховиком страхове відшкодування (страхова виплата) є меншою від розміру завданої майнової шкоди з урахуванням зносу пошкодженого майна. В останньому випадку на винну особу (страхувальника) може бути покладено обов'язок з відшкодування різниці між страховою виплатою та розміром завданої шкоди. При цьому, в такому випадку розмір здійсненої страхової виплати (страхового відшкодування), розрахованого з урахуванням зносу, має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи та/або розмір відповідного податку (ст.ст.29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Покладання ж обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Наведений вище правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року по справі №760/15471/15-ц, у постановах Верховного Суду 06 березня 2019 року по справі №369/11306/16-ц, від 13 березня 2019 року по справі №227/2552/17, від 13 березня 2019 року по справі №727/1881/16-ц, від 20 березня 2019 року по справі №522/438/18, від 20 березня 2019 року по справі №695/882/15-ц.
Стосовно спірних правовідносин сторін, то в ході розгляду даної цивільної справи дійсно знайшов підтвердження факт ДТП від 07 лютого 2022 року, яка сталася з вини водія автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , і внаслідок якої останнім завдано власнику автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , яким є позивач, майнової шкоди у вигляді пошкодження його авто. Разом з тим, судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 перед третіми особами на час ДТП була застрахована у відповідача із лімітом відповідальності (страховою сумою) даного страховика в розмірі 130000 гривень за шкоду, завдану майну, франшиза 0 гривень. При цьому такий відповідач-страховик, не зважаючи на виконання стороною позивача вимог законодавства щодо своєчасного повідомлення страховика винної в ДТП особи про подію ДТП та подання всього необхідного пакету документів для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, в установлений законом строк ніякого рішення не прийняв, страхову виплату на користь позивача не здійснив і дотепер. В той же час, за наслідками проведеного експертного дослідження на замовлення позивача виявилось, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з урахування коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових частин складає 61925,53 гривень, а за вирахуванням розміру ПДВ - 58096,35 гривень. Таким чином, оскільки твердження сторони позивача про невиконання відповідачем свого передбаченого законом обов'язку зі сплати позивачу страхового відшкодування знайшло свої повне підтвердження в ході розгляду справи, фактично визнане стороною відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність заявлених позовних вимог, що зумовлює необхідність їх задоволення, однак часткового - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості відновлювального ремонту на суму 58096,35 гривень, замість заявлених до стягнення 61925,53 гривень.
Частковість задоволення цієї позовної вимоги зумовлена тим, що позивач просить стягнути заявлену ним вартість відновлювального ремонту саме на свою користь, а відповідно до наведених вище судом норм закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, а доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять доказів як факту проведення ремонту автомобіля позивача, так і факту його оплати позивачем. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 11 грудня 2019 року по справі №206/5271/14-ц.
Обґрунтованими і доведеними з огляду на норму п.34.3 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також з огляду на встановлені судом обставини і підстави проведення на замовлення позивача товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження його авто в ДТП, є вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення означеної експертизи на суму 2120 гривень. Вказані витрати мають бути стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 58096,35 гривень, а також сплаченої позивачем вартості товарознавчої експертизи в сумі 2120 гривень, а всього - 60216,35 гривень.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи та види судових витрат, понесені позивачем, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 933,07 гривень, витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 6581,48 гривень, а всього 7514,55 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 512-514, 516, 625, 629, 979, 980, 981, 999, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.3, 5, 9, 12, 17, 21, 22, 28, 29, 34, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.9 Закону України «Про страхування», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-281, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення невиплаченого страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ЄДРПОУ 21870998; адреса місцезнаходження: 36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 58096,35 гривень, вартість проведеної товарознавчої експертизи в розмірі 2120 гривень, а всього - 60216,35 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
В порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ЄДРПОУ 21870998; адреса місцезнаходження: 36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 933,07 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6581,48, а всього - 7514,55 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко