Справа № 629/684/22
(2-о/199/108/22)
Іменем України
04.10.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Хамула А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Шатівський старостинський округ в особі Лозівської об'єднаної територіальної громади, Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
09 лютого 2022 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області звернулась заявник із вищевказаною заявою окремого провадження, в обґрунтування якої послалась на те, що вона є власником земельної ділянки площею 6,3291 га, яка знаходиться на території Шатівського старостинського округу та була передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 04 грудня 2002 року №545. 28 грудня 2002 року заявник отримала державний акт на право приватної власності на землю, написання прізвища заявника в якому відрізняється на одну букву порівняно із написанням прізвища заявника в її паспорті - « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » відповідно. Посилаючись на те, що виправити помилку в написанні прізвища в позасудовому порядку немає можливості, оскільки це не передбачено законодавством, заявник звернулась до суду із даною заявою окремого провадження, в якій просила суд встановити факт належності їй означеного державного акту на право приватної власності на землю.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 лютого 2022 року за вищевказаною заявою окремого провадження було відкрито провадження у цивільній справі, яку призначено до розгляду в судове засідання.
На підставі розпорядження голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» від 06 квітня 2022 року №16/0/9-22 та у відповідності до ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» матеріали даної цивільної справи надійшли до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, де 15 червня 2022 року у відповідності до ст.ст.14, 33, 34 ЦПК України були розподілені та передані для розгляду по суті судді Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Авраменко А.М. та призначено до розгляду по суті в судове засідання. Тією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості заінтересованої особи Лозівська районна державна адміністрація Харківської області.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та підтримання вимог заяви.
За таких обставин суд у відповідності до ст.ст.10, 211, 223, 294 ЦПК України вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за відсутності учасників справи, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені на ступні фактичні та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2002 року заявнику на підставі розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 04 грудня 2002 року №545 видано Державний акт на право власності на землю ІІ-ХР №104422 - земельну ділянку площею 6,3291 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради, КСП ім. ХХ з'їзду КПРС, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому анкетні дані заявника, як власника земельної ділянки, зазначені як « ОСОБА_1 » у відповідному відмінку. Наведені обставини підтверджуються копією зазначеного державного акту.
В той же час, відповідно до копії паспорту громадянина України та копії пенсійного посвідчення, виданих на ім'я заявника, вірне написання анкетних даних останньої має наступний вигляд « ОСОБА_1 ».
Той факт, що вищевказаний державний акт на право власності на землю дійсно було видано саме заявнику, підтверджується повним співпадінням місця проживання, імені та по батькові, а також різницею лише в одну букву в написанні прізвища особи, на ім'я якої видані згадані паспорт громадянина України та Державний акт на право власності на землю. Більш того, у своєму листі від 13 січня 2022 року №01-42/138 Лозівська районна державна адміністрація Харківської області фактично визнається допущення помилки при написанні прізвища заявника в Державному акті на право власності на землю.
Правовідносини, які виникли між учасниками справи, врегульовані нормами Конституції України, ЦПК України.
Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, одним із яких є встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
За змістом ст.ст.76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав.
Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2021 року по справі №733/324/21, п.12 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Стосовно обставин правовідносин учасників даної цивільної справи, то судом за наслідками розгляду справи на підставі аналізу змісту наявних у справі доказів в контексті наведених вище правових висновків і норм законодавства підтверджено, що Державний акт на право власності на земелю серія ІІ-ХР №104422, виданий 28 грудня 2002 року на ім'я « ОСОБА_1 » на підставі розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 04 грудня 2002 року №545, дійсно належить саме заявнику, а розбіжності в одну літеру в написанні прізвища заявника у паспорті та зазначеному державному акті зумовлені виключно допущеною технічною помилкою при здійсненні оформлення такого державного акту. За таких обставин, оскільки встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику для належного оформлення набутого права власності на земельну ділянку, зазначену у вищевказаному державному акті, який за своїм характером є правовстановлюючим документом, можливість усунути встановлений недолік із помилкового написання прізвища заявника як власника земельної ділянки в позасудовому порядку відсутня з об'єктивних причин, оскільки за змістом ст.ст.125, 126 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про державний земельний кадастр», Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 22 червня 2009 №325, виправлення описки в державному акті на право власності на земельну ділянки не допускається, а внаслідок змін у законодавстві наразі державні акти на право власності на земельну ділянку вже не видаються, а право власності на земельну ділянку оформлюється в порядку наведеного законодавства із видачею витягів з відповідних державних реєстрів, враховуючи, що встановлення даного юридичного факту не пов'язано із подальшим вирішенням спору про право, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.
У відповідності до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.2, 4, 7, 19, 23, 76-81, 89, 95, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву окремого провадження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи - Шатівський старостинський округ в особі Лозівської об'єднаної територіальної громади (адреса місцезнаходження: 64600, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1), Лозівська районна державна адміністрація Харківської області (ЄДРПОУ 04058746; адреса місцезнаходження: 64600, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Лозовського, 10-А), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ХР №104422, виданого 28 грудня 2002 року на ім'я « ОСОБА_1 » на підставі розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 04 грудня 2002 року №545.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко